Відео дня
Гарячої води не буде, а опалення під питанням: до чого призведе війна КМДА з "Нафтогазом"
Кияни стали заручником конфлікту місцевої влади та головного постачальника блакитного палива - державного НАК "Нафтогазу". Поки сторони висувають взаємні вимоги та роблять гучні заяви про майбутню "техногенноу НП", більша частина столиці залишається без гарячої води. І якщо ситуація найближчим часом не зміниться, у серпні в киян зникне електроенергія, а у жовтні - не буде опалення.
OBOZREVATEL з'ясував, чому виник конфлікт і чим він загрожує простим споживачам комунальних послуг.
Платити відмовляються
"Київенерго" багато років займалося постачанням тепла та гарячої води, орендуючи у міста частину інфраструктури. У минулому році місцева влада прийняла рішення не продовжувати угоду зі старим підприємством, а доручити поставки комунальному підприємству "Київтеплоенерго". З таким рішенням всі погодилися, щоправда, в "Нафтогазі" озвучили свою умову: нове підприємство має взяти на себе зобов'язання оплатити борги старого. Більше того, без цього підключення до газу не буде, заявили у НАК.
Читайте: "Нафтогаз" запропонував переговори "Газпрому"
У КМДА платити не збираються. "Позиція "Нафтогазу" про передачу заборгованості "Київенерго" суперечлива, і вирішення цього питання має відбуватися окремо від процесів життєзабезпечення міста. Вирішення питання заборгованості - це окремий процес, який може зайняти тривалий період. І весь цей час кияни не повинні залишатися без послуг", - заявив заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. На даний момент гарячої води немає у більшої частини столиці. А якщо проблему не вирішити, вже у серпні зникне і електроенергія.
Цього тижня суперечки між місцевою владою загострилися. Чиновники від міськради погрожують "Нафтогазу" "радикальними діями". На під'їздах по місту розклеюють оголошення з текстом "у вашому будинку немає води. Винен "Нафтогаз", з вас вимагають борги".
"Поки КМДА займаються політикою, газу, на жаль, не буде", - неофіційно прокоментували ситуацію в компанії. У НАК кажуть, що пробачити 4,8 млрд грн боргів не можуть, більше того, якщо державна компанія піде на такий крок, відповідального за це рішення очікують проблеми. Так, відповідно до закону "Про теплопостачання", той, хто отримує права генерувати і транспортувати тепло, має взяти на себе і обов'язок сплатити борги. Тобто за законом, якщо "Київенерго" передало майновий комплекс, вибивати старі борги воно більше не зобов'язане.
"У разі, якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс із вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їхнього транспортування і поставки, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним)", - йдеться у 22-й статті закону.
Більше того, в цьому ж законі сказано, що договір про постачання енергоносіїв підписують "винятково за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їхнього транспортування та постачання за попередній період". Тобто, згідно із законом, "Київтеплоенерго" зобов'язані узгодити, яким чином вони сплачуватимуть борги, а вже потім вимагати від "Нафтогазу" підключення до блакитного палива. Варто також зазначити, що з 4,8 млрд грн, борги киян - лише 2,5 млрд грн. Решта - затримка з компенсацій субсидій і пільг, штрафи і пені.
Заплатять все одно кияни
За вже використаний газ так чи інакше боржникам доведеться заплатити. Питання лише в тому, хто вимагатиме оплати. У разі, якщо цим займеться комунальне підприємство, місцевій влади доведеться активніше працювати з боржниками. А ось якщо борг все-таки залишать "Київенерго", останні можуть подати до суду і відмовитися платити "Нафтогазу". Тоді на якийсь час борги киян "зависнуть" і вимагати їх не буде кому.
Як показує статистика, в середньому кожна десята квартира практично в будь-який багатоповерхівці накопичує борги. У Києві цей показник менший. Наприклад, за словами заступника директора Центру комунального сервісу Андрія Щербини, рівень розрахунків за утримання будинків і прибудинкової території у Києві становить 96%.
В опалювальний сезон залишати українців без гарячої води і тепла не мають права. А ось відключити холодну воду або світло можуть. Наприклад, у Києві є ОСББ, в яких керівна компанія систематично не сплачує за "світло". І якщо це великий борг (від 100 тис. грн), то відключити від електроенергії можуть всю багатоповерхівку. Фактично для постачальника є один великий споживач - керівна компанія.
Також із боржниками можуть судитися. Мінімальна ставка за подачу до суду про отримання судового наказу - 881 грн, або 1762 грн при поданні позову матеріального характеру. Виходячи з цього, невигідно подавати до суду, якщо борг менший за суму судового збору, розповідає юрист Діна Дрижакова. І якщо суд ухвалить рішення не на користь споживача, у нього за рахунок боргу можуть заарештувати і продати будь-яке майно, зокрема і квартиру.