Відео дня
Скільки заощаджують на теплі ефективні ОСББ? Показові приклади
Бум енергоефективності в Україні лише розпочинається.
По-перше, Україна, ЄС, Німеччина та IFC (Міжнародна фінансова корпорація) 21 квітня підписали угоду про створення Фонду Енергоефективності: згідно з угодою, максимальний внесок з боку ЄС становитиме 100 млн євро, Німеччина надасть ще 15 млн євро і з боку України – 203 млн євро (по 1,6 млрд гривень щорічно протягом п'яти років) на співфінансування енергоефективних заходів в Україні. По-друге, лише за перші три дні роботи програми "теплі кредити" у 2018 році населення та ОСББ залучили 270 кредитів на суму 23 млн грн. По-третє, програма ЄБРР " IQ Energy " нарешті розпочала підтримку енергомодернізації багатоквартирних будинків ОСББ, пропонуючи компенсацію 40% від суми кредиту/інвестиці й, що поширюватиметься не лише на обладнання або матер іали, але й на послуги монтажу.
Однак, хтось може заперечити: це лише загальні цифри, які не опираються на реальних досвід. Як у нас люблять нарікати зрадофіли: "все одно ж розкрадуть…" Тому, аби не бути голослівними – пригадаємо декілька нещодавніх історій, в яких ОСББ (а саме їх уряд віднедавна називає ключовим партнером держави в питаннях енергоефективності) засвідчують: кошти, вкладені в енергомодернізацію, приносять відчутний результат.
Читайте: Через високі тарифи: в Україні ціле місто відрізають від централізованого опалення
Не довіряєш? Перевір! Як ОСББ стають учасниками програми "теплі кредити"
Протягом двох останніх років у сумському ОСББ "Злагода"взяли аж три "теплі кредити". Чому аж так багато? Зазвичай співвласники не готові одразу вкладати кругленьку суму в новий для них механізм. Тому часто пробують, експериментують – і повторні кредити беруть, лише перевіривши вигоду від енергомодернізацію.
Тож перший "теплий кредит" дозволив сумському ОСББ повністю ізолювати труби системи опалення та замінити труби гарячого водопостачання. "Половину із 104 тис. грн, витрачених на модернізацію, повернула держава. А решту вдалося погасити достроково, за півроку", - стверджує голова ОСББ "Злагода" Валентина Калюжна.
Переконавшись, що цей захід приніс очікувані результати, ОСББ азяло другий "теплий кредит", цього разу – на заміну вікон у під'їздах та модернізацію системи освітлення у місцях загального користування. При цьому 333 тис. грн із загальної суми в 590 тис. грн компенсувала держава.
Потім на зборах співвласників було вирішено брати й третій кредит – адже тут запланували встановити новий індивідуальний тепловий пункт (ІТП). Основну частку на нього дасть місто – 70%, а на решту 30% від вартості обладнання ОСББ взяло "теплий кредит", тож близько половини суми поверне держава. Місцевих програм підтримки енергоефективності в Україні нині діє понад 150, тож не лише у Сумах можна значно здешевити енергоефективних ремонт власного дому.
Іще один цікавий приклад того, як об’єднання співвласників приходять до рішення скористатися "теплими кредитами" показало об’єдання колишнє ЖБК, а нині – ОСББ "Квазар-10". Щоправда – тут відпочатку ніхто не сподівався на "передвиборчі подачки" у вигляді капітальних ремонтів, а тому одразу створили ремонтно-резервний фонд, внесок до якого поступово виріс до немалої суми – 4 грн 40 коп. з квадратного метра. Однак саме завдяки цим коштам тут засвоїли: щоб економити – треба модернізувати. І це було ще задовго до "теплих кредитів".
Читайте: НКРЕКП відкриває таємниці: про актуальні тарифи на опалення – мовою цифр
Спочатку за кошти, накопичені в ремонтно-резервному фонді, тут встановили новий ІТП. Голова ОСББ "Квазар-10" Тетяна Глоба розповіла, що завдяки ньому в будинку на 30% знизилася вартість гарячої води та на 15% – тепла. Посприяли цьому й інші технічні нововведення.
"Завдяки інженерним рішенням компанії, яка обслуговує наш будинок, ми на сьогоднішній день маємо вартість куба гарячої води з водовідведенням 63 грн 82 коп., це майже на 30 грн дешевше ніж у сусідів. У минулому році ми прийняли рішення про відключення опалення в під’їздах нашого будинку, це теж дало нам економію. В минулому році в січні у нас опалення з квадратного метру було 26 грн, тоді як у сусідів – майже 33 грн", – розповідає Тетяна Глоба.
Комплексне утеплення фасаду тут почалося іще в далекому 2011 році, коли це не було мейнстрімом. А нещодавній енергоаудит довів: утеплення фасаду варто терміново завершити, до того ж – утеплити потрібно ще й підвал із горищем. Настільки значних коштів на рахунку будинку не було, тож стала у нагоді вже згадувана програма "70/30", цього разу – київська, оскільки організована КМДА. Звісно ж, на 30%, які мають сплатити співвласники, планують брати "теплий кредит".
Читайте: Як "теплі кредити" зігрівають українські оселі
Два заходи – утеплення горища і реконструкцію інженерних тепломереж у підвалі – ОСББ взяло на себе. "Сума робіт, які ми робимо в своєму будинку власними коштами, складає десь близько 800 тис гривень. Тоді як по програмі "70/30" ми отримали 1 360 тис. грн на фасадне утеплення будинку. Прогнозуємо, що вже цього опалювального сезону платитимемо за тепло на 30% менше, аніж раніше", – прогнозує голова ОСББ "Квазар-10".
Навіщо ОСББ мати енергетичний сертифікат свого будинку?
Характеорно, що уряд називає ОСББ не лише партнерами в енергомодернізації, але й рушійною силою реформи ЖКГ. І не просто так – адже саме об’єднання співвласників стають піонерами багатьох змін у житлово-комунальному господарстві. Наприклад – монетизацію субсидій почали саме з ОСББ. І не лише це – візьмемо хоча би "енергосертифікати", і тут ОСББ – перші.
Але почнемо з іще однієї повчальної історії. Об’єднання співвласників із звучною назвою "Київенерго" вже два роки впроваджує енергоефективні заходи у своєму будинку. Спочатку взялися за утеплення фасаду, торці утеплили в першу чергу – адже від холоду найбільше потерпали мешканці кутових квартир. Аби отримати потрібну суму, співвласники скористалися вже знайомою нам київською програмою "70/30".
Таким чином, за свої кошти об’єднання встановило у 2015 році індивідуальний тепловий пункт з погодним регулюванням. Це дозволило суттєво зекономити: за минулий опалювальний сезон тут спожили на 110 Гкал менше, ніж сусіди. У грошах це понад 200 тисяч гривень, тож за два роки вкладені в ІТП кошти повернуться.
Однак така економія – далеко не межа. Співвласники будинку зметикували, що ІТП у поєднанні навіть із серйозним утепленням – це далеко не повний перелік можливих заходів у будинку. Аби підтвердити свої здогадки, тут замовили повний енергоаудит будинку від підвалу до даху. В енергосертифікаті (з додатками на 40 сторінках) за його наслідками зафіксовано: будинок віднесено до 5 класу енергоефективності (тобто "E") з наявних семи. Для того, аби сертифікат був не лише констатацією – в додатках подано докладний перелік пропонованих енергоефективних заходів із розрахунками їх окупності.
Тож попереду в цього ОСББ – непочатий край роботи. Зате після вступу в дію Закону "Про енергетичну ефективність будівель" об’єднання без проблем зможе отримувати від держави кошти на комплексну термомодернізацію. ОСББ "Київенерго" без жодних проблем зможе залучити кошти Фонду енергоефективності після остаточного початку його роботи – адже енергосертифікат є, фактично, свідоцтвом, що засвідчує готовність ОСББ до позитивних змін.
Читайте: Суди, мітинги, полюбовні домовленості: як ОСББ вирішують конфлікти
Наступний крок до енергоефективності України – функціонування Фонду енергоефективності
Влітку 2017 року Верховна Рада прийняла Закон "Про Фонд енергоефективності" (та іще низку спеціалізованих законів, покликаних реформувати галузь ЖКГ), давши зелене світло для того, аби в Україні виникла спеціалізована інституція, покликана займатися комплексною термомодернізацією багатоквартирного житлового фонду. Наразі тривають роботи уряду над розробкою документів, які уможливлять роботу Фонду. Проте вже зараз можна спрогнозувати деякі особливості його роботи.
Що ж представлятиме собою Фонд енергоефективності? По задуму його українських та іноземних ініціаторів, це має бути спеціально створена структура, що працюватиме на постійній основі, тобто без перерв (останнім, на жаль, "грішить" нинішня програма "теплих кредитів", коли виділені державою кошти закінчуються дуже швидко через підвищений попит). Фінансуватиметься Фонд значно ліпше від "теплих кредитів", оскільки залежатиме не лише від українських коштів, але й від надходжень з ЄС та Німеччини. Разом це – сотні мільйонів євро, тобто – десятки мільярдів гривень, що мають піти на підвищення енергоефективності багатоквартирного житлового фонду. Окрім власне коштів, донорська участь забезпечить найкращі практики корпоративного управління, прозорість процедур та верифікацію якості проведених робіт. Все разом це має гарантувати максимально ефективні витрати коштів.
Для того, аби згодом скористатися послугами Фонду і отримати компенсацію від 40% до 50% загальної вартості проекту, ОСББ має послідовно здійснити низку заходів – від енергоаудиту і аж до забезпечення висновку про економію. Цікаво, що для проведення робіт співвласники багатоквартирного повинні будуть найняти спеціалістів, які розроблять проектно-кошторисну документацію та будуть здійснювати авторський і технічний нагляд. Отримати компенсацію від Фонду, можна буде після того, як буде наданий не тільки акт виконаних робіт, а й акти технічного і авторського нагляду та висновок про отриману економію. Тобто термомодернізація нарешті проводитиметься за всіма правилами та передовим досвідом світових лідерів. Водночас, ОСББ матимуть вибір: комплексна, або ж "полегшена" (тобто менш витратна) модернізація.
Читайте: Інша культура: названі лідируючі регіони зі створення ОСББ
Фінансування Фонду енергоефективності здійснюватиметься через банки. Компенсація буде поширюватися не лише на матеріали, але й на роботи, а також на проекту документацію і навіть на енергоаудити. І – як уже переконалися сотні ОСББ, що скористалися "теплими кредитами", співфінансування робить модернізацію значно більш привабливою з фінансової точки зору, до того ж окупність таких заходів – досить швидка.
Як стверджують фахівці, найімовірніше, що Фонд енергоефективності запрацює вже наприкінці 2018 року. До цього має бути обраним керівництво Фону та затверджені деякі внутрішні процедури, зокрема – вимоги до енергоаудиту.
Тож що можна вже тепер порадити будь-якому мешканцю багатоквартирного будинку, який хоче покращити комфорт у своєму домі та платити менше за комуналку? По-перше, створюйте ОСББ в своєму будинку, якщо його досі не створено. По-друге, шукайте та знайомтеся з результатами енергоефективних заходів у багатоквартирних будинках, проведених останніми роками – там знайдете багато цікавого та переконливого. По-третє, проведіть енергоаудит у своєму будинку; можна це зробити вже зараз, а можна дочекатися того, коли будуть впроваджені вимоги до енергоаудиту. І по-четверте – користуйтеся тими механізмами співфінансування, які доступні вже зараз: "теплими кредитами" та місцевими програмами підтримки енергоефективності.