Експерт вказав на головні проблеми ''Укрзалізниці''
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Основні проблеми "Укрзалізниці" — це нестача тяги, позиціонування УЗ як корпорації, основна мета якої — це отримання прибутку при тому, що вона є монополією, і недовіра до неї.
Про це повідомив глава Асоціації "Власники вагонів" Олександр Криворучко, побувавши 14 грудня на двох заходах у Києві: презентації аналітичного центру GMK-Center і спеціалізованому галузевому семінарі "Залізничні вантажні перевезення".
По-перше, зазначив Криворучко, УЗ потрібен прозорий фонд для модернізації локомотивів. Основна проблема, яка погіршує статистику тривалості перевезень - це нестача тяги.
Керівництво УЗ визнало ситуацію, але залишилися відкритими питання:
1. З якої причини Дніпропетровський електровозобудівний завод не завантажений замовленнями УЗ – а виставлений на приватизацію? Адже найлогічніше при наявності планів щодо оновлення парку локомотивів на 500 шт. за 10 років розмістити відповідні замовлення на державному українському підприємстві, перевівши його у статус стратегічного. Не зрозуміло, з якої причини за останні два роки не знайдений стратегічний інвестор? Або чому держава за свої кошти не модернізує настільки важливе підприємство? При цьому знаходиться можливість виділити гроші на будівництво аеропорту в чистому полі (село Солоне Дніпропетровської області), планується (або планувалося) будівництво досвідченого проекту HyperLoop. А підприємство машинобудування продовжує "загинатися" без держзамовлення. А це, до речі, і робочі місця, і розвиток власного виробництва з високою доданою вартістю, і наповнення бюджету.
2. Чому в повній мірі не виконується план інвестицій в інфраструктуру і ремонт існуючої тяги УЗ? Як повідомлялося раніше, план був виконаний тільки на 60% у жовтні 2018 року, навряд чи можна розраховувати на 100% виконання до кінця року.
Криворучко зазначив, що всі учасники ринку одностайно зійшлися на думці, що проблема з нестачею тяги - ключова. А для вирішення питання з приватною тягою недостатньо політичної волі (принаймні - поки). У такій ситуації керівництву УЗ доцільно запланувати в бюджеті / фінплані окремий фонд, в який буде перераховуватися якась частина від коштів, отриманих за рахунок підвищення тарифу. Ці ресурси повинні використовуватися виключно на закупівлю локомотивів. При цьому накопичення коштів і їх витрачання повинні бути повністю прозорими. Якщо УЗ до такої практики готова – довіра до держмонополії може істотно вирости.
По-друге, написав Криворучко, між заявами і діям - величезний розрив. Ще одна важлива проблема в роботі "Укрзалізниці" - недовіра до неї. Занадто багато разів давалися красиві обіцянки, проте пізніше найкращі стратегії з різних причин так і не були реалізовані.
Серйозна проблема — це тимчасовий і змістовний розрив між феєричними звітами УЗ і фактичним вирішенням якоїсь проблеми або реалізацією проектів. Як показує 2018 рік, між цими подіями проходить від півроку до року!
Так, півроку тому був підписаний меморандум з General Electric на поставку в 2018 році локомотивів. Але вихід першого довгоочікуваного локомотива стався тільки в грудні. Терміни для випуску в роботу всіх 30 одиниць вже зсуваються на 2019 рік... Аналогічна ситуація — і з кредитом ЄБРР на $150 млн на покупку піввагонів. Представники УЗ озвучили, що початок їх виробництва не варто очікувати раніше червня 2019 року.
Також Криворучко зазначив, що не менш важлива проблема криється у позиціонуванні УЗ як корпорації, основна мета якої - це отримання прибутку. При цьому УЗ забуває про те, що є монополією. Її монополію не може похитнути розвиток авто- або річкового транспорту, тому що занадто великі обсяги перевезення руди, металу і сільгосппродукції залізницею. У разі, коли монополія, яка визначає тарифи та інші умови на ринку, говорить про брак коштів, це вже економічний нонсенс. Тобто, не була би УЗ монополією – колапс цієї компанії вже давно би відбувся?
"УЗ при грамотному управлінні і при адекватній взаємодії з владними структурами може бути ефективним стимулом для економіки – за рахунок створення попиту на продукцію машинобудування вітчизняного виробництва, стимулювання суміжних галузей (ремонтних і інших підрядних підприємств), створення логістичних переваг для різних регіонів з метою підвищення конкурентоспроможності української продукції на зовнішніх ринках (особливо актуальним є питання для сільського господарства)", — пише Криворучко.
Крім того, експерт вважає, що при малоефективному управлінні УЗ буде стримуючим фактором для зростання експорту і економіки в цілому. Проблеми з перевезеннями залізницею будуть і далі приводити до збільшення частки автотранспорту в перевезеннях – що ще більше погіршить ситуацію на наших дорогах, до скорочення робочих місць у суміжних і обслуговуючих галузях.