Відео дня
В Україні зібралися урізати зарплати чиновників і членів наглядових рад через COVID-19. Розбір законопроєкту
Верховній Раді рекомендували ухвалити за основу законопроєкт, яким пропонують встановити максимальний розмір зарплати для окремих категорій осіб під час дії надзвичайної ситуації через коронавірус. Обмеживши суми виплат, влада розраховує отримати понад один мільярд гривень для боротьби з епідемією.
Хто і як довго буде отримувати "урізану" зарплату в разі ухвалення документа, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
У чому суть законопроєкту?
У період режиму НС, а саме через карантинні обмеження, в Україні зменшилися надходження до державного бюджету. Тому парламенту запропонували ухвалити законопроєкт, який дозволить за необхідності оперативно знаходити додаткові кошти.
Кому пропонують урізати зарплати:
керівникам та працівникам підприємств державного сектора економіки;
державним службовцям;
працівникам усіх установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
"На жаль, у деякому сенсі цей законопроєкт трошки суперечить Конституції, тому що ми не можемо погіршувати закони, які вже діють. Але в той же час ми повинні відштовхуватися від реалій. Якщо у нас пандемія, то потрібно шукати десь гроші. Можливо, це буде трохи більш ніж мільярд, можливо, ще більше", – сказав OBOZREVATEL ініціатор законопроєкту, нардеп від "Слуги народу" Сергій Гривко.
На період дії режиму надзвичайного стану і протягом дев'яти місяців після нього зарплати вищезгаданих категорій громадян не повинні перевищувати 12 мінімальних. Тобто вони зможуть отримувати максимум до 72 тис. грн на місяць. Однак сам законопроєкт розроблювали ще в 2020 році, коли мінімальна зарплата була меншою. Відповідно, суми ще будуть переглядатися, але істотно вони не зміняться.
"З приводу економії, то Міністерство фінансів уже до другого читання має прорахувати. Я думаю, що максимальну зарплату треба міняти. Можливо, і менше буде. Дивлячись зараз на наглядові ради, я не розумію, як людина може отримувати 100 тис. грн зарплати під час пандемії", – додав Гривко.
Кого зачепить документ і що чекає на порушників?
Рішення про максимальне обмеження зарплати будуть ухвалюватися постановою Верховної Ради і указом президента України.
Якщо правила будуть порушені і працівнику не обмежать заробітну плату, то передбачається адміністративне покарання. На посадову особу накладуть штраф від 500 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн – 170 000 грн). А виплачені понад встановленого максимального розміру кошти підлягатимуть поверненню в бюджет.
Крім того, протягом трьох років із моменту такого правопорушення громадяни не зможуть бути призначені:
на посади державної служби України;
на посади в установах і організаціях, які фінансуються або дотуються з бюджету;
на роботу за контрактом у суб'єкти господарювання державного сектора економіки.
Під дію цього законопроєкту підпадають: народні депутати, прокурори, працівники ЦВК, держслужбовці, працівники місцевого самоврядування, члени регулятора. Однак офіційних зарплат народних депутатів такі зміни можуть не стосуватися. За розрахунками ВР на 2021 рік, зарплата члена комітету становитиме 22,7 тис. грн, голови комітету – 23,8 тис. грн, і навіть спікер отримає лише 27,2 тис. грн. Вони не дотягують до максимального показника, тому "урізати" гаманці парламентаріїв не будуть.
А ось на товщину гаманців членів наглядової ради законопроєкт може істотно вплинути. Згідно з фінансовим звітом УЗ, у 2020-му п'ять членів наглядової ради отримали 20,6 млн грн. У середньому один "наглядач" обходився в 8,6 млн грн на рік (або 723 тис. грн на місяць).
Серед дискусійних питань залишається термін обмежень щодо зарплат. Також відзначаються і порушення норм Конституції про рівність громадян перед законом, наводяться аргументи, що деякі працівники бюджетних установ можуть виявитися в гіршому матеріальному становищі.
"На нашу думку, обмеження розміру заробітної плати для працівників бюджетної сфери може допускатися тільки в тих випадках, коли надзвичайні ситуації призводять до різкого падіння доходів державного бюджету або до необхідності різкого збільшення його витрат на заходи, пов'язані з подоланням надзвичайної ситуації. В інших випадках, тобто тоді, коли стан державних фінансів дає державі можливість повністю виплачувати працівникам бюджетної сфери встановлену для них відповідно до законодавства заробітну плату, передбачені в законопроєкті обмеження будуть виглядати невиправданими порушеннями трудових прав громадян", – йдеться у висновку Головного науково-експертного управління Ради.
Зараз законопроєкт розглянув тільки профільний комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який рекомендував ухвалити його за основу. У бюджетному комітеті ще не читали документ, але підтримують обмеження щодо зарплат чиновників. Крім того, у ВР також зареєстровані інші ініціативи щодо зменшення зарплат народних депутатів. Усі вони поки чекають свого часу для розгляду в комітетах, а потім у сесійній залі.