Від штрафів до виселення: в Мін'юсті нагадали про наслідки несплати комунального боргу
Незважаючи на закріплене законодавством право споживачів на своєчасні та якісні житлово-комунальні послуги, існує також обов'язок своєчасно і в повній мірі розраховуватися за надання таких послуг. В іншому разі для боржників можуть настати негативні наслідки.
Так, за несплату за користування комунальними послугами до боржників може застосовуватися відповідальність у вигляді: стягнення пені, припинення надання комунальних послуг, виселення з житла і звернення стягнення на нерухомість. Відповідне роз'яснення опубліковано на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
Стягнення пені
У разі несвоєчасного внесення комунальних платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище ніж 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги і житлові субсидії і/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним способом.
Припинення надання комунальних послуг
Постачальник комунальних послуг має право зупинити їх надання в разі несплати або оплати в неповному обсязі, крім випадків, коли якість і/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору. Це передбачено законом "Про житлово-комунальні послуги".
Так, якщо споживач не здійснив оплату за спожитий газ протягом 10 днів після настання терміну оплати, то постачальник має право вимагати від боржника (способом письмового повідомлення) самостійного припинення споживання газу і допуску представника постачальника для пломбування запірних пристроїв. Якщо ж через 3 дні з моменту отримання такого повідомлення споживач не оплатив борг або самостійно не припинив споживання газу, то постачальник послуг має право припинити газопостачання.
У випадку з електроенергією, її теж можуть вимкнути без згоди споживача в разі несплати за вже спожите світло. Однак боржнику обов'язково мають повідомити про вимкнення щонайменше за 5 днів. А ось припинення поставок тепла, холодної та гарячої води в разі заборгованості за ці послуги законодавством не передбачено.
Звернення стягнення на нерухомість і виселення з житла
Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списання коштів із рахунків) і примусовій реалізації. Але цьому передує звернення постачальника комунальних послуг у суд із позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги, оскільки сам по собі факт заборгованості не є підставою для виселення.
Стягнення проводиться насамперед за рахунок грошових коштів боржника в національній та іноземній валютах, інших цінностей, зокрема коштів у банках та інших фінустановах. Якщо ж грошей та інших цінностей немає, стягнення невідкладно накладається на належне боржникові інше майно. Всі ці дії зі стягнення здійснюються виконавчою службою.
Однак якщо сума комунального боргу не перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати (на сьогодні це 120 000 грн), то накладення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване житло, не здійснюється. В такому випадку виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
А ось якщо сума боргу вища за 20 розмірів мінімальної зарплати, то стягнення може бути здійснено виконавцем і за рахунок нерухомого майна (житла і землі), якщо у боржника немає достатніх коштів або інших цінностей. Насамперед "з молотка" піде окрема від будинку земельна ділянка, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу накладуть стягнення на житловий будинок або квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Відповідальність за комунальні борги на період дії карантину
Необхідно зазначити, що зараз законодавством накладено тимчасову заборону на застосування до боржників усіх перерахованих вище заходів. Зокрема, відповідно до закону від 17.03.2021 №530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), і протягом 30 днів із дня його скасування забороняється, зокрема:
нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх оплати або оплати в повному обсязі;
примусове виселення з житла та примусове стягнення житла під час виконання рішень судів про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із житлових приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
в Україні постачальники комунальних послуг через суди стягують із боржників не тільки "тіло" боргу, а й збільшують заборгованість на розмір інфляції і змушують оплатити супутні витрати;
в 2020 році було відкрито 342,2 тисячі проваджень щодо українців, які сплатили за комунальні послуги – це на 50% більше, ніж у 2019 році.