Блог | Кримський "рай": вся правда про провальний туризм в окупації

Стосовно туризму в окупованому Криму.

По-перше, треба розуміти: щоб там не казали представники окупаційної влади, ніякий туризм в Криму не потрібен державі-окупанту. Який розвиток туризму може бути на військовій базі? Це два неспівставні тренди.

Як було з туризмом в Криму і як зараз?

У кримському департаменті Майдану закордонних справ є три ялтинські економісти, всі професійно займалися в тому числі кримським туризмом в комплексі більше 20 років. Ми багато років проводили експеримент. Якщо виходиш, наприклад, у цей день вранці, вдень та ввечері на набережну Ялти і дивишся, скільки є людей, які вони і що роблять, то можна майже на 90% точно сказати, скільки в Криму туристів. Чому? Тому що є індикатори, співвідношення між кількістю туристів в Ялті і в Євпаторії, Феодосії, Судаку чи Севастополі.

Ми знаємо, що південний берег Криму завжди приймав 55% всього туристичного потоку. До 30% приймала Євпаторія (в останні роки було зростання). Решта – 5% Севастополь і на такому ж рівні Судак. Феодосія трохи більше – 7%.

Аналізуючи кримський туризм, ми зробили висновок, що ті цифри, які називають представники окупаційної влади, треба ділити на 2 чи навіть на 3. Звичайно існують різні методи аналізу.

Ми впевнені, що всі ті чотири минулих літа в окупації було 1,8 – 2 млн туристів у Криму. Тобто це було в 2,5-3 рази менше, ніж в останні чотири роки до війни.

Поїдуть зараз туристи в Крим чи не поїдуть?

Звичайно, представники окупаційної влади і ті, хто живе в Криму зараз, дуже сподівались на відкриття Керченського мосту. Навіть позавчора якийсь голова російської туристичної організації доклав пану Путіну, що вже на 20% йде зростання туристичного потоку відносно 2017 року. Але як казав товариш Сталін, "вы не тот, кто набирает больше голосов, а тот, кто считает". Цей принцип можна прикласти і у цю ситуацію.

Що насправді відбувається? Чи буде якийсь вплив Керченського мосту?

Вплив буде у цьому році, але незначний. Чому? Багато людей поїде на своєму автотранспорті просто з цікавості - подивитись на Керченський міст, бо він був дуже розрекламований. Чергова "стройка века". Особистий проект пана Путіна. Звичайно буде якесь зростання, приблизно 5-7%. Але це будуть "короткострокові" туристи: проїхали по мосту, приїхали до Феодосії чи ще кудись, ніч-дві переночували і поїхали назад.

Чому в Криму не буде розвитку туризму?

Зараз часто говорять, що автомобільну частину мосту збудували, і легковий автотранспорт і автобуси вже можуть їздити. А залізницю відкриють за їх планами у грудні 2019 року.

Зараз кажуть, що туристи не їдуть, бо ще не добудували трасу від Керчі до Сімферополя і далі через Бахчисарай на Севастополь – траса Таврида. Самі ж туристичні кримські чиновники і міністерство транспорту РФ попереджають, що можуть бути незручності, проблеми. Траса ще будується.

Але справа навіть не в цьому. Фундаментальна причина, чому в Криму у найближчі роки не буде туризму полягає в тому, що за чотири роки окупації окупаційна влада нічого не робила з того, що в Криму останні 10 років з початку 2000-х років робилося кожен рік системно і рік від року краще.

Що я маю на увазі? Підготовку до курортного сезону. Тобто був такий принцип - дороги повинні бути відремонтовані до 1 травня.

Читайте: Росію мають ще більше покарати за анексію Криму

Опонуючи тим же російським глашатаям, експертам та журналістам, які кажуть, що Україна Кримом не займалася, все там розвалили, я скажу так: всі вже забули, що в Криму були найкращі дороги в Україні. Була європейського класу автомобільна дорога з Джанкою до Сімферополя, будувалася вона за кошти одного з європейських банків в кредит. Це була сучасна траса з хорошим покриттям. Була завжди хороша дорога з Сімферополя через Алушту на Ялту і надалі на Севастополь, і теж вона в 2010-2011 роках була реконструйована за кошти кредиту Європейського банку реконструкції і розвитку. Із Сімферополя на Севастополь була нормальна дорога. На Євпаторію з Сімферополя була хороша дорога. Але дороги треба кожен рік ремонтувати, утримувати - цього не робилося за часи окупантів.

В цілому зі сфери комунального господарства Криму за роки окупації, навіть за перші два роки, пішли професіонали. Ті, хто знали ділянки, де стаються зсуви. А в Криму дуже багато цього "добра". Ці ділянки треба укріплювати, бо прогавиш зайвий місяць-два, пройде злива і ґрунт поїде до моря. І у ті ділянки треба мільйони грошей вкладати, щоб їх закріпити.

Зараз у Криму дуже брудне море через викиди каналізації, вже два роки точно.

Так треба ж кожен рік обов’язково готуватися до курортного сезону! Починаючи з осені раніше робилися ремонти очисних споруд. На південному узбережжі Криму і близько до Севастополя є унікальні споруди, які називаються глибоководним випуском. Тобто очищені стоки з очисних споруд потрапляють в трубу, яка виходить за 500 метрів від берега, де глибина моря становить 70-100 метрів, і там випускається в море очищена вода. Такі споруди треба кожен рік утримувати - водолази мають за ними доглядати, латати, бо морська вода - це агресивне середовище, а труби ржавіють. Це крім того, щоб ще очисні споруди працювали.

Необхідно пару разів на рік робити підсипку пляжів, бо пляжі змиває. Треба досипати туди тисячі кубометрів гравію.

І насамкінець в Криму існує проблема сміття. У Криму вся громадськість у курортних містах багато років разом з муніципальною владою намагалися кожен рік просуватися по проблемі сміття. Що це означає? Нарешті, десь у 2011-2012 роках, в Ялті зрозуміли, що влітку під час курортного сезону, по-перше, треба в два-три рази більше урн в публічних місцях.

А ще треба в залежності від місяця, а кількість туристів по місяцях різна, від 6 до 10 разів в день вивозити це сміття. Не просто тому, що людей більше, а тому що спекотно, дуже багато пластику.

І основні курортні міста Криму вже в 2011-2013 роках були чисті. Зараз же люди постійно скаржаться не тільки на те, що брудна вода, каналізація, неочищені стоки. Але й на те, що сміттям завалені центральні туристичні об’єкти різних міст.

І це теж відбувається тому, що ті, хто прийшли у комунальне господарство, найперше вирішували проблему грошових потоків. До речі, у комунальну сферу Криму прийшло дуже багато людей з різних регіонів Росії, які не знали і не могли знати особливостей тих же зсувів, рельєфу та інше.

Тому і були там такі катастрофи, коли прекрасна ділянка дороги в районі Макензієвих гір, в районі Севастополя просто впала. Президентська траса між іншим, яка йшла з державних дач південного берегу на аеродром Бельбек, звідки президенти завжди літали до Криму і назад. Зсув відбувся, бо нові "комунальники" не знали, як себе ведуть ґрунти на кримському узбережжі.

Таке стається, коли розганяєш професіоналів з муніципальної сфери, це теж стосується водопостачання і всього іншого. А для курорту це головна проблема.

Коли у вас хороша дорога, чистий пляж, немає сміття в місті, чиста морська вода - туди прийде і бізнес, там будуть кафе, ресторани, міні-готелі. Навіщо інвесторам будувати, вкладати кошти, якщо навкруги муніципальна влада нічого не робить. Тому це ключова проблема.

Далі буде