Пенсії через "Дію": влада кардинально змінила концепцію реформи
Радикальній пенсійній реформі в Україні скоро можуть дати довгоочікуваний старт. Міністерство соціальної політики презентувало оновлену концепцію другого рівня пенсійної системи, який передбачає введення обов'язкових пенсійних накопичень для всіх громадян.
У своїй первісній версії така концепція подана в законопроєкті №2683, який депутати Верховної Ради відправили на повторне перше читання у четвер, 29 квітня. Завдяки такому важливому технічному рішенню вже в найближчі дні відповідний документ в його вдосконаленому вигляді буде повторно внесено на розгляд парламенту, пише LIGA.net.
За інформацією голови комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової, оновлений варіант пенсійної реформи вже погоджений на всіх необхідних рівнях. Над змінами також працював Офіс простих рішень і результатів при Нацраді реформ, який очолює Міхеїл Саакашвілі.
Зокрема, головні позиції останньої версії реформи такі:
Без підвищення податків. Розглядалося два шляхи фінансування пенсійних накопичень: через підвищення "трудових податків" (ЄСВ і ПДФО, зараз це – 22 і 18% відповідно) або відрахування частини з них до накопичувальних фондів. У підсумку зупинилися на другому варіанті – підвищення податкового навантаження на бізнес поки не буде. До накопичувальних фондів спрямовуватиметься по 2% від ЄСВ і ПДФО.
Пенсійні накопичення – через "Дію". Планується створити "єдине вікно", через яке кожен учасник системи зможе управляти своїми накопиченнями, зокрема, в будь-який момент переводити їх з одного фонду в інший. У Мінсоці розраховують інтегрувати Єдиний соціальний реєстр (список учасників системи під повним контролем держави) з порталом держпослуг "Дія".
Без створення ще одного Пенсійного фонду. Спочатку розглядалися два основні варіанти: створити ще один державний пенсійний фонд або допустити до обов'язкових накопичень недержавні пенсійні фонди (НПФ). Також серед опцій було залучення до цього ринку страхових компаній. Однак остаточна концепція реформи передбачає, що накопиченнями громадян займуться ринкові НПФ, які пройдуть ліцензування (точні умови поки невідомі). Облік учасників буде вести держава через спеціально створений Єдиний соціальний реєстр, який, як зазначалося вище, інтегрують із порталом держпослуг "Дія".
Без вікових обмежень. Озвучувалися різні ідеї щодо того, з якого віку працівники зобов'язані будуть робити відрахування до накопичувальних фондів. На першому етапі пропонувалося обмежити учасників накопичувальної системи громадянами до 35 років. Пізніше в Мінсоці запропонували надати право відмовитися від участі у другому рівні українцям віком 50+. Зараз від цих пропозицій вирішили відмовитися зовсім: до накопичувальних пенсій планується залучити майже всіх офіційно працевлаштованих українців. Ідеться приблизно про 10 млн учасників.
Різні формати виплат. Громадянам буде дозволено самостійно вибирати формат виплати пенсійних накопичень: вся сума одноразово, на певний термін, довічна виплата (повинна бути не менша від прожиткового мінімуму).
Нагадаємо, законопроєкт №2683 створює в Україні другий рівень пенсійної системи – накопичувальні пенсії, обов'язкові для всіх громадян. У межах цієї системи кожен українець отримає персональний рахунок, на який буде перераховувати частину щомісячного доходу. При виході на пенсію ці гроші можна забрати – вже з відсотками. За підрахунками Мінсоцполітики накопичувальні пенсії подвоять виплату, яку пенсіонер отримує від солідарної системи (зараз середня пенсія – 3507 грн).
На сьогодні українці похилого віку мають тільки два джерела доходу. Перший – солідарна система, вона ж перший рівень, на якому пенсіонерів утримують офіційно працевлаштовані громадяни за рахунок щомісячних відрахувань у вигляді ЄСВ (22%) до Пенсійного фонду.
Другий – добровільні накопичення (третій рівень), що дозволяє сформувати додаткову пенсію в недержавних НПФ. За даними Мінсоцполітики кількість учасників НПФ в Україні не перевищує 1 млн осіб.
Як повідомляв OBOZREVATEL, більшість українців не хочуть накопичувати гроші на пенсію. Серед причин – загальна недовіра до держави і доступних фінансових інструментів, низькі доходи громадян та навіть популізм політиків.