Емісія в $40 трлн: Бахматюк розповів про те, як світову економіку заливають грошима і що буде з Україною

Власник одного з найбільших українських агрохолдингів групи компаній "Укрлендфармінг" Олег Бахматюк розповівяк зміниться світова економіка в найближчі 5 років, чому великі держави заливають економіку грошима і як Україна може скористатися змінами в кон'юнктурі світових ринків.

Відео дня

Можливими сценаріями розвитку економіки України та інших країн він поділився в інтерв'ю Дмитру Гордону. Ми вибрали головні тези.

Світову економіку "заливають" грошима. Хто від цього виграє

"Понад $40 трлн було емісовано в економіку світову з початку пандемії. Прямими і непрямими інструментами. Прямі інструменти – це такі, як $3 трлн перші в Штатах, потім іще $2 трлн. В Європейському Союзі – $1 трлн на викуп облігацій, $1 трлн у підтримку. $800 млрд – на довгострокове кредитування. Тобто економіку заливають. Пішов, залив у системи, як рішення тимчасової проблеми. Але що парадоксально? Ці $40 трлн залили в країни, які займають 45% світової економіки. Тобто вони фактично подвоїли свій ВВП. За рахунок усіх інших. А що зробила Україна? Нуль. Нуль! Крім того, нам не дають можливості ухвалити закон про локалізацію, що абсурдно. Більшої протекціоністської програми, ніж роблять зараз США, Європейський Союз... Причому вони навіть по відношенню один до одного, будучи членами, ухвалюють дискримінаційні норми, підтримуючи свого виробника. Україні навіть не дають такої можливості, що парадоксально.

Наступні 5 років світову економіку чекає глобальна інфляція

Наступні п'ять років буде знецінюватися вартість активів. Але не буде відразу 50% інфляція, а буде 20. За рахунок всіх, зокрема й України. Те, що вчора коштувало долар, коштуватиме три. Насамперед це стосуватиметься сировинних речей. Нерухомість не дорожчатиме, тому що вона звузилася в сегменті, тому що всі обслуговуючі інфраструктурні речі – перельоти глобальні, готелі, ресторани – вони падатимуть, потім відновлюватимуться. Зрозуміло, що в тренді 10-ти років у це можна вкладати, але зараз буде сировина. Україна зараз у тренді. А вона себе не продає. Вона затискається. Живемо за якимись правилами. У нас гуру з'являються, які знищують все українське і розповідають, що ми повинні жити за правилами якогось економічного підходу, який був 10 років тому, коли був доступ до ресурсів, коли була зовсім інша економіка.

Україна перетворюється на сировинну державу. І це погано

Ви знаєте, що ми метал не експортуємо? Ми перетворилися на експортера руди, кукурудзи, пшениці і – перший елемент переробки – соняшникової олії. Усе! Фактично це буде скоро 80 відсотків ВВП, тому що всі інші сегменти стискатимуться. Це не добре. Це не правильно. Це величезна кон'юнктура. Але купує нашу залізну руду Китай. Для чого? Тому що йому дешевше купувати руду і будувати мости в пустелі, ніж мільйонам людей платити дотації.

Насправді Україна проходить зараз не найкращий шлях: перетворення в сировинну державу. Зокрема і через пандемію. Якщо взяти залізну руду і соняшникову олію, кукурудзу, пшеницю – весь спектр аграрного експорту, – то він скоро займатиме понад 80% ВВП. А це катастрофа. Тому що всі інші напрямки скорочуються, у нас немає речей, які генерують додану вартість: ми не залучали інноваційні процеси протягом 20-ти років. Є так звана друга технологічна революція, а зараз уже третя технологічна революція. Фактично вона вже передбачає інновацію, яка йде з використанням усіх цих нових технологій – нанотехнологій, ІТ-технологій, ресурсних технологій, управління людськими масивами... Безліч речей, в яких Україна просто не присутня.

Чи варто боятися емісії грошей Україні

Америці можна друкувати гроші, Японії можна друкувати гроші, Німеччині можна друкувати гроші, Європейському Союзу, а Україні не можна. А можна сказати, чому? Чому Україні не можна? Так, це може призвести до спотворення балансу. Для цього ми з вами повинні завести еквівалент. Адже що таке курс валюти? Це баланс між внутрішнім і зовнішнім попитом з елементами кон'юнктури. Фонд, яким керує Саудівська Аравія – 800 млрд, фонд, яким керує Китай – 3,7 трильйона, Японія – 800 млрд, Корея – 500. Тобто ми говоримо про якісь неймовірні гроші. У них зараз стратегія вкладення в сировинні ресурси, які тепер важливі. Гроші насправді нічого не варті. Це еквівалент. Вони варті того, що ти за це можеш купити. Ти повинен об'їхати цих всіх людей і запропонувати їм входження в інвестиції, в проєкти. Вони завтра за ці гроші куплять у два рази менше в одного, другого, третього, четвертого. Дай їм можливість брати участь у цьому процесі. А ти повинен гарантувати їм безпеку.

Зміни у світовій економіці як шанс для України

Продовольство. Ми в тренді. Ми сексі. Ми повинні працювати ринком. Хто наші найбільші споживачі, наші ринки? Насамперед це Близький Схід, Азія – Китай, Індонезія, Японія, Корея. Під це можна спокійно 20-30 мільярдів за 8-10 місяців взяти в Україну, щоб вони купили бонди держави під стабільні поставки туди сировини. Ці країни, якщо за правильної подачі, – вони бігтимуть за таким. Тому що для них дуже важлива не ціна товару, а своєчасність і наявність.

Україна себе посадила на зовнішню голку (боргових зобов'язань - ред.). Причому, мені здається, це чисто політична річ, яка призводить не тільки до залежності й управління, а призводить до втрати економічних можливостей. Ось у цьому є велика проблема. І поки у нас так званий соціум політичний, економічний між собою демонструє, "хто кому режисер", немає тих, хто на зовнішньому ринку вміє нас позиціонувати. Я вам кажу про величезний зовнішній потенціал. Близький Схід, Азія, близько 10-12 країн, де я можу і готовий брати участь у процесі.