Кирило Шевченко: я проти того, щоб Україна стала звалищем Європи

2 лютого 2018 року в гостях студії ОБОЗ TV був голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко. В ефірі, який вів ведучий ОБОЗ TV Денис Похила, обговорювалося "зелене" кредитування Укргазбанку, розвиток чистої енергетики в Україні, партнерство зі Світовим банком, популярність електромобілів, "евробляхи". Текстова версія інтерв’ю.

Денис Похіла: Пане Кирило, чому державний банк вирішив змінити стратегію в бік зеленого кредитування?

Кирило Шевченко: У світі модель так званого зеленого банкінгу є найбільш сучасною. Після підписання у Франції історичної Паризької кліматичної угоди, була створена GreenBankingNetwork, до якої увійшли банки з декількох країн світу (США, Великобританії, Малайзії тощо). Вони працюють над розбудовую зеленого банкінгу.

Зараз "Укргазбанк" працює в цій мережі. Щоб досягнути цілей Паризької угоди, треба вкласти в чисту енергію $50,7 трильйонів. Поки недофінансування становить десь біля 20 трильйонів. Саме зелені банки різних країн світу мають бути фінансовими інституціями, які спрямовують кредитування на відновлення енергетики, на енергозбереження – заходи, що допомагають захищати довкілля.

До речі, усі ці банки мають або державну, або муніципальну (у Штатах) форму власності І це абсолютно логічно – саме держава має опікуватися питаннями довкілля.

Денис Похіла: Чи загалом в Україні популярне зелене кредитування?

Кирило Шевченко: Знаєте, минулого року ми запустили абсолютно новий продукт для українського ринку – встановлення на дахах сонячних панелей. Також можна встановити за кредитні гроші теплонасоси. Кредитування на 5 років, ставка – 0,1% річних. Це чесна ставка, там немає жодних прихованих комісій. Будь-яке домогосподарство України, що встановлює сонячні панелі, може підключитись до зеленого тарифу. Своє власне споживання частково перевести на сонячну енергію, а решту ще й продавати.

Читайте: Голова НКРЕКП розказав, як ринкові ціни на енергоресурси позитивно вплинули на енергетику

Денис Похіла: Що отримає звичайний українець?

Кирило Шевченко: Гроші. Зараз в Україні діє найвищий в Європі зелений тариф – 18%. Тому на цьому можна гарно заробляти.

Денис Похіла: Скільки можна зекономити завдяки зеленому кредиту?

Кирило Шевченко: Це залежить від багатьох факторів. Але нема жодного прикладу, щоб це не було вигідно.

Денис Похіла: З чим пов’язане рішення Всесвітнього банку припинити кредитування підприємств, що займаються видобутком нафти та подібних продуктів?

Кирило Шевченко: Світовий Банк припинив фінансування не всіх проектів, що стосуються корисних копалин. Тільки тих, що забруднюють довкілля. Згадаємо першу нафтову кризу 1973 року. Після неї багато країн почали переглядати свою залежність від таких джерел. У тренд увійшла атомна енергія. Після низки аварій, на жаль і в Україні, світ звернув увагу на чисту енергетику. Ми не можемо бути осторонь від світових тенденцій.

Коли голова Світового Банку був з візитом в Україні у жовтні минулого року, він назвав суму $40 трильйонів – гроші, які необхідно вкласти в розвиток зеленої енергетики в світі. За його словами, тільки від України залежить, яка частка цих грошей потрапить до нас. І тому "Укргазбанк" є партнером Світового Банку. Наприклад, у нас є перша в Україні система оцінки ризиків будь-якого проекту з точки зору впливу на довкілля та на соціальну середу – так звана SMR.

Денис Похіла: Як ви оцінюєте розвиток чистої енергії в Україні?

Кирило Шевченко: Вважаю, що минулий рік в Україні став періодом порухів у розвитку відновлювальної енергії. Якщо говорити цифрами, ЄС отримує майже 30% енергії з відновлювальних джерел. Є абсолютні лідери: це Австрія – більше ніж 70%, Швеція, Фінляндія – 50%.

Подивимося на так звані постсоціалістичні країни: Хорватія – 43%, Польща – 15%-17%. А ми лише 1,5%. Проте ще рік тому цей показник був вдвічі меншим.

Читайте: Голова НКРЕКП розказав, як ринкові ціни на енергоресурси позитивно вплинули на енергетику

У нас є ціль. Ми маємо угоду підписану з ЄС, згідно з якою до 2020 року Україна має отримувати з відновлювальних джерел 11%. Маємо три роки, щоб наростити потужності.

Денис Похіла: Чи є попит в Україні на кредитування електромобілів?

Кирило Шевченко: У нас дуже активний попит. Загалом Україна тримає 5 місце за темпом приросту електромобілів. На них зменшено мито, тож це просто здоровий глузд. Людина фактично сплачує кредит на електромобіль за символічну ставку. На деякі моделі – 0,1%. До того ж, вона сплачує не за рахунок додатково заробленого, а за рахунок зекономленого.

Денис Похіла: Наскільки зросла популярність електромобілів після зменшення мита, з початку 2018 року? Адже якраз багато людей дізналося про нововведення. Можемо порівняти 2017 рік і початок 2018-го?

Кирило Шевченко: Ще немає з чим порівнювати – перші два тижня року були не дуже активні. Та й імпортери електромобілів не були готові до того, що з 1 січня можна працювати за новими правилами. Вони намагаються розпродати те, що у них є. Тому поки економічного ефекту немає, але він буде.

Денис Похіла: Чув, що екологічний стандарт двигуна Євро-5 мало чим відрізняється від Євро-4. Це так?

Кирило Шевченко: Я можу говорити з точки зору екологічності. Ні, це не правда. Стандарт Євро-5 суттєво відрізняється від Євро-4. А від Євро-3, як небо від землі. Євро-5 уперше ввів стандарти на викиди сажі, на 25% зменшені викиди вуглецю, оксидів.

Денис Похіла: Ви проти чи за пом'якшення законодавства щодо електромобілів і європейських машин загалом?

Кирило Шевченко: Якщо йдеться про так звані єврономери – я не фахівець, не податківець. Проте те, що я знаю: 80% нерозмитнених авто, що заїхали в Україну, мають двигуни стандарту Євро-3. Ще 20% – з двигунами Євро-4. Кожне авто на єврономерах щорічно забирає 4 тони кисню, викидає 80 кг газу, 40 кг закису азоту та 200 кг різних видів вуглеців. Тепер помножте на кількість таких авто в Україні, і побачите ефект.

Денис Похіла: Насправді жахливий ефект.

Кирило Шевченко: Це дійсно буде жахливий ефект. Я проти того, щоб Україна стала звалищем Європи.

Денис Похіла: На вашу думку, як можна врегулювати таке болюче питання? Є українці, які їздять на євромашинах. Є українці, які проти євромашин. Що може зробити держава?

Кирило Шевченко: Я знову ж таки не є фахівцем у питанні – ніколи не проводив аналіз цієї нормативної бази. Але для порівняння, "Укргазбанк" загалом профінансував у минулому році проектів з потужністю десь 335 МВт чистої енергії на 250 млн євро. Усі вони разом зменшують викиди в атмосферу СО2 на 735 тисяч тон. Це означає, що ми "прибрали" з українських доріг прибрали 350 тис. автомобілів. Але ж в'їхало до нас 400 тисяч! І не з двигуном Євро-5.

Читайте: Рахунок на мільйони: в ДФС розповіли, скільки штрафів вдалося "зібрати" за єврономери

Денис Похіла: повертаючись до чистої енергії, українці вдосталь інформовані про неї, про її значення?

Кирило Шевченко: Це дуже хороше питання. Дійсно не вистачає обізнаності, не вистачає інформації. За часів Радянського Союзу ніхто не звертав увагу на те, як працюють підприємства, на те, скільки вони споживають ресурсів і викидають в повітря, ґрунт, воду… Після розвалу Союзу цьому питанню також довгий час не приділяли достатньої уваги. Як результат – Україна знаходиться на першому місці за смертністю, яка пов’язана з забрудненням повітря. Це місце ми тримаємо 12 років. Близько 100 тис. українців вмирає від забрудненого повітря щороку.

Не знаю, чи цю сумну статистику варто популяризувати, але знати про це ми маємо. Зараз працюємо над тим, щоб популяризувати хоча б якісь прості речі.

Денис Похіла: Хоча б те, що краще купити автомобіль не на бензині, а на електроенергії. Що слід піклуватися про екологію.

Кирило Шевченко: До речі, ми як банк зараз використовуємо виключно перероблений папір, зроблений з макулатури. У нас є спеціальні процеси з утилізації всього: від звичайних батарейок до пластикових карток. Ви знали, що термін повного розкладання карток сягає коло 350 років? Минулого року ми запустили перший проект в Європі щодо виробництва карток з кукурудзяної сировини та з бамбуку. Термін її використання 3 роки. Вона виглядає як звичайна картка, але повністю розкладається в землі за 2 роки.