УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Шмигаль пообіцяв по дві пенсії, нульову декларацію й заборону на перевірки: план Кабміну

  • Кабінет міністрів затвердив програму дій

  • Серед нововведень – пенсійна і податкова реформи

  • Уряд можуть звільнити в будь-який момент, тому що Рада їхній план не підтримала

Що пообіцяв Кабмін

Кабінет міністрів затвердив програму дії уряду до кінця року. Серед сотень пунктів – нульова декларація, пенсійна реформа і навіть скасування перевірок.

Про те, що і для кого пообіцяв змінити Кабмін – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Обіцянки Кабміну: чого чекати від Шмигаля

У документі на кілька десятків сторінок і 690 пунктів представники Кабміну обійшлися без будь-якої конкретики. Немає також і чітких дат – все обіцяють виконати до листопада-грудня (тобто кінця року).

Частина обіцянок настільки розмита, що і перевірити, чи виконали їх, буде складно. Наприклад, одне із завдань – "розширення присутності українських товарів на ринку ЄС". Індикатор (тобто те, як можна перевірити виконання зазначеної норми) – "позиціонує документ". Навіть не постанова Кабміну, не дешеві кредити для експортерів, а просто "позиціонує документ".

План дій має, імовірніше, декларативний характер, розповідає OBOZREVATEL аналітик Володимир Мазуренко. За його словами, велика частина пунктів – те, що Україна вже має виконати через узяті на себе зобов'язання. Наприклад, ми взяли на себе зобов'язання перед ЄС забезпечити гендерну рівність, тому Кабмін повинен розробити, а Верховна Рада ухвалити правки в Закон про відпустки, який гарантує рівні права на декрет як для жінок, так і для чоловіків. З важливого:

Введення нульової декларації. Ця обіцянка є і в програмі президента, "Слуги народу". Податкову амністію вже провели в Аргентині, Бразилії, Індонезії, Італії. У цих країнах довгий час процвітала тіньова економіка. Громадянам запропонували узаконити все, що заробили без сплати податків, але водночас віддати державі кілька відсотків.

За інформацією OBOZREVATEL, зараз у Кабміні пропонують ставку від 2,5% (якщо гроші витрачали на купівлю державних цінних паперів) до 10% (за все майно, крім нерухомості, авто, прав інтелектуальної власності).

З такою ідеєю погоджуються й податкові експерти. Вони пояснюють, що частина бізнесу була змушена реєструватися за кордоном, щоб не стати жертвою суперечливих рішень українських судів. Тепер же навіть за бажання просто так повернути капітал в Україну не вийде. Нульова декларація дозволить виправити цю ситуацію.

"Багато українських підприємств структуровані через іноземні юрисдикції. Часто це роблять не для податкової оптимізації, а для того, щоб всі суперечки проходили в іноземній юрисдикції. У цивілізованих судах відстоювати свої права простіше. Не завжди це можна зробити просто й відкрито. Це робили через дарування, номінальних директорів і так далі. Зараз компаніям, власникам треба декларувати свої права володіння. І тут виникає питання можливості регуляторного тиску на декларанта", – пояснив у коментарі OBOZREVATEL партнер Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун.

Друга пенсія. Ще одна обіцянка, яке переноситься з року в рік, – розроблення законопроєкту про накопичувальне пенсійне забезпечення. Тут є як прихильники, так і противники такого рішення. Наприклад, колишній міністр соцполітики Андрій Рева наполягає, що в наявній ситуації зберегти і тим більше примножити зібрані кошти вкрай складно.

За словами прем'єра, накопичувальні пенсії виплачуватимуть поряд з солідарними (ті, що є зараз). "Коли ти виходиш на пенсію, то можна цей бонус відразу зняти, а можна його розтягнути в часі", – пояснив прем'єр.

Для прикладу, якщо щомісяця відкладати на накопичувальний рахунок по 7% від зарплати, то на пенсії можна буде отримувати додаткову виплату в розмірі 10,2% від останньої зарплати.

Який був би розмір другої пенсії:

  • За зарплати в 20 тисяч і внесків у 7% – 2 тисячі гривень;

  • За зарплати в 10 тисяч і внесків в 7% – 1,02 тисячі гривень.

Робота з Європейським Союзом над "промисловим безвізом" і оновленням Угоди про асоціацію. Подання понад 30 євроінтеграційних законопроєктів у межах урядової програми "Шлях до Європи". Більшість норм стосується вже взятих на себе зобов'язань, а також щонайменше декларативної підтримки українського бізнесу, який займається експортом.

Також Шмигаль пообіцяв на пів року з моменту закінчення карантину заборонити перевірки бізнесу, ліквідувати Державну фіскальну службу (процедура вже на останній стадії), ліквідувати Державну архітектурну інспекцію.

"Український бізнес, аналітичні центри, народні депутати і взагалі кожен українець зможе ознайомитися з конкретними пропозиціями і планами роботи міністерств. Це ті плани, які допоможуть прискорити відновлення економіки і допомогти людям", – зазначив Денис Шмигаль на засіданні уряду.

Кабмін під загрозою

Програму уряду Рада не затвердила, тому річного імунітету в них немає. Звільнити міністрів або відправити у відставку весь Кабмін можуть у будь-який момент. Звіт на десятках сторінок з розмитими формулюваннями парламентаріїв не переконав. Та й сам прем'єр, як і його міністри, чітку відповідь, як і за рахунок чого будуть відновлювати економіку, не дає. Замість цього говорить про правильні, але не підкріплених конкретними діями кроках. Мовляв, у бізнесу повинна бути можливість отримувати доступні кредити, держава має захищати власного виробника і віддавати йому перевагу за інших рівних умов.

Коли в Україні введуть нульову декларацію, чи будуть міняти ситуацію з "єдинниками", що робити з величезною часткою тіньової економіки, яка в період кризи, ймовірно, буде тільки зростати – питання відкриті.

Зараз не всі уряди беруться робити прогнози більш ніж на 100 днів, розповідає Шмигаль. Мовляв, все так швидко змінюється, що передбачити нічого неможливо. Водночас у Кабміні очікують, що ВВП може впасти на 4-8% порівняно з 2019 роком. "Україна в 2020 році може зіткнутися з падінням експорту (-10%), імпорту (-14,5%), розширенням дефіциту бюджету (8% ВВП) і зростанням рівня безробіття (до 9,5%)", – йдеться в програмі уряду.

Зараз передбачити ситуацію дуже складно, погоджується старший аналітик "Альпарі" Вадим Іосуб. Крім вже звичних економічних чинників (кредити від МВФ, ситуація на зовнішніх ринках, попит на український експорт і т.д.), свою роль зіграє також ситуація з поширенням коронавірусу.