З казино, "однорукими бандитами" і ставками: як в Україні запрацює гральний бізнес

В Україні планують дозволити казино та ігрові автомати. Чиновники і нардепи впевнені, що після легалізації грального бізнесу бюджет щорічно отримуватиме приблизно 1 мільярд доларів.

Відео дня

Кількість іноземних інвестицій як у великі міста, так і в прибережні зони значно збільшиться, а українці стануть багатшими. Що задумали, скільки на цьому можна заробити і чи є небезпека для ігроманів — розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

• В Україні опублікували законопроєкт про легалізацію грального бізнесу;

• Він стосується як казино, так і букмекерських контор, гральних залів і лотереї;

• У проєкті є багато нюансів. Зокрема допуск до "одноруких бандитів" іноземців, можлива монополія окремих компаній і легалізація автоматів для малозабезпечених;

• Потенційно ж відкриття ринку казино й автоматів може приносити бюджету в середньому 1 мільярд доларів щорічно;

• Грузія — приклад країни, яка заробляє величезні гроші на туристах і гравцях. Україна намагається брати іноземний досвід.

У владі плутанина

Легалізація грального бізнесу — тема прибуткова й актуальна. Аргумент прихильників ідеї простий — азартні ігри є і будуть, але зараз вони перебувають у тіні. Чи не краще їх узаконити, щоб все було цивілізовано та приносило гроші державі? За оцінками експертів, щорічно вітчизняний бюджет міг би отримувати 25-30 мільярдів гривень як від казино і лотереї, так і від "одноруких бандитів".

Читайте: Зеленський створить нове місто: де, коли і що там буде

Питання настільки актуальне, що буквально на першому засіданні нового Кабінету міністрів президент Володимир Зеленський закликав уряд розробити законопроєкт і опублікувати його до 1 жовтня. У Кабміні ж вирішили не поспішати і зареєстрували його тільки 17 жовтня, сам же текст документа з'явився практично через тиждень.

Проєкт здивував багатьох експертів і профільних фахівців. Адже по суті він не тільки дублює вже наявні напрацювання (а над власним документом працює і профільний комітет із питань податків), але й містить суттєві помилки. Ось його основні деталі.

Гральні заклади зможуть офіційно працювати після придбання ліцензії. На казино їх буде 20, для букмекерських контор — 80, онлайн-казино — 10, покерних клубів — 5, інтернет-покерних клубів — 5, і для салонів ігрових автоматів — 160.

Усі зазначені ліцензії продаватимуть на електронних торгах. Стартові ціни: для казино це 12 400 мінімальних прожиткових мінімумів щорічно — приблизно 21 млн гривень (крім Києва); для покерних клубів — 625 мінімумів (майже 1 млн гривень); для залу з ігровими автоматами — 730 мінімумів (1,4 млн гривень), для букмекерів — від 625 мінімумів (трохи більше 1 млн гривень).

Окрему увагу з усього переліку азартних ігор великі інвестори та уряд приділяють казино. Адже саме це потенційно зможе залучити іноземні інвестиції.

Спочатку президент Зеленський пропонував організовувати казино тільки в 5-зіркових готелях. В урядовому проєкті норма збереглася, а також доповнилася вимогою за кількістю номерів — для Києва — не менше 200 штук, для інших міст — від 150. Як уже зазначено вище, пропонується видати 20 ліцензій таким готелям. Водночас в Україні такого рівня комплекси можна перерахувати на пальцях, поки.

У кожному великому казино для міст із населенням понад 500 тисяч осіб планується облаштувати 10 ігрових столів, із них 2 — з рулеткою і не менше 50 ігрових автоматів, тоді як у казино — 5 столів і 20 автоматів.

Саме з цим і пов'язаний пропонований законопроєкт — збільшити кількість люксових готелів, які б змогли поміщати такі казино. Представник ГУ "Юкрейнінвест" на півдні України Дмитро Місюров вважає, що зараз у країні йде інвестиційне зростання і це відображено у рейтингу Doing Business-2020 (піднялася на 7 позицій).

Читайте: Легалізація казино в Україні: у Зеленського назвали дату

Скільки можна виграти?

Законопроєкт захищає право на виграш. Якщо він буде до 5 мільйонів гривень, його зобов'язані надати одразу на місці, якщо більше — то протягом 10 днів. Для забезпечення виграшів казино повинно мати чинну банківську гарантію на не менш ніж 7200 мінімальних зарплат. А це більше 35 мільйонів гривень.

Як боротимуться із залежними?

Окрему увагу в кабмінівському проєкті закону приділяють і боротьбі з ігровою залежністю. У медицині її називають лудоманією.

Стаття 17 закону прописує, що в казино зобов'язані ідентифікувати гравців за паспортом, а потім перевірити їх через базу добровільної відмови від відвідування гральних закладів. Найчастіше гравці або їхні близькі пишуть звернення, де просять усі гральні заклади заблокувати відвідування на певний термін.

Дивіться відео за темою:

Крім того, у всіх казино мають розмістити інформацію про лудоманію, а також інші обмеження для гравців. Чи дасть це ефект — питання досить складне. До слова, в нинішньому проєкті грати в азартні ігри дозволяється із 18 років. Правда, окремі експерти наполягають на підвищенні цього порога до 21 року.

Читайте: Вперше в історії: соціолог розповів про унікальне досягнення Зеленського

Плюси і мінуси проєкту?

Експерти виділяють два великі плюси: податки і поліпшення якості туризму. Насамперед у великих містах і в Чорноморському регіоні (Херсонська, Миколаївська, Одеська області).

Місцева влада Херсона, наприклад, планує після легалізації домогтися розміщення на території області щонайменше одного готельного комплексу з 5-ти зірками і казино. Це може стати поштовхом розвитку туристичної галузі регіону.

"Для нас це залучення інвестицій, створення найкращої туристичної інфраструктури, з операторами, проходженням круїзних лайнерів у Чорному морі та їхнім заходом у нашу Херсонську область, створенням нової інфраструктури в Чорноморському районі", — підкреслив голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв під час Першого українського грального форуму.

Народний депутат від "Слуги народу", член підкомітету з грального бізнесу Олег Марусяк пояснює, що кабмінівський проєкт потрібно значно допрацювати. Попри всі плюси, Міністерство фінансів внесло суттєві правки, які нівелюють позитивний ефект від легалізації.

Проблемним може виявитися і пункт про ідентифікацію гравця за паспортом та ідентифікаційним кодом. Логічно припустити, що іноземні "боси" не будуть приходити в казино з ІПН або звітувати перед співробітниками закладу. За такого варіанту реально жоден іноземець не зможе законно грати в рулетку, що здатне поставити під загрозу всю суть ідеї.

Читайте: Які проблеми може вирішити легалізація грального бізнесу в Україні?

Існує думка, що найбільший удар проєкт урядового закону готує для класичних числових лотерей. У його нормах не міститься необхідних умов для проведення, наприклад, звичайних тиражних, миттєвих та інших ігор. Якщо законопроєкт ухвалять, ці традиційні лотереї стануть неможливими.

Також окремі експерти й народні обранці не згодні з ідеєю розміщувати ігрові автомати лише у готелях. На думку нардепа від "СН" Олександра Дубінського, це просто віднесе у "тінь" автомати у переходах і на вулицях. Адже малоймовірно, що малозабезпечені гравці йтимуть грати до готелів, а не у себе "на районі". Вони просто шукатимуть підпільні майданчики.

Саме тому законопроєкт у профільному податковому комітеті, ймовірно, буде доопрацьовано.

Досвід Грузії

У країні вже більше 20-ти років працює вільний ринок грального бізнесу. Діють навіть окремі зони, де місцева влада звільняє від податків казино, якщо на їхній базі будуть побудовані готелі на 80 або 100 номерів. Наприклад, райони Казбегі або Цхалтубо.

Під час Першого українського ігрового форуму в Херсоні один із авторів реформи у Грузії Гія Гецадзе докладно розповів про досвід роботи. У себе в країні вони підійшли до процесу легалізації комплексно. Якщо в середині 1990-х цим займалися винятково злочинні угруповання, то після реформи все перейшло до рук великого бізнесу. Ба більше, шляхом легалізації грального бізнесу уряд підвищував туристичну привабливість конкретних курортів.

Усе відбувалося за простою формулою: будуєш інфраструктуру — країна дає можливість відкрити казино і знімає податки на гральну сферу. Правда, за словами Гецадзе, розвивати туризм тільки 5-зірковими готелями не можна, потрібно подбати й про звичайний сервіс — 3-4 зірки, які зможуть собі дозволити і рядові українці, й іноземні туристи.