Україна заборонила польоти в Білорусь: що буде з цінами на квитки і торгівлею

Україна із 26 травня припинила авіасполучення з Білоруссю. Це відповідна реакція на перехоплення білоруською стороною іноземного літака для затримання ексредактора опозиційного телеграм-каналу NEXTA Романа Протасевича та його дівчини Софії Сапеги.

Тепер українським авіакомпаніям тимчасово заборонено літати в Білорусь і заходити в її повітряний простір, а білоруські літаки не зможуть сідати в наших аеропортах. Авіаблокадою відповіли офіційному Мінську і низка інших країн Європи.

Як ці санкції вплинуть на Україну та що буде далі з українсько-білоруськими економічними відносинами – розбирався OBOZREVATEL.

Чого чекати від закритого неба?

Перш за все обмеження відчують авіакомпанії. Вони зазнають деяких збитків через скасування рейсів, а щоб облітати Білорусь, доведеться більше витрачати на кожний переліт. У той же час пасажири зміни не особливо відчують.

"Це відіб'ється на ціні квитка, але не суттєво. У північному напрямку квитки можуть подорожчати, – каже ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. – Само собою ми втратимо пасажирів, які традиційно літали в Мінськ. Цих пасажирів стане менше, що також негативно для фінансово-економічних показників аеропортів".

У той же час виграє від обмежень "Украерорух". Авіатрафік через Україну може навпаки зрости, оскільки багато країн намагатимуться облетіти Білорусь. Зокрема, через Україну можуть піти рейси європейських авіаліній в азіатському напрямку, зокрема на Санкт-Петербург і Москву, говорить Омелян:

"Все залежить від того, який облітний маршрут обиратимуть компанії. Чи підуть вони коридором вище від Білорусі або через Україну. Але Flightradar уже показує, що кількість транзиту Україною збільшилася. Тому ми очікуємо, що міжнародний трафік нашою територією виросте. Це повинно позитивно відбитися на фінансовому стані "Украероруху".

Що буде з економічними зв'язками?

Крім транспортних, між Україною і Білоруссю існують активні торгово-економічні зв'язки. І деякі українські політики вже виступили із закликами обмежити не тільки перельоти в Білорусь, а й частину торгівлі.

Варто зазначити, що Білорусь не є найбільшим торговим партнером України. За минулий рік частка Білорусі в нашому експорті становила лише 3%. При цьому український експорт достатньо диверсифікований. Ми продаємо багато: від чорних металів і залізничних локомотивів до відходів харчової промисловості.

Директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан розповідає, що найбільша позиція в нашому експорті до Білорусі – соєві боби (11%). При цьому Білорусь займає 20% усього українського експорту соєвих бобів. Ще 10% експорту – це макуха, відходи від виробництва сої та соняшнику. Але це – сировина. Серед товарів найбільша позиція – це різні вагони (5%).

"Тут варто зазначити, що попит на наші вагони поза Білоруссю– обмежений, але й робимо ми їх в основному для внутрішнього ринку, – каже Мовчан. – Якщо подивитися на товари, які ми веземо в Білорусь, кінцевим споживачем яких переважно є ця країна, таких усього 15%. Близько 200 млн дол. у розрізі року".

Зі свого боку частка імпорту з Білорусі становить приблизно 5%. За даними Держстату, в січні-березні 2021-го 59% ввезених із цієї країни товарів – нафта і нафтопродукти. Ще 8% займають добрива, 4% – пластмаси, частка інших товарів критично мала.

"Найболючіше питання тут – нафтопродукти, – каже Мовчан. – Переорієнтувати поставки можна, але найімовірніше, це буде дорожче. Вже зараз ми імпортуємо частину цих товарів із Польщі, Литви, Румунії. Але тут питання обсягів, ціни та логістики. З Білорусі поставки зручніші. Другий складний товар – добрива, особливо калійні, на яких Білорусь спеціалізується. Зараз наш імпорт добрив із Білорусі – становить 88% усіх добрив, які ми завозимо. Переорієнтація можлива – питання в ціні та швидкості".

Павло Кухта зі свого боку впевнений: щоб проблеми в торгових відносинах із Білоруссю не вдарили по Україні, нам необхідно розвивати власну нафтопереробку, адже у нас є база та ресурси. Бракує лише інвестицій.

Також із Білорусі в Україну в періоди пікового споживання приходить і електроенергія. Україна пов'язана з Росією і Білоруссю єдиною енергетичною системою, тому й користується електрикою від цих країн і сама в той же час їм продає. Але як запевняв раніше глава парламентського Комітету з питань енергетики і ЖКГ Андрій Герус, залежності від електроенергії Росії і Білорусі у нас немає. За минулий рік імпорт становив лише 0,15% споживаного українцями струму. За необхідності ми можемо закрити потребу і європейською електрикою.

Чим український ринок важливий Білорусі?

Зі свого боку Україна – один із ключових торговельних партнерів Білорусі. Ми другі серед країн в експорті, а в імпорті – на 5-му місці. Тому в разі проблем у торгових відносинах між нашими країнами, вони вдарять по Білорусі більше, ніж по Україні.

"Білорусь – невелика країна порівняно з Україною. Населення – більш ніж у 4 рази менше. Ми важливі з точки зору частки в торгівлі та з погляду того, що ми дозволяємо диверсифікувати торговельні зв'язки, хоч якось захищаємо їх від повного економічного поглинання Росією", – каже Кухта.

Важливість нашого ринку відзначає і Мовчан: "У Білорусі немає ніяких торгових преференцій на європейському ринку. Тому європейський ринок їм хоч і важливий, але він граничний. А Україна друга за експортом серед країн після Росії і займає 11%. Тому для них ми більш важливі, ніж вони для нас, із точки зору частки ринку".

Чи будуть торгові обмеження?

Україна про подальші санкції і заборони поки не заявляла. Але чи може Білорусь сама розглядати якісь торговельні обмеження щодо України як відповідь на заборону перельотів? Кухта вважає такий розвиток подій украй малоймовірним:

"Білоруси, на відміну від росіян, зазвичай бояться торгових конфліктів з Україною і йдуть на компроміс. Я не думаю, що тут є великі ризики торгових воєн. Вони теж можуть бути, але я б не чекав зараз жорстких дій у відповідь. Реакція нашого боку була адекватною на акт державного тероризму. Ми обмежили авіасполучення з ними, і на цьому етапі цього достатньо".

У той же час, оскільки ситуація в Білорусі не стабільна, Україні варто було б працювати на перспективу і максимально диверсифікувати поставки окремих груп товарів, які йдуть з Білорусі, зокрема енергетичних ресурсів. Налагодження власної нафтопереробки і переорієнтація на європейський ринок електроенергії – процеси місткі і за часом, і за вкладеними коштами. Але, як показує практика, над ними необхідно працювати, щоб у разі загострення ситуації втрата ринку не застала нас зненацька.