В Україні масово відключають воду: скільки платити і коли заборонений бойлер
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
В Україні влітку традиційно починається масове відключення гарячої води для проведення гідравлічних робіт. План і терміни погоджує місцева влада. Однак, як показав досвід минулих років, період без води може затягнутися на довгі місяці. З 22 квітня і до кінця серпня по всій території країни українцям відключатимуть гарячу воду.
OBOZREVATEL розібрався, що за законом можуть зробити постачальники комунальних послуг і як відстояти свої права.
Головне:
в Україні почався сезон масового відключення гарячої води:
згідно із законом, планове припинення водопостачання має відбуватися за графіком, який затвердила місцева влада;
постачальники часто зловживають своїми правами і продовжують період відключення;
якщо дали замість гарячої води теплу або взагалі відключили послугу, українці мають право або не платити, або платити менше;
бойлери ситуацію не врятують: масове встановлення водонагрівачів призводить до ще більшого зростання тарифів і проблем із електропроводкою, яка в більшості випадків не розрахована на підігрівання води.
Навіщо можуть відключати гарячу воду?
Всього є три причини для відключення: гідравлічні роботи, планова заміна труб і аварійний ремонт. У перших двох випадках, нагадує юрист Олександр Плахотник, постачальник зобов'язаний повідомити про прийдешнє відключення за 10 днів. Найчастіше оголошення розклеюють у під'їздах, проте також цю інформацію можуть розмістити в ЗМІ або на офіційному сайті постачальника.
Окремі вимоги є і щодо того, яка інформація повинна міститися в таких оголошеннях. "Закон зобов'язує постачальника вказати інформацію про причини і терміни відключення. Якщо постачальник порушить терміни, споживач щонайменше має право не оплачувати послугу, а в теорії також можна звернутися до суду для компенсації можливих втрат від порушення графіку", – зазначає юрист.
Гідравлічні роботи (випробування) – перевірка міцності мережі. Для цього ділянку відключають спеціальними заглушками і подають на неї певний тиск (вище робочого). Це дозволяє виявити "слабкі" місця й уникнути аварій під час опалювального сезону. У Києві гідравлічні роботи проводять із кінця квітня і до серпня. Райони відключають по черзі (графік затверджений КМДА).
"Тут важливіше виявляти і ліквідовувати в трубопроводі теплових мереж місця, які потенційно можуть стати аварійними або в процесі подачі більш високого тиску вже сталася аварія. Буває таке, що після гідравлічних робіт починаються ремонтні, але вони повинні проводиться за лічені години", – розповідає експерт у сфері ЖКГ Денис Колядов.
Читайте: Два українські міста залишилися без гарячої води: що трапилося
Згідно з постановою Кабміну №151, додає Плахотник, ремонтні роботи можна проводити не довше шести годин на добу. У Національній комісії в сферах енергетики і комунальних послуг уточнюють: в разі, якщо відключення триває довше, за кожну добу понад план місячна плата за комунальну послугу знижується на 3,3%.
Що робити, якщо замість гарячої води – холодна чи немає лічильника
Згідно із законом, постачальник комунальної послуги сам повинен здійснити перерахунок на випадок, якщо, наприклад, замість гарячої води з якоїсь причини подається холодна. Кабінет міністрів затвердив якісні характеристики комунальної послуги. Якщо вони порушуються, необхідно заповнити заяву і відправити її в компанію. Там повинні перевірити інформацію, написати акт і перерахувати суми в платіжках.
Дивіться відео за темою:
"Нормативна температура води – від 50 до 75 градусів. Під час зниження на кожні п'ять градусів знижується розмір тарифу. Тобто за температури 45-49 градусів – 90% тарифу, від 40 до 44 градусів – 70%. Якщо "літня вода" (до 40 градусів), то за неї потрібно платити за тарифом холодної", – нагадує Денис Колядов.
Коли відключають гарячу воду, і є лічильник, проблем виникнути не повинно. Але якщо ви платите за нормативом споживання і у вас відключили гарячу воду, в кінці місяця необхідно простежити, що сума в платіжці знизилася пропорційно кількості днів без води.
"У нас люди дуже рідко намагаються захищати свої права. Найчастіше просто все закінчується дзвінками на гарячу лінію. Але якщо ваші права порушені, обов'язково в письмовому вигляді можна отримати у постачальника. Всі вони отримують ліцензії, можна звернутися до регулятора – Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг, на гарячу лінію до Кабінету міністрів, до органів місцевої влади. Якщо все це не спрацює – потрібно звертатися в суд", – радить Олександр Плахотник.
Бойлер – не вихід
У минулому році в Києві гарячу воду відключили майже на все літо. Її подали лише разом із теплом у жовтні. За цей період тисячі жителів столиці встановили в своїх квартирах бойлери. Однак, як пояснюють експерти, встановлення водонагрівачів не завжди може принести користь.
По-перше, встановлення бойлерів привела до підвищення тарифів. Як заявив заступник голови КМДА Петро Пантелєєв, собівартість транспортування води ніяк не пов'язана з кількістю мешканців будинку, яка її одержує. В результаті споживачів стало менше, а витрати не змінилися.
"Транспортування гарячої води в будинок, де зі 100 квартир тільки 30 її купують, призводить до значного її подорожчання. Наше завдання зробити ціну за гарячу воду конкурентною. Це реально, тому що електроенергія зростає в ціні і буде рости", – сказав Пантелєєв.
Читайте: Гаряча вода домашнього приготування: тепер тільки з крана
По-друге, в більшості будинків немає технічної можливості встановити водонагрівач у кожну квартиру. Так, у хрущовках і щодо старих будинків (а в таких, за різними оцінками, живуть до 70% українців) проводка не розрахована на підігрів води електроенергією. "У наших реаліях, якщо просто взяти і сказати: "А тепер, люди, у вас немає гарячої води, думайте, що робити", – вони почнуть купувати бойлери. Але в старих будинках система електропостачання не готова до цього", – пояснила координатор житлових програм "Опори" Тетяна Бойко.
Проблема загострюється з кожним місяцем, розповідає дипломований електрик Олександр Стоянчук. У середньому проводка в типовому старому будинку "потягне" приблизно 4 кВт на квартиру. Коли зводилися будинки, споживання електроенергії було значно меншим. Українці жили без декількох телевізорів, комп'ютерів, кондиціонерів, електрочайників, мікрохвильових плит, кухонних комбайнів. Якщо до всіх згаданих приладів додати ще й електричний бойлер, проводка може згоріти. А це загрожує пожежею у всьому будинку.