Хліба та видовищ: чому рітейл має бути соціально відповідальним бізнесом

Людство ще з доантичних часів обмінювалося матеріальними цінностями, необхідними для повсякденного життя. На початку нинішнього тисячоліття цей процес став торгівлею в класичному розумінні та одним з наймогутніших факторів історичного розвитку.

Сьогодні торгівля відіграє ключову роль в світовій економіці. Попит на їжу і товари щорічно збільшується. Люди хочуть якісного продукту, інноваційних рішень та максимальної доступності. І торговельні мережі у повній мірі задовольняють споживчий попит.

Так, в 2018 році дохід найбільших в світі рітейлерів склав майже 5 трильйонів доларів, що на 5% більше, ніж в 2017 році.

Нинішній рік, з усіма його викликами і потрясіннями, вдарив по всіх видах бізнесу. Сфера рітейлу, зокрема, продовольчого, постраждала чи не найменше, і навіть показує зростання. Актуальні дані про розвиток торгівельних мереж найближчим часом можна буде дізнатися на сайті Lepta.

Причина проста, як світ: їжа і товари першої необхідності потрібні всім. І навіть ті люди, у кого погіршився фінансовий стан, все одно продовжують ходити в магазини і купують продукти. Можливо, в менших масштабах. А в деяких випадках навіть у значно більших.

Українські магазини та супермаркети стабільно насичені покупцями. Наприклад, у минулому році українці закупили продуктів і товарів на 40 млрд доларів. Це на 10% більше, ніж в 2018-му. Показові цифри, чи не так?

Втім, у світових масштабах сума не така вже й велика. Один лише американський роздрібний торговельний гігант Walmart, наприклад, у 2019-му отримав понад 500 млрд виручки.

Але повернемося до України. У минулому році лише продуктові компанії відкрили майже 700 нових магазинів по всій країні, що є рекордом для ринку. У попередніх матеріалах на сайті Lepta вже говорилося про те, які ще види бізнесу встановлювали рекордні показники.

Лідером за виручкою у фуд-рітейлі є компанія АТБ. У 2019 році її товарообіг склав майже 127 млрд гривень, що майже на третину більше, ніж у 2017-му. Сьогодні маркети компанії щодня відвідують близько 4 мільйонів людей.

У ТОП-5 продуктових торгових мереж - Fozzy Group, Auchan Group, Novus, "МЕТРО Кеш енд Керрі". Серед непродовольчих гігантів рітейлу можна виділити "Епіцентр", Comfy, "Фокстрот" та EVA. Загальна виручка українських компаній за минулий рік склала приблизно 1 трильйон (!) гривень.

Як і будь-який інший бізнес, торгові мережі дуже впливають на економіку, екологію та суспільство. І проявляється це по-різному. Наприклад, якщо ви вирішите відкрити свою мережу магазинчиків біля будинку або в будь-якому іншому форматі, швидше за все, у вас нічого не вийде. З великими рітейлерами практично неможливо конкурувати через їх вплив на ринок.

Більш того, відомі неодноразові випадки поглинання дрібних гравців торговими гігантами. Нові магазинчики або відразу скуповують, або на їх власники просто не змозі витримати конкуренцію, через що вимушено згортають свою діяльність.

Таким чином, наявність великого супермаркету або супермаркетів в окрузі фактично виключає можливість розвитку там малого та середнього торгівельного бізнесу - невеликих магазинів, Про умови роботи великих торговельних мереж зі своїми постачальниками можно навіть не казати - як правило, для останніх вони досить складні.

Детальніше про те, як інші види бізнесу впливають на екологію і суспільство, можна прочитати на сайті Lepta.

Значний вплив фуд-рітейлу, безумовно, має бути компенсованим. Варіантів прояву соціальної відповідальності – безліч. І всі вони очевидні, потрібно лише проявити реальну зацікавленість позитивного вкладу в економічний, екологічний та соціальний прогрес.

Візьмемо те, що на поверхні – підтримка місцевого виробника. Тут все просто. Люди хочуть якісний еко-продукт, компанія знаходить місцевих виробників і робить їх своїми постачальниками. У виграші всі: компанія скоротила ланцюжок поставок; місцеві жителі обзавелися ринком збуту; споживач отримав крутий товар.

Далі. Банальне волонтерство та пожертвування. Фуд-рітейл, звітуючи про надприбутки, міг би виділяти більше допомоги благодійним організаціям, а також звичайним людям, своїм же покупцям. Як приклад можна взяти і вдосконалити механізм того ж фудшерингу. Це коли компанії безкоштовно виділяють продукти, у яких добігає кінця термін зберігання. У цьому випадку теж виграють всі: нужденні отримують їжу, а компанія зменшує вплив на екологію, скорочуючи обсяг харчових відходів. Можна також маркувати товари і продукти, в залежності від їх користі для дітей.

Як бачимо, проблем, які можуть при бажанні і мінімальних витратах вирішити українські рітейлери, "вагон і маленький візок". Головне – бажання.

І тут не потрібно заново вигадувати колесо. Досить робити звичну роботу: давати людям їжу (читай - боротися з голодом) і давати гідну роботу (читай - боротися з бідністю і безробіттям). Хіба це так складно?

Ми будемо вдячні нашим читачам і експертам за їх думки про те, якою конкретно повинна бути соціальна відповідальність торгових мереж. Надсилайте свої пропозиції на obozrevatel @ lepta . in . ua.

На сайті Lepta найближчим часом можна буде дізнатися, як український бізнес, в тому числі рітейл, допомагає українцям в задоволенні актуальних потреб і вирішенні наболілих проблем.