Блог | Коронавірус вдарив по українських фермерах: тонни продуктів викинули, а аграрії опинилися під загрозою
Через коронавірус 2020 рік став справжнім випробуванням для світової економіки і людства. Громадський транспорт у багатьох містах зупинений, на вулицях ходити без масок заборонено, а для дітей розпочалися уроки онлайн. Дехто зміг легко пристосуватися до суворих умов карантину, але це вдалося далеко не всім.
Показовим прикладом є сільське господарство. Адже важко уявити фермера, який зможе висаджувати помідори і доїти корів “віддалено”, правда ж? Як впливає карантин на сільське господарство в світі та Україні, а також як це позначиться на нас з вами?
Вплив пандемії на сільське господарство уже досить відчутний. По всьому світу фіксують сильні перебої у постачанні товарів. У В’єтнамі, для прикладу, влада обмежила експорт рису, що змусило страждати сусідню Малайзію, де запасів цієї крупи лишилось всього на 2-3 місяці.
Додаткового удару COVID-19 завдав малим та середнім фермерам - попит на свіжу продукцію суттєво знизився. І це не дивно, тому що школи, університети, заклади громадського харчування і ринки закриті. Такі обставини змушують продавців пристосовуватись до нових реалій. Зокрема, один із французьких фермерів, що живе поблизу Ліона, до пандемії продавав власні овочі та фрукти на 8 різних ринках, але зараз втратив доступ до всіх. Тому з часу карантину він перейшов до іншої бізнес-моделі - продає у телефонному режимі та через соціальні мережі.
Крім цього, через коронавірус сезонні робітники обмежені у пересуванні закордон. Це спонукало польських фермерів просити уряд Польщі спростити для таких робітників процедуру отримання дозволу на роботу, а також забезпечити швидкий та безпечний перетин кордону. Подібні обмеження особливо вдаряють по малих та середніх фермерствах і стосуються не лише Польщі. Наприклад, у Бельгії фермери переймаються тим, що ж робити із врожаєм полуниці, адже тепер через епідемію її не буде кому збирати. А за даними Міністерства сільського господарства Німеччини, якщо у березні була потреба у 30 000 сезонних робітниках, то у травні прогнозують збільшення - до 85 000.
COVID-19 наніс шкоду і логістичним перевезенням. Зокрема, Аргентина була змушена скоротити експорт соєвого шроту (важливий компонент для корму тварин) саме через зупинку всього транспорту, аби приборкати коронавірус.
Як адаптується ЄС та європейські фермери до пандемії?
Незважаючи на безпрецедентні наслідки коронавірусу, європейські фермери намагаються не бідкатись, а влада ЄС – не розводити руками. Перші змінюють моделі господарювання та поставок товарів, а другі планують підтримувати стале сільське господарство.
Італійці, наприклад, вирішили вбити двох зайців за раз - громадськість створила ініціативу під назвою "Spesa sospesa", яка одночасно допомагає малозабезпеченим сім’ям та локальним фермерам. Все працює просто і зручно - будь-хто може оплатити фрукти, овочі, борошно, сири та інші продукти, а місцеві виробники доставляють їх сім’ям, які найбільше того потребують.
Французи ж виявились не менш креативними. Їхня ініціатива “Позичте свої руки аграрному сектору Франції” закликає всіх охочих звернутися до фермерів, щоб пропонувати свою допомогу - збирати полуницю, чистити яблука тощо.
Іспанія теж вражає. Невеликий район Валь-дель-Ерте на півночі країни славиться дивовижними краєвидами, де саме в цей період цвітуть черешні. Очевидно, що через пандемію притік туристів сильно впаде. Тому люди, які втратять роботу внаслідок туристичної скрути, зможуть заробляти, збираючи влітку черешні.
Європейська комісія також намагається підтримувати стале сільське господарство. Що вона вже зробила?
Створені зелені коридори для збереження передачі продукції, зокрема сільськогосподарської, країнами ЄС – призначені спеціальні пункти пропуску з часом перевірки на кордоні не більше 15 хв.
Сезонним працівникам надано статус критичного персоналу. Він надається тим, хто працює в агросекторі і займається посадкою, доглядом за плантаціями та збором врожаю. Так працівники зможуть повернутися на своє робоче місце завдяки спрощеній процедурі перетину кордону. Водночас роботодавці повинні забезпечити належний захист для здоров’я та безпеки своїх працівників.
Працює механізм фінансової підтримки фермерів – наприклад, можна брати позику із низькою відсотковою ставкою і гнучким графіком платежів.
Кріс цього, Єврокомісія має наміри зробити політику ЄС у сфері сільського господарства сталою. Оновлений “Європейський зелений курс” і тематична його складова “Від ферми до виделки” має забезпечити стале первинне виробництво, сприяти переходу до здорового харчування, а також скороченню відходів продуктів харчування.
COVID-19 vs агросектор України
Що стосується малих і середніх українських фермерів, то вони переймаються тими ж самими проблемами, що й увесь світ. Перебої у постачанні товарів, менші можливості реалізації свіжої продукції, а сезонні робітники обмежені у пересуванні.
Так у Великих Копанях на Херсонщині через закриття ринків у другій половині березня селяни були змушені викинути тонни городини. Як наслідок, люди втратили засоби до існування, бо для більшості фермерів свіжа продукція - єдине джерело прибутку. Крім цього, з’явилися стихійні звалища нереалізованої городини.
На початку травня уряд дозволив працювати ринкам. Проте через суворі умови дотримання санітарних норм далеко не всі ринки відкриються. У Києві, до прикладу, поки працюють лише кілька ринків. Всі інші невідкриті, бо не відповідають санітарним нормам. Але очевидно, що не всі ринки в Україні запрацюють вчасно. Через це фермери будуть змушені зменшувати поголів’я корів та іншої худоби, бо за відсутності прибутку немає коштів для покупки кормів.
Так само, як і у Європі, українці створили ініціативи для підтримки малих та середніх виробників с/г продукції. Зокрема, через онлайн-платформу локальні виробники виставляють свою продукцію на продаж. А деякі ініціативи забезпечують населені пункти органічною продукцією.
Держава теж намагається в умовах пандемії підтримувати та стимулювати розвиток сільського господарства в Україні. Україна проводить перемовини з Фінляндією, Австрією, Норвегією та деякими іншими країнами про відновлення рейсів для сезонних працівників. А у бюджеті на 2020 рік збережено державну підтримку агропромислового сектору (4 млрд грн) для ключових напрямів тваринництва, фермерства, садівництва.
Уряд також вдосконалив механізм підтримки малих та середніх кооперативів та фермерських господарств: бюджетна субсидія для новостворених фермерств (3 тис грн за 1 гектар), дотація за утримання від 5-ти корів, відшкодування сільськогосподарським кооперативам 70% вартості придбаної або профінансованої за рахунок кредиту техніки та обладнання.
Проте цих заходів для комплексної підтримки сільського господарства під час пандемії – недостатньо. Термінові дії Уряду мають передбачати:
компенсації фермерам за збитки, якщо реалізація товарів була неможливою;
регулювання цін, щоб агровиробники не продавали продукцію за безцінь;
податкові канікули для фермерів;
соціально-економічні гарантії працівникам через безробіття, хвороби, втрату працездатності.
Крім цього, Україна має відійти від тренду останніх років – індустріалізації і укрупнення сільськогосподарських підприємств, що фактично витісняють дрібних фермерів і підсобні хазяйства з ринку, а також із сільських територій. Промислові ферми самі дадуть собі раду, на них не варто витрачати гроші платників податків.
Підтримка тих, хто самостійно обробляє землю, є не тільки екологічною, але і набагато більш соціально-відповідальною. Оскільки, працюючи на своїй хоч і маленькій земельній ділянці, люди забезпечують себе, життя в селі, і продовольчу безпеку зокрема.
