Енергоексперти розкритикували методологію RAB-тарифу від НКРЕКП
Перехід на стимулююче регулювання в сфері розподілу електроенергії в запропонованому НКЕРКП вигляді не сприяє проведенню реформи тарифоутворення та залученню інвестицій. До такої думки схиляються Європейська бізнес асоціація, Energy Club, профільна спілка "Розумні електромережі України", Фонд Держмайна, Міністерство енергетики, аудиторська компанія "Ernеst&Young", Українська вітроенергетична асоціація, Громадська Спілка "Всеукраїнська Енергетична Асамблея", Федерація роботодавців паливно-енергетичного комплексу.
Також свою позицію проти пропонованої методології висловили народні депутати Людмила Буймістер, Вікторія Гриб, Олексій Кучеренко та Олексій Гончаренко, а також експерт енергоринку Сергій Чех.
Зокрема, критиці піддають пропозицію Регулятора розділяти всі активи операторів системи розподілу на 2 частини – стару на нову базу, та нарахування ставки повернення інвестицій в них на рівні 1% на стару базу та 15% на нову базу. Також сумніви викликає рішення щодо повернення інвестицій на 3-й рік після вкладення.
Міністерство енергетики стверджує, що об’єм необхідних інвестицій для оновлення електромереж в рік складає 11 млрд грн. Водночас за останні 3 роки інвестиції у розподільчі електричні мережі, згідно з виконаними операторами систем розподілу інвестиційними програми, складають 4,0 млрд грн в рік. В міністерстві вбачають у переході на стимулююче регулювання безальтернативний спосіб збільшення інвестицій.
В Європейській бізнес асоціації погоджуються, що RAB-тариф повинен сприяти залученню інвестицій, але висловлюють сумніви, що редакція, яку пропонують зараз, буде цікавою для інвесторів.
Об’єднання енергетиків Energy Club надіслало до НКРЕКП офіційного листа, де зазначили, що поділ баз активів та нарахування різних ставок повернення інвестицій суперечать європейській практиці. На думку Energy Club, цей проєкт не зможе забезпечити досягнення ключових цілей, що поставлені перед Методологією, а саме – залучити інвестиції для оновлення інфраструктури електромереж, знизити показники надійності електропостачання SAIDI, а також суттєво зменшити технологічні втрати.
В громадській спілці "Розумні електромережі України", що об'єднує 14 операторів системи розподілу (ОСР), стверджують, що такий підхід неприйнятний для іноземних інвесторів та ставить під загрозу приватизацію належних державі пакетів акцій ОСР: "Ці параметри не покращують умови інвестування в Україні та ніяк не співвідносяться зі ставками ОВДП, кредитів, депозитів".
Людмила Буймістер, народна депутатка фракції "Слуга народу", голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку підтримує позицію обленерго та стверджує, що запропонована методологія абсолютно не дозволить інвестору вкладати кошти в галузь і мати доходи з неї.
"За такої практики інвесторам вигідніше буде вкладати в ОВДП, ніж в електромережі", – впевнена Буймістер. Тому невигідні умови для інвесторів можуть зірвати приватизацію обленерго, що знаходяться в державній власності.
Аналогічну позицію підтримують аудитори "Ernеst&Young". На їхню думку, економічно доцільно, щоби ставка дохідності на нову базу дорівнювала середньозваженій вартості капіталу. Тоді ці об'єкти стають інвестиційно привабливими і зрозумілими для будь-якого інвестора.
В Фонді Держмайна також висловились щодо скорого впровадження RAB-тарифу. Там зазначають, що підтримують перехід на нову модель тарифоутворення і чекають на ухвалення рішення щодо RAB-тарифу для запуску приватизації державних обленерго. Але наголошують, що методологія повинна дотримуватися принципу балансу інтересів ОСР та споживачів.
На заміну таким пропозиціям Регулятора учасники ринку та енергоексперти пропонують скористатися європейським досвідом: не розділяти бази активів обленерго, ставку доходності від інвестування визначати на рівні WACC (середньозваженої вартості капіталу), повертати норму прибутку в поточному році інвестування. Відповідні пропозиції вони надіслали до НКРЕКП.
На думку Всеукраїнської енергетичної асамблеї, лише ухвалення виваженого з точки зору параметрів регулювання рішення про запровадження стимулюючого регулювання та застосування дієвого контролю ліцензіатів з боку НКРЕКП дозволить вирішити накопичені роками проблеми розподільчих компаній та забезпечити якість і безперебійність електропостачання споживачів.
Державна Регуляторна Служба зазначає, що якщо Регулятор не дослухається до учасників ринку та не винесе свою методологію на громадські обговорення – це може стати підставою для відкликання цього проєкту в судовому порядку. Оскільки прийняття до розгляду в закритому порядку є порушенням процедури.