Конкурс до лав енергетичного регулятора: традиції кнопкодавства і маніпуляцій

Поки наші міжнародні партнери натякають нам про те, що безвіз не вічний, з огляду на відвертий "шахермахєр" з конкурсами на обрання голів антикорупційних органів, ще один конкурс засвідчив повну девальвацію цього механізму. Сьогодні один за одним виникають скандали довкола діяльності чинного складу НКРЕКП (енергетика та ЖКГ), як конкурс на добір нових членів комісії переріс у показовий кейс маніпуляцій. За останній рік саме в енергетиці відбулись події, які загрожують підняттям тарифів і навіть можливим блекаутом. Галузь в боргах. Президент Зеленський заявляв, що він тримає енергетичні питання під особистим контролем. Фактично ж, головний регулюючий орган в цій галузі – в епіцентрі уваги.

Відео дня

Законодавством передбачений особливий порядок призначення членів НКРЕКП. Вони призначаються за результатами відкритого конкурсного відбору, який організовує та проводить Конкурсна комісія. Існують вимоги, яким повинні відповідати члени такої комісії. Чинна сьогодні конкурсна комісія була утворена ще наприкінці червня. Відтоді, як відмічають експерти та безліч учасників конкурсу, відбуваються дивні речі, які ще під час виборів минулих членів 2018 року було важко уявити.

Спочатку до складу Конкурсної комісії увійшов Олег Прохоренко. Ця людина відома тим, що очолювала "Укргазвидобування" – державний монополіст із видобутку газу. Саме Прохоренко витратив понад 100 млрд грн на програму збільшення видобутку. Водночас видобуток тільки знижується. Але справа не в цьому – Прохоренко не мав права входити до складу Конкурсної комісії через конфлікт інтересів. Законодавець передбачив, що обирати членів комісії не має права особа, яка входить до органів управління так званих ліцензіатів НКРЕКП. На момент затвердження складу Конкурсної комісії, Олег Прохоренко був членом Наглядової ради Концерну "Укроборонпром", до складу якого входять підприємства, які якраз і є ліцензіатами НКРЕКП. Із Прохоренком дуже поспішали і це чомусь упустили, коли його призначили. Він навіть почав активно брати участь у двох перших, найважливіших, засіданнях Конкурсної комісії.

На першому засіданні Конкурсної комісії саме від його голосу залежало обрання Голови Конкурсної комісії, і саме за його активної участі затверджувались "правила гри" – тобто регламент роботи цієї комісії та Порядок та умови проведення конкурсу.

Власне, за участю Прохоренка Конкурсна комісія оголосила про початок конкурсу за відсутності, як виявилось, на те підстав. За законом, Конкурсна комісія оголошує про початок конкурсу у двох випадках: або у разі закінчення строку повноважень члена НКРЕКП, або у разі дострокового припинення його повноважень. У будь-якому разі ці випадки мають бути оформлені розпорядженням Кабінету Міністрів. Звісно, не було ані першого, ані другого. Зараз до складу НКРЕКП входить 7 із 7 передбачених Законом членів і ми маємо патову ситуацію, коли конкурс було оголошено та проведено за відсутності вакансій.

Ще трохи юридичної казуїстики, без якої, на жаль, не можна розкрити цю історію. За участі Олега Прохоренка були затверджені документи, які взагалі не передбачені Законом. Пам’ятка кандидату на посаду члена НКРЕКП та Порядок оцінювання кандидатів на посаду члена НКРЕКП.

Після цього юристи підказали Конкурсній комісії, що Прохоренко тут незаконно. І його прибрали з авангарду. Він дистанціювався і не брав участі в усіх подальших діях.

Традиції кнопкодавста

А ними були – співбесіди. Вони доволі специфічні. Конкурсна комісія проводить по дві співбесіди з кожним із кандидатів, під час яких вони оцінюють досвід, загальні та професійні знання, моральні та етичні якості, а також здібності кандидатів.

На співбесідах виникла ситуація, в якій деякі кандидати в найкращих традиціях змогли отримати понад 100% балів. А саме, за результатами першої співбесіди кандидат на посаду члена НКРЕКП міг отримати максимум 15 балів від кожного присутнього члена комісії. Прохоренко не брав участь у першій співбесіді. Брали – 4 члени Конкурсної комісії. Тож кожен кандидат міг розраховувати виключно на 60 балів. Однак два кандидати неочікувано отримали більше, ніж 60 балів.

Аналогічна ситуація повторилась і на другій співбесіді. Кожен член Конкурсної комісії на цьому етапі міг виставити кожному кандидату максимум 24 бали. Оскільки Прохоренко знов не брав участі у другій співбесіді, то 4 члени комісії у разі блискучої відповіді кандидата могли виставити такому кандидату загалом максимум 96 балів. Однак один із кандидатів на посаду члена НКРЕКП показав приголомшливий результат, отримавши 103,8 бали.

Як це стало можливим? Все просто. Той самий Порядок оцінювання кандидатів на посаду члена НКРЕКП передбачав можливість зарахування балів членів Конкурсної комісії, яких навіть нема на співбесіді. Така собі відкрита опція кнопкодавити – за себе і за того хлопця. Власне, документ вимагав від членів Конкурсної комісії, керуючись виключно своєю експертизою та внутрішнім переконанням, за результатами співбесіди з кожним кандидатом виставляти йому певні бали. Але бали, виставлені членами Конкурсної комісії за відповідного кандидата не просто підсумовуються, а вже після проведення співбесід до них додається "середній бал" за того члена Конкурсної комісії, який навіть не брав участі у співбесідах із кандидатами.

Тобто усі спірні фаворити отримали бонусні бали від Олега Прохоренка, який не брав участь у співбесідах через розуміння незаконності своєї участі у цій комісії.

Ба більше, Секретар Конкурсної комісії зазначала, що підрахунок балів за результатами першої співбесіди здійснював Секретаріат Кабінету Міністрів.

Це означає, що саме Секретаріат Кабмін став причетним до фальсифікації результатів першого оцінювання, фактично додавши кандидатам "середні бали" за рахунок балів Олега Прохоренка, який не був присутнім як під час першої, так і під час другої співбесіди і який фізично не міг визначати рівень того чи іншого кандидата на посаду члена енергорегулятора.

В сьогоднішній Україні поняття центру ухвалення рішень не існує. Жоден орган державної влади не намагається звернути увагу на відверті фальсифікації, які з високою вірогідністю потім дозволять через судові позови заблокувати діяльність усього НКРЕКП. І навіть більше, такий прецедент уже був, коли Конституційний суд ухвалив рішення про неконституційність цього органу.

12 жовтня, всупереч валу заяв учасників, нардепів і очевидних уже фальсифікацій, Конкурсна комісія запланувала проведення свого засідання, на якому будуть визначені дві кандидатури, які будуть представлені до Кабінету Міністрів України та одна з них може стати членом НКРЕКП.