Відео дня
Галузеві асоціації вважають за необхідне знизити портові збори на 20%, пропонують Кабміну здійснити це в два етапи
Представники провідних галузей промисловості та агропромислового комплексу з метою вирішення проблеми погіршання конкурентоспроможності супроти інших виробників на світовому ринку пропонують Кабінету міністрів України знизити портові збори в країні на 20%.
Про це повідомляє "Інтерфакс". Відповідна пропозиція міститься в листі галузевиків до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля від 22 квітня 2020 року.
Серед підписантів: голова Федерації металургів України Сергій Біленький, президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков, президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, президент Союзу хіміків України Олексій Голубов, голова Федерації роботодавців паливно-енергетичного комплексу України Анатолій Татаринов, виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції "УкрФА" Сергій Кудрявцев, віцепрезидент Асоціації підприємств скляної промисловості "Скло України" Володимир Цвєтов.
"Вітчизняні вантажовідправники та вантажоодержувачі стикаються з повною неконкурентоспроможністю українських портів – насамперед внаслідок занадто високого рівня портових зборів... Послуги українських портів удвічі-тричі дорожчі за китайські, бразильські, румунські тощо. Так, вартість заходу судна типу handymax у порт "Південний" удвічі вища, ніж в середньому до портів Чорного моря, і майже втричі-вчетверо більша, ніж в таких портах-конкурентах, як Хей-Пойнт в Австралії, Ванкувер у Канаді, Тубарао в Бразилії..." – пояснюється в листі.
Зазначається, що в зв'язку з тим, що в українських портах рівень зборів офіційно встановлений в доларах США, на відміну від портів інших країн (Австралія, Китай тощо), український виробник отримує додаткове фінансове навантаження.
Крім того, підписанти зазначають, що доходи ДП "Адміністрація морських портів України" (АМПУ) від портових зборів не направляються на розвиток і модернізацію інфраструктури.
"За 2014-2018 роки тільки 23% зібраних портових зборів було використано на інвестиції, решта спрямовується на фіскальні цілі. 90% чистого прибутку АМПУ перераховується до держбюджету у вигляді дивідендів. Протягом 2014-2018 років понад 50% зібраних портових зборів було перераховано до держбюджету у вигляді податку на прибуток і дивіденди", – йдеться в листі.
Така ситуація, на думку галузевиків, призвела до негативних наслідків, зокрема вимивання інвестиційного ресурсу з експортно-орієнтованих галузей, погіршання їхньої конкурентоспроможності супроти інших виробників на світовому ринку.
У листі з посиланням на оцінку експертів World Bank Group наголошується, що потенціал зниження портових зборів на 2017 рік становив 63%. З 1 січня 2018 року відбулося їхнє зниження на 20%. Це дало змогу протягом 2018-2019 років наростити вантажообіг в українських портах в середньому на 21%, а в окремих випадках – ще вище (зокрема, в ДП "МТП Южний" – на 29%, в ДП "МТП Миколаївський" – на 42%).
"Отже, одним із найбільш перспективних напрямків вирішення проблем, властивих українським морпортам, є невідкладне зниження наявного рівня портових зборів. Потенціал подальшого зниження портових зборів залишається на рівні 40%", – підкреслюється в листі.
У зв'язку з цим підписанти пропонують:
знизити портові збори в два етапи, для чого внести зміни до наказу Міністерства інфраструктури України від 27 грудня 2017 року №474 "Про зниження ставок портових зборів" у вигляді встановлення в п.1 коефіцієнтів: 0,72 з 1 червня 2020 року (зниження на 10% від поточного рівня) і 0,64 з 1 січня 2021 року (зниження на 20% від поточного рівня).
зменшити норми відрахування чистого прибутку АМПУ в бюджет з 90% до 30% з 1 червня 2020 року.
Запропоновані заходи, на думку представників галузей української промисловості та агропромислового комплексу, дозволять поліпшити умови для вітчизняних підприємств; зменшать тарифний ризик в умовах кризи; забезпечать додаткові ресурси для модернізації та посилення конкурентоспроможності українського бізнесу; будуть сприяти інвестиціям у модернізацію портової інфраструктури на рівні 1,5 млрд грн на рік; забезпечать додаткові валютні надходження; збільшать відрахування до бюджетів усіх рівнів, і, як наслідок, створять умови для економічного зростання країни.