УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Голова "Енергоатому" висловився на підтримку нового енергобалансу

14,5 т.
Голова 'Енергоатому' висловився на підтримку нового енергобалансу

Виконувач обов'язків президента НАЕК "Енергоатом" Петро Котін підтримує прийнятий Урядом енергетичний баланс та вважає його безпечним для експлуатації енергоблоків. Про це він заявив під час селекторної наради в Міністерстві енергетики та захисту довкілля.

Відео дня

"Ми під такий баланс зупинимо три енергоблоки, ми будемо мати ситуацію, коли всі останні енергоблоки будуть працювати на рівні потужності, близькому до номінального рівня. Ми, безумовно готові цей баланс виконати, у нас немає ніяких сумнівів, що це повністю безпечне рішення для експлуатації енергоблоків. Що стосується в цілому ситуації, то ми підтримуємо і приймаємо заходи, який приймає і Кабмін, і антикризовий штаб, і міністерство для нас", - сказав він.

За словами Котіна, наразі першочерговим завданням є стабілізація роботи енергоринку, в тому числі, стабілізація фінансової ситуації. "Перш за все потрібна економічна стабілізація на енергоринку з тим, щоб ми отримували повний обсяг оплати за нашу електроенергію, який ми пускаємо в енергосистему. Для нас є питання скорочення нашого балансу, але в той же час це вимога з боку оператора, яку ми повинні виконувати і це призведе до стабілізації фінансової", - заявив він.

Нагадаємо, 28 квітня Міністерство енергетики та захисту довкілля України затвердило новий прогнозний енергетичний баланс України на 2020 рік, який передбачає загальне зменшення споживання на 9,5% – до 138 млрд кВт/год. Новий енергобаланс має розв'язати проблеми в окремих галузях енергетики. В атомній енергетиці – це регулярна зміна навантажень на блоки АЕС через падіння попиту, проведення ремонтних робіт на АЕС, які тривалий час відкладали. А також оздоровлення фінансового стану НАЕК "Енергоатом". У вугільній енергетиці – вимушене зупинення роботи шахт і приблизно 40 тис. шахтарів, а також рекордна кількість вугілля на складах, яка сформувалася через збільшення імпорту вугілля і появи імпорту електроенергії, зменшення споживання. У гідроенергетиці – суттєве зменшення генерації (до 40%) через недостатньо високий рівень води в річках у зв'язку із браком опадів узимку і навесні.