У Польщі заявили про серйозну економічну загрозу: українські заробітчани після офіційної реєстрації залишають країну і їдуть до Німеччини. І хоч отримати дозвіл на роботу в цій країні значно складніше, середня зарплата там у кілька разів вища.
Про те, як і чому змінилася ситуація на ринку праці, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Ще в 2019-му близько 79,2% всіх посвідок на проживання, які отримували українці в ЄС, видавала Польща, йдеться в даних Євростату. Ще до 40% заробітчан у цій країні працюють без дозволу на проживання або навіть дозволу на роботу.
Поступово ситуація змінюється. Українці жертвують шансом легалізуватися в Польщі й шукають можливості влаштуватися в Німеччині, де зарплати – одні з найвищих у Європі. Ще один варіант – офіційно наші громадяни оформлюються в Польщі, але працювати воліють на німців.
"Ми можемо говорити про тисячі українців, які офіційно проживають у Польщі, але працюють у Німеччині, де нестача робочої сили також болюча. Це серйозна загроза для Польщі", – обурився в коментарі Bloomberg глава польського кадрового агентства Кшиштоф Інглот.
Щороку кількість офіційно зареєстрованих у Польщі українців зростає на 20% і вже перевищила позначку в 1,2 млн осіб. Поки українці шукають кращих умов роботи в Польщі, самі поляки воліють заробляти в Німеччині, Норвегії, Великобританії. Така ситуація легко пояснюється розміром зарплат. Якщо в Україні в середньому заробляють близько 14 тис. грн, то в Польщі можна претендувати на 41,7 тис., а в Німеччині – понад 131 тис. грн (докладніше дивіться в інфографіці).
Українці в Німеччині здебільшого працюють нелегально. Офіційно там влаштовані 80 тис. осіб, а насправді це лише 10% від загальної кількості заробітчан. В останні місяці ситуація кардинально змінюється. Раніше в Німеччині діяли жорсткі правила: щоб найняти іноземця, роботу спочатку потрібно було запропонувати німцям, потім громадянам країн ЄС, і тільки тоді черга доходила до українців тощо. Зараз можна відразу наймати іноземця, якщо в роботодавця є така необхідність, розповідає президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Щоб отримати німецьку робочу візу, українець повинен вивчити німецьку мову й підтвердити знання сертифікатом. Рівень володіння мовою повинен бути не менш ніж В1-В2 – це вільна розмовна й письмова німецька. Крім того, на роботу беруть тільки кваліфікованих співробітників. Для отримання робочої візи потрібно підтвердити свою спеціальність і нострифікувати диплом. До речі, українці працюють у Німеччині за дуже різними напрямами.
Без офіційного працевлаштування розраховувати на середню зарплату не доводиться. Найчастіше українці отримують значно менше. Працювати доводиться з порушенням усіх трудових норм: з одним вихідним на тиждень, по 10-12 годин на день. Селять заробітчан у кімнати по 2-5 осіб.
Наприклад, у той час як середня зарплата в Польщі становить майже 42 тис. грн, українцям на найпопулярнішій вакансії для заробітчан "пакувальник" пропонують від 25 до 35 тис. грн. У Німеччині в більшості вакансій для заробітчан указують зарплату від 50 до 70 тис. грн, тоді як середній заробіток у цій країні перевищує 131 тис. грн.
"Німецьку робочу візу отримати дуже складно. Коли українцям пропонують працювати в Німеччині за польськими або чеським робочими візами – це порушення законодавства ЄС і Німеччини. Але люди хочуть заробляти якомога більше грошей за обмежений період часу, тому вони погоджуються на нелегальне працевлаштування. А потім скаржаться, коли їх депортують, забороняють їм в'їзд до ЄС, залишають без грошей. Але це відповідальність кожної людини", – зазначає Воскобойник.
Згідно з даними кадрового порталу Jooble, в Польщу українців кличуть на роботу пакувальниками, різноробочими, ткачами, водіями, будівельниками. Переїхати з вищою освітою теж можна, насамперед мають попит лікарі, медсестри, інженери, програмісти. Але перед тим, як офіційно працевлаштуватися, доведеться підтверджувати свій диплом.
За різними оцінками, за кордоном працюють від одного до трьох мільйонів українців. Точну статистику вкрай складно визначити, адже йдеться зокрема і про неофіційну зайнятість.
З такою проблемою колись стикалася й сама Польща. До 2004 року, поки вона не вступила до Євросоюзу, кожен третій її громадянин їхав на роботу в Німеччину. Потім ситуація змінилася і до 35% поляків почали виїжджати на роботу до Великої Британії (ще до Brexit).
Але якщо зараз у Польщі втамовують кадровий голод за рахунок заробітчан, то в Україні замінити тих, хто їде на заробітки, ніким. Дефіцит виник також із робочими спеціальностями. Знайти слюсаря, кранівника або машиніста тепер складніше, ніж юриста чи програміста.
Є проблема також і з медиками. Як розповідає лікарка-інфекціоністка Інна Андрусович, левова частка її знайомих колег уже виїхала в сусідні країни. Адже медсестри й лікарі в Польщі або Німеччині можуть заробляти в десятки разів більше, ніж в Україні.
Фактично, в Україні роботодавці тепер змушені конкурувати за кваліфікованих співробітників не тільки всередині країни, а й із Євросоюзом, де можуть і готові платити набагато більше, а також нерідко надають інші вигідні умови і "бонуси". Кадровий голод в Україні, зі свого боку, стримує зростання виробництва, що призводить до погіршення економічної ситуації.