Відео дня
Гендиректор птахофабрики розповів про виживання бізнесу в умовах карантину
Найбільшу за останнє сторіччя кризу і нищівний удар по економіці пророкують економісти всього світу, роблячи прогнози щодо того, що чекає на людство після подолання пандемії коронавірусу. Вкрай негативно вимушені карантинні обмеження позначаться і на економіці нашої держави. Зупинку виробництв та стрімкий ріст рівня безробіття прогнозують Україні майже всі експерти. А представники бізнесу нарікають на безпорадність держави у підтримці тих, хто, власне, формує економіку.
Наскільки карантин і пандемія вже позначилися на роботі великого бізнесу і чого чекати, якщо строки дії обмежень затягнуться, OBOZREVATEL обговорив з представником топ-менеджменту одного з найбільших виробників м’яса птиці в Україні – генеральним директором ТОВ "Комплекс Агромарс" Іваном Зазулею. Він розповів про труднощі, з якими зіштовхнулися великі підприємства, а також пояснив, чи зможе бізнес запобігти масовим звільненням і хто та як наживається на існуючій ситуації.
- Вже півтора місяці Україна живе в умовах строгого карантину. Чи не щодня ми чуємо про згубний вплив введених обмежень і ситуації в цілому на різні галузі економіки та різні підприємства. Як щодо вас? Наскільки карантин вплинув на роботу підприємства? Чи ускладнилося становище компанії?
- Я би сказав, що суттєво ускладнилося. Найбільше карантин ударив по компанії в плані реалізації м’ясопродукції. Ми раніше активно співпрацювали з крупними оптовиками, які реалізували нашу продукцію на ринках, у різних торгових точках. Наразі цю співпрацю довелося згорнути. Адже роботу ринків через карантин зупинили, торгові точки позакривали…
І це вплинуло не тільки на нашу компанію, а на ринок в цілому, на всіх виробників. У результаті впровадження карантинних обмежень і закриття значної кількості точок продажу відбулося перенасичення ринку м’ясо. І зараз боротьба точиться за кожен проданий кілограм м’яса – за рахунок ціни, за рахунок сервісу, за рахунок якості м’ясопродукції.
Але це не єдиний наслідок карантину, який ми відчули. Через обмеження пересування нам довелося взяти на себе підвезення наших працівників на роботу. І возимо ми людей здалеку – за 100-120 км в одну сторону. Але є й такі працівники, які живуть далі від точок, з яких ми забираємо людей. І з їх населених пунктів ні розвозки, ні маршрутки не ходять. Там взагалі ніякого транспортного сполучення немає. Тому ми змушені деяким працівникам надавати відпустки. Зараз вони використовують чергові оплачувані відпустки. Далі, якщо період карантину затягнеться, ми змушені будемо, швидше за все, відправляти людей у відпустки за власний рахунок. Але ми не скоротили жодної посади і робимо усе, аби зберегти персонал. Більше того, враховуючи ситуацію на ринку праці та наявність вакансій, ми і зараз розглядаємо кожну пропозицію щодо трудовлаштування.
- Деякі підприємства взяли на озброєння практику зниження зарплат для своїх співробітників на кризовий період. Робите щось подібне?
- Ні, зарплати ми не урізаємо. У нас є розцінки за виконані роботи, чітка прив’язка до показників – і люди отримують те, що заробили, до копійки.
Наразі ми максимально оптимізуємо виробництво, перелаштовуємося, робимо усе можливе, аби підприємство нормально працювало.
- Як з експортом справи? Вплинув карантин на обсяги продукції, яку ви продаєте за кордон?
- Безумовно, вплинув. Карантин суттєво ускладнив експорт. Вірус вплинув не тільки на Україну, але і на увесь світ. В Європі суттєво зменшилося споживання м’яса, що позначилося на нашому експорті. Наші партнери зменшили закупівлі, адже зараз стало важче реалізувати м’ясопродукцію.
- А чому так? Хіба у кризові періоди не зростає попит якраз на дешевше м’ясо, яким є курятина?
- Так, курятина дійсно вважається дешевим м’ясом. Але розумієте, коли все так різко і масово закривається – люди втрачають впевненість у завтрашньому дні. І, я так думаю, економлять кошти навіть на продуктах. Ми ж не розуміємо, як довго триватиме карантин. Люди не розуміють, чи буде їм за що жити завтра взагалі – тому і не купують масово, зводять власні видатки до мінімуму.
- Як ця настороженість і невпевненість позначилась на обсягах продажів продукції "Гаврилівські курчата"?
- Якщо раніше ми продавали за добу в середньому 400 тонн, то зараз у найкращі дні виходить максимум 350 тонн. І такі дні бувають досить рідко, десь раз на тиждень. Звичні докарантинні 400 тонн і близько не виходить.
Навіть якщо взяти експорт – наразі ми експортуємо одну-дві машини на місяць. Раніше це було більше. І то, наші клієнти кажуть: давайте почекаємо, у нас у Європі наче карантин закінчується… Так вони планують, принаймні. А далі, мовляв, будемо розвиватися.
- Чи припускаєте ви, що на попередні, доепідемічні показники і розклади після виходу з карантину повернутися не вдасться? Що за цей час відбудеться певний перерозподіл ринків збуту?
- Однозначно відбудеться! Особливо в Україні. І найгірше буде малому бізнесу – йому буде неймовірно складно вийти з такої ситуації. Ми як великий бізнес ще сяк-так тримаємося, у нас ще є якісь ресурси – і все одно важко доводиться. А малий бізнес… Я думаю, що швидше за все малі ринки позакриваються. Не буде більше невеликих точок продажу. Відбудеться переорієнтація більше на супермаркети.
Цей процес, до речі, вже запущено. Ми зараз активно переходимо на супермаркети, хоча раніше вони нам були не дуже цікаві.
- Чому?
- Тому що поряд з тим, що це бренд і об’єми продукції, це ще й затримка у оплаті, не менше 14-21 дня. При цьому до карантину ми працювали з оптовиками або на умовах передплати, або з відтермінуванням максимум у три дні. Тобто ми отримували кошти зразу, а не чекали на оплату.
А зараз – навпаки. Втім, виходу у нас немає. Ми переходимо на супермаркети, поновлюємо раніше укладені договори. Адже ринки закриті – і всі йдуть у супермаркети. Просто альтернативи їм немає зараз.
І, боюся, маленькі кіоски, невеликі базарчики після коронавірусу більше вже не відкриються. Вони залишаться у минулому.
- Така ситуація якось впливає на ціну вашої продукції для кінцевих споживачів?
- Я вже казав, що ми знижуємо ціну. І в першу чергу для того, щоб зберегти і підтримати споживачів, більшість з яких тимчасово на невизначений період втратили роботу і тим самим потрапили в скрутне становище безгрошів’я.
- Ви – так. А супермаркети не зловживають своїм до певної міри монопольним становищем? Не відстежували ви?
- Зараз спеціально не відстежували. Але, як показує практика, ще до карантину супермаркети суттєво завищували ціни. У державі немає регуляторної політики, яка би регулювала роздрібні ціни. По своїй продукції ми бачимо, що націнка у супермаркетах порівняно з нашою ціною сягає 50, 60, по деяких позиціях – навіть 80%! При тому, що ми знижуємо ціну.
- Нічого собі!
- Ми зверталися до компетентних органів з цього приводу ще до епідемії коронавірусу. Але проблема полягає у тому, що це питання ніхто в Україні не регулює. Жодна інстанція. Нема такої політики і нема дієвого контролюючого органу.
- Чи відчуваєте хоч якусь підтримку від держави у цих складних умовах, в яких опинилися українські підприємства?
- Ми не надіємося на державу. Ми надіємося на себе. Підтримки не відчуваємо. Як раніше не відчували, так і зараз не відчуваємо. Працюємо, як можемо.
- Невже не зроблено нічого? Влада обіцяла хоча би допомогти урегулювати можливі проблеми з банками для тих підприємств, які мають кредити – а це, наскільки я розумію, переважна більшість українських підприємств. Хоча би ця обіцянка виконана?
- Так. Є відтермінування по відсотках. Тіло кредиту ми у будь-якому випадку гасимо. А от по відсотках є відтермінування.
- А що мала би, на вашу думку, зробити держава, аби допомогти бізнесу і втримати економіку від падіння?
- Якщо говорити про ті ж кредити – зменшити відсоткову ставку. В Україні шалено високі ставки, у рази вищі, ніж у Європі. У нас 22-26% річних – нормальна практика. Такого в Європі і близько немає.
Якби процентні ставки по кредитах були зменшені хоча би до 12%, це допомогло би і великому, і малому бізнесу і втриматися, і розвиватися.
Це важливо взагалі. А у нинішніх умовах – особливо. Якщо коли ми вийдемо з карантину, матимемо можливість отримувати дешеві кредити, зможемо вирівняти ситуацію.
- Наскільки згубні наслідки пандемії для економіки України прогнозуєте?
- Важко будувати прогнози в умовах, коли ми не розуміємо, наскільки тривалим буде карантин. А ми цього не знаємо. Хоча саме від цього залежатиме серйозність наслідків і згубність його впливу для економіки.
Якщо карантин триватиме до 12 травня – це одна справа. Але ми ж розуміємо, що він може бути продовженим і надалі. І від того буде залежати його згубність. Адже продовжують працювати лише життєво необхідні підприємства. Інші – стоять.
І ключова проблема у цьому – люди. Багато українців мусять сидіти вдома. І нехай перші місяць-два підприємства будуть якось намагатися компенсувати ці вимушені "прогули", можливо, будуть відпустки якісь оплачувати. Але якщо карантин розтягнеться на 2-3 або більше місяців – що отримуватимуть люди? Що вони їстимуть? Як вони виживатимуть? Ось де найбільша проблема.
І саме від цього буде залежати, як загалом країна виходитиме з кризи.
- А "Комплекс Агромарс" має стратегію на випадок аж такого затяжного карантину? Чи розглядаєте варіант зі скороченням працівників?
- Ні, скорочення ми точно не плануємо. Будемо у такому ж ритмі розвиватися. Ми дуже розраховуємо на те, що швидше закінчиться карантин у деяких європейських країнах, на які ми орієнтовані. Ми плануємо відновити експорт продукції до цих країн, наскільки це можливо – і, гадаю, це допоможе нам зберегти наш колектив. Принаймні, я бачу всі можливості уникнути скорочень.