Каленков розповів, що дало Україні введення мита на металобрухт

Протягом двох років дії мита на металобрухт українські метпідприємства зберегли і збільшили обсяги виплавки сталі, а далі позитивний ефект став поширюватися по всьому ланцюжку гірничо-металургійного комплексу України.

Про це розповів президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков у своїй колонці на "Бізнес Цензор".

За словами автора, введення мита потрібне для того, щоб забезпечити українську металургію дефіцитною сировиною. Таким чином протягом першого року дії мита вітчизняні метпідприємства зберегли обсяги виплавки сталі, а у другий рік — збільшили на 3%.

"Ще більший позитивний ефект введення мита принесло електрометалургійним підприємствам, які працюють виключно на металобрухті (близько 90% сировини — це брухт). Так, за два роки випуск сталі електрометалургії збільшився на 37% — з 1,17 млн т до 1,6 млн т", — йдеться у тексті.

За словами Каленкова, позитивний ефект поширився на весь гірничо-металургійний комплекс України.

"Наприклад, трубні заводи, які купують сталь у метпідприємств, підвищили за 24 місяці випуск продукції на 26%, до 1,1 млн т. Зростання виробничих показників на підприємствах ГМК було обумовлене тим, що металобрухт залишився у країні", — додав автор.

Як зазначив Каленков, з жовтня 2016-го по вересень 2018 року постачання брухту на меткомбінати збільшилося на 24%, при цьому дефіцит сировини за цей же період скоротився у 10 разів. А надходження до бюджету від експорту зросли вчетверо.

"Вдалося уникнути скорочень, а також забезпечити 66-відсоткове підвищення заробітної плати на підприємствах-споживачах металобрухту за два роки. Так, якщо у вересні 2016 року середня заробітна плата становила 8 235 грн, то у вересні 2018 року вона зросла до 13 633 грн, що набагато перевищує рівень загалом по Україні", — додав президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром".