В Україні вводять кардинальну реформу виплат: кому і як перерахують

В Україні вже з наступного року частину виплат зможуть рахувати за новими правилами. Федерація профспілок опублікувала законопроєкт Мінсоцу, який вводить нові правила розрахунку аліментів, матеріальної допомоги солдатам, доплат, підвищень і надбавок.

Відео дня

Про те, як і на кого можуть вплинути нові правила від уряду – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що і як пропонують змінити

Прожитковий мінімум відв'яжуть від усіх виплат, які не є основним джерелом доходів. Пенсія, зарплата, як і зараз, залежатимуть від ПМ. А решту виплат прив'яжуть до нової величини (з 1 липня 2021 року вона становитиме 2100 грн). Ця величина збільшуватиметься щорічно, виходячи з розміру інфляції.

"У пояснювальній записці до документа йдеться, що рішення про перегляд функцій прожиткового мінімуму ухвалюють у зв'язку з тим, що розмір мінімальної пенсії і зарплати занижений через те, що реальний прожитковий мінімум значно вищий його офіційного значення. Але водночас у самому документі пропонують відв'язати прожитковий мінімум не від зарплат і пенсій, а від неосновних доходів. Я б сказав, що це один із можливого пакету законопроєктів, наступний повинен стосуватися безпосередньо прожиткового мінімуму і в підсумку ми отримаємо абсолютно нові функції цього показника", – передбачає в коментарі OBOZREVATEL юрист Олександр Плахотник.

Аліменти. Зараз розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину. Наприклад, якщо аліменти сплачуються на дитину віком п'ять років, зараз вони повинні становити не менше 929 грн (прожитковий мінімум становить 1859 грн).

За новими правилами мінімальний розмір аліментів для дітей віком до 6 років становитиме не менше 70% базової величини (1470 грн). Водночас, якщо у батьків буде достатній дохід, то розмір аліментів збільшать до 110% базової величини для дітей старше 6 років і до 140% для дітей до 6 років (2310 і 2940 грн відповідно).

Виплати у разі смерті, поранення рядового складу служби цивільного захисту. Зараз виплата становить 100 прожиткових мінімумів на працездатних (це 219,7 тис. грн). За новими правилами виплата повинна становити не менше 130 величин (273 тис. грн).

Для військовослужбовців:

• у разі смерті виплатять 2 млн грн (зараз 1,3 млн грн);

• у разі призову виплатять 5460 грн (зараз 3558 грн).

Важливо: нова формула розрахунку також буде стосуватися й інших виплат, які не є основним джерелом доходу. А вже з 2022 року, згідно з документом, Кабмін сам може визначати розмір "базової величини".

Зміни торкнуться не всіх: що кажуть експерти про нововведення Кабміну

Заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін у коментарі OBOZREVATEL заявив: прожитковий мінімум не можна виключати при розрахунку виплат. "Ця величина згадується в Конституції, від неї відходити не можна", – говорить один із лідерів профспілкових організацій.

Реформу прожиткового мінімуму в Кабміні розглядають ще з минулого року. За цей час було кілька пропозицій. Щоразу мова йшла про те, щоб частину виплат "прикріпити" до нового показника. Цього разу в законопроєкті ввели поняття "базової величини". З 1 липня наступного року вона, згідно з документом, складе 2100 грн.

Водночас уже зараз загальний показник прожиткового мінімуму в Україні становить 2118 грн. Прожитковий мінімум продовжать використовувати. Від нього, наприклад, залежатиме мінімальна пенсія, розмір гарантованого доходу на сім'ю (якщо сума менша, можна буде отримати допомогу від держави).

Аналітик Володимир Мазуренко передбачає: оскільки нововведення набуде чинності тільки з липня наступного року, до того моменту, як влада ухвалить рішення використовувати для розрахунку "величину" в розмірі 2100 грн, офіційний прожитковий мінімум може бути значно вищим.

"Завдання відв'язати прожитковий мінімум від виплат – наслідок анонсованого значного підвищення цього показника. Тобто влада пообіцяла, що прожитковий мінімум повинен бути в два рази вищий, а тепер думають, як його підняти так, щоб не вийшла дірка в бюджеті. Але тут є велике "але". І це "але" наша Конституція. Ми не можемо скасовувати прожитковий мінімум або навіть частково забирати частково функції цього показника, поки не вирішимо для себе, чи потрібен нам цей показник і чи повинен він згадуватися в головному законі країни – Конституції", – каже Мазуренко.

Спроба №2: чому Мінсоц дотепер не може ухвалити рішення

Ще в минулому році Міністерство соціальної політики розробило законопроєкт, який вводить поняття "штрафної ставки" і вручну регулює розмір зарплат для бюджетників. Документ викликав бурхливу реакцію в суспільстві, однак так і не потрапив до парламенту.

Наприклад, тоді пропонували прибрати із закону норму, згідно з якою мінімальна зарплата не може бути меншою, ніж прожитковий мінімум. Чиновники заявили: мінімальний посадовий оклад для підприємств небюджетної форми повинен становити не менше 50% мінімалки, а ось для бюджетників, прокурорів, антикорупціонерів, військовослужбовців, чиновників рішення про те, скільки платити, ухвалюватиме Кабмін.

Тоді головний аргумент противників документа звучав так: у 46 статті Конституції йдеться, що виплати, які становлять основне джерело доходу, не повинні бути меншими прожиткового мінімуму. У новому ж документі цю норму врахували. Тепер пропонують нові цифри не для всіх виплат, а тільки для тих, які не повинні бути "основним джерелом доходу".

"Найближчим часом не варто чекати збільшення прожиткового мінімуму. До бюджету на 2020-й рік прописали: "зробити кроки". Які кроки? Наступного року, зрозуміло, ситуація вже мінятися не буде. Якби у Кабміну був рецепт, вони б не прописували це так обережно", – розповіла в коментарі OBOZREVATEL вчена Лідія Ткаченко.