Крим ― на межі: Росія прирекла півострів на злидні

Анексуючи український Крим, Російська Федерація наобіцяла жителям півострова "золоті гори". Під впливом російської пропаганди, кримчани повірили у краще життя: соціальну та економічну стабільність, високі зарплати й пенсії, низькі ціни на продукти та комунальні платежі, відсутність бюрократії і розвиток інфраструктури.

Відео дня

Чи стали обіцянки реальністю ― дізнавався OBOZREVATEL.

Читайте: Крим може повернутися в Україну: Латиніна назвала єдиний варіант

Ціни вищі, зарплати нижчі

Росія витрачає на анексований Крим приблизно 2 млрд доларів у рік, проте величезні дотації не рятують ― жителі півострова живуть чим далі, тим гірше. Навіть "прикрашена" статистика окупантів каже про глибоку кризу.

Кримчани так і не побачили "великих" російських зарплат. Незаконна влада стверджує, що вчителі на півострові отримують понад $420, а насправді ― не більше $300 з усіма надбавками.

Для порівняння, середня зарплата в РФ ― $531, середня зарплата у Криму ― $387. У Росії вчитель отримує $495, а на окупованому півострові ― $300. У середньому лікар у Криму отримує на $60 менше, ніж у Росії ― $330.

Кримчани обурюються рівнем зарплат. В інтерв'ю OBOZREVATEL кримський блогер Леонід Кузьмін розповів, що ціни на продукти виросли у 2,5 раза, але це ніяк не компенсується ростом рівня зарплати.

"Якщо порівнювати із нинішніми українськими цінами, то незважаючи на те, що десь ціни і збігаються, в основному в Криму все дорожче. Скажімо, якщо в Україні персики влітку були по 30 грн за кілограм, то в Криму — 120-150 рублів (50-60 грн)", ― розповів він

А ось рівень зарплати бажає кращого: "Скажімо, середня зарплата в сфері освіти ― від 15 до 18 тис. рублів, (6-7 тис. грн), а в медицині — десь 20 тисяч (7,7 тис. грн). І це у лікаря, який має категорію і досвід роботи", — каже Кузьмін.

Читайте: ''Мало не здасться'': Лавров пригрозив Україні війною через Крим

За його словами, "обіцянки 2014 року стосовно великих зарплат так обіцянками і залишилися — вони не виконані".

Та незважаючи на повний провал економічної і соціальної політики, російська пропаганда все ж працює. Кримчани звинувачують у негараздах місцеву владу, і вважають, що президент РФ Володимир Путін просто не в курсі їхніх проблем. Хоча всі вже давно розуміють, що будь-які процеси в Росії контролює лише одна людина.

Туристичний бізнес на межі вимирання

У свою чергу, введені санкції ЄС та США проти Росії також вдарили і по кримському туризму.

Читайте: Справа не у ''скрєпах'': експерт пояснив, чому Росія буде триматися за Крим до останнього

Ще в 2013 році півострів приймав приблизно 6 млн відпочивальників, зараз ― у 4 рази менше. Це вплинуло і на доходи місцевих жителів. Дрібний туристичний бізнес практично вмер. На плаву залишилися лише великі санаторії та готелі, "врятовані" і "націоналізовані" окупаційною владою.

Не допоміг розвитку туризму і "легендарний" Кримській міст. Із його відкриттям кримчани сподівалися на збільшення потоку туристів, однак реалії виявилися зовсім інакшими.

Читайте: Крим — Україна: Лавров зробив несподіване зізнання

"Люди позитивно реагували на його відкриття, бо вірили: цей міст покращить зв'язок із материком ― продукти подешевшають, туристи поїдуть. Сподівалися, що Крим оживе. При тому, що він жив, а з 2014 року почав чахнути", ― розповіла OBOZREVATEL кримчанка Ілона Карачан.

"Але натовпу туристів немає. Скажімо, Сімеїз (курортне місто, ― Ред.): набережна працює ― але людей немає, не відкрито жодного кафе, автостанція порожня ― ні людей, ні авто, жодного рейсового автобуса", ― говорить вона.

Через відсутність туристів власники готелів та ресторанів почали масово виїжджати з курортних містечок. Бізнес намагаються перепродати, або здати в оренду, сказала кримчанка.

Читайте: У Німеччині ведуть слідство щодо співробітників Siemens через Крим

Виробництво стрімко падає

Через санкції та економічну нестабільність у Росії, більшість галузей Криму в 2018 році продемонстрували або стагнацію, або падіння. Наприклад, виробництво автотранспортних засобів впало на 71%, обладнання ― на 52%, меблів ― на 36%, металургійних виробів ― на 28%.

Найбільші економічні провали демонструє сфера зовнішньої торгівлі ― зовнішній товарообіг Криму порівняно з 2013 роком скоротився у 21 раз. Водночас експорт впав майже в 31 раз, а імпорт ― в 16,4 раза.