Відео дня
Українцям роблять російські тести на COVID-19 і "наварюють" мільйони. Розповідаємо, як лабораторії грають життями
В Україні тест на коронавірус може показати негативний результат навіть у того, хто насправді хворий на коронавірус. Лабораторії роздувають ціни на тести, але водночас найчастіше використовують дешеві російські, українські чи китайські реагенти.
Про те, як правильно вибрати лабораторію і на чому економлять недобросовісні лабораторії – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Лабораторії використовують російські тести, а результати можуть бути помилковими
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія після появи перших симптомів коронавірусу зробив чотири тести. Про це розповіла прессекретарка фракції Юлія Палійчук. Два тести показали негативний результат, а два – позитивний. Коронавірус це чи застуда, можна тільки гадати. Зі спірними результатами тестів зіткнулися тисячі українців.
З чого складається собівартість тесту:
витрати на реагентику;
амортизація обладнання та витратні матеріали;
податки, оренда і вартість утримання будівлі, комунальні послуги.
Ціна дослідження досягає 1,5-2,5 тисяч гривень, і цих грошей вистачило б на купівлю найдорожчих і точних реагентів. Замість цього українські лабораторії купують дешеві російські, українські, китайські реагенти сумнівної якості і просять переплатити за них в кілька разів більше від реальної вартості.
OBOZREVATEL вивчив витрати на проведення тестів на коронавірус у найбільших лабораторіях Києва. З тих, хто відповів на наш запит, виявилося, що лише одна лабораторія використовує тест-системи, які визнають у ЄС. Решта ж або не розкриває інформацію, або віддає перевагу дешевшим аналогам.
Скільки тестів зробили лабораторії з початку пандемії (станом на 3 грудня): "
"Діла" (1480 грн) – 181 125
"Синево" (990 грн) – 130 274
"ДНК-Лабораторія" – 89 110
"Ніколаб" (470 грн) – 87 852
"ЛДЦ" "Диагностик" – 62 403
Якість реагентики (тест-систем) – одна з головних умов для отримання точного результату аналізу.
Як показує статистика ЦОЗ, у середньому відсоток позитивних результатів аналізів на COVID-19 у більшості лабораторій становить 10-15% від загальної кількості виконаних тестів. У "Синево" відсоток позитивних результатів становить близько 40-42%.
Одна з головних причин, яка може пояснити таку значну різницю, – це чутливість реагентів, які використовують лабораторії. Реагенти з більш високою чутливістю дозволяють побачити вірус, коли його копій ще трохи, тому вони зможуть виявити вірус на більш ранніх етапах захворювання. Реагенти з низькою чутливістю зможуть виявити вірус на більш пізніх етапах, коли він вже розмножився в організмі і його копій в організмі багато.
OBOZREVATEL подав письмові запити в найбільші лабораторії Києва з проханням пояснити: які тест-системи для звичайних (не термінових) аналізів вони використовують так як саме такі аналізи здає більшість українців. З цих відповідей випливає:
"Діла", яка виконала найбільше тестів, приховує виробника тест-систем;
"Синево" використовує німецькі реагенти, інформація про виробника доступна на сайті;
"Євролаб" використовує українські тест-системи, про це повідомили у відповідь на журналістський запит;
Для розуміння: одна реакція дешевої української, російської або китайської реагентики коштує близько 60 грн. Якісні європейські та американські аналоги продаються за 100-150 грн за реакцію. Для проведення ПЛР-аналізу реакцій необхідно провести кілька. Тому в сумі собівартість дешевих реагентів становить до 200 грн, якісних реагентів на один тест доводиться витрачати близько 400-450 грн. Від ціни залежить і чутливість. Дешевші реагенти зможуть виявити COVID-19, якщо в організмі є 400 і більше копій вірусу, а дорогі бачать вірус на більш ранній стадії захворювання, коли організм виробив від 250 копій вірусу.
Тести з якою чутливістю використовують лабораторії:
"Діла" – виробника не називають, чутливість 400 копій;
"Синево" – німецькі тести, чутливість 250 копій.
"Дніпролаб" – російські тести з чутливістю 500 копій;
"Ніколаб", "Євролаб" – українські тести, чутливість невідома.
Важливо зазначити, що українські тести не мають сертифікацію в ЄС і найчастіше не відповідають міжнародним стандартам якості.
У чому проблема тестів із чутливістю 400-500 і більше копій?
Чим нижча чутливість тест-систем, тим менша ймовірність, що тест зможе виявити вірус на ранніх стадіях. Іншими словами, чим менше копій вірусу здатна "побачити" тест-система, тим більш чутливою вона є. Тобто тести з чутливістю в 200 копій зможуть виявити вірус на більш ранніх етапах, ніж тести з чутливістю в 400-500 і більше копій, розповіла OBOZREVATEL керівниця однієї з великих київських лабораторій.
Якщо симптоми тільки проявилися і ви зробили тест у тій лабораторії, яка користується дешевими реагентами, ймовірно, ви отримаєте помилково негативні результати. Тобто людина вже хворіє, але через низьку чутливості тест не може виявити вірус.
"Спочатку дійсно були реагенти з низькою чутливістю і ними користувалися, бо інших не було. Але зараз усі повинні позбавлятися від реагентики з чутливістю 400-500 і більше копій і переходити на більш якісні. Навіщо використовувати реагентику з низькою чутливістю, якщо є аналог, у якого чутливість удвічі вища – 250-300 копій, а значить, і вірус він зможе виявити набагато раніше? Це, ймовірно, питання вигоди. Якщо лабораторії вирішили заробити і забули про свою соціальну функцію в період пандемії, це може бути, але тут питання до самих компаній", – розповіла керівниця однієї з київських лабораторій.
До того ж, якщо ви хочете отримати правильний результат, важливо:
довіряти лабораторіям, які використовують тести з високою чутливістю (чим меншу кількість копій виявляє тест-система, тим краще);
не користуватися послугами лабораторій, які не вимагають показати паспорт, беруть аналіз тільки з ротової порожнини або тільки з носа.
Багато українських лабораторії не вказує виробника реагентики навіть у результатах своїх тестів. Наприклад, лабораторія "Діла".
Але проблема ще й у тому, що ні Міністерство охорони здоров'я, ні українське законодавство не зобов'язують лабораторії розкривати ці дані. Внаслідок від цього страждають і прості українці, і самі законодавці.
Якби Давид Арахамія, перебуваючи на посаді голови провладної фракції, розробив законопроєкт, який регулював би діяльність лабораторій, і пояснив би своїм колегам, чому його потрібно ухвалити, можливо, він не отримав би хибнонегативний результат тесту. Як і тисячі, а то й десятки або сотні тисяч українців.
У ситуації, коли від правильного діагнозу залежить життя українців, діяльність лабораторій перестала бути "просто бізнесом". Без соціальної відповідальності, якісної реагентики і справедливих цін додатковий прибуток може коштувати життя. Той українець, який отримав помилковий результат і продовжив контактувати з оточенням, продовжує поширювати інфекцію. І для когось хвороба може виявитися смертельною.