Експерт: скорочення лісових площ в Україні – міф, однак є багато реальних проблем

Скорочення лісових площ в Україні є міфом, однак реальних проблем у галузі все-таки дуже багато. Серед них незаконні рубки, неправильне відновлення лісу, корупція і застаріле законодавство.

Відео дня

Про це 24 каналу розповів експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи (УПГ) Єгор Гриник. За його словамиз моменту отримання незалежності площа лісів є доволі стабільною – близько 16% території країни.

Втім, і реальних проблем у лісової галузі України дуже багато. Природоохоронець перерахував найважливіші.

"Треба розуміти, що поняття "відновити дерева" – не значить відновити ліс. Дійсно, лісівники кажуть про те, що відновлюють ліси. Однак насправді ліс – це не купа дерев, це складна екосистема, у якій, окрім дерев, існують іще тисячі різних видів живого. Дерева після рубок відновлюються, а от екосистема – ні", – наголосив Гриник.

"В Україні більше половини лісів мають штучне походження, тобто були висаджені після вирубок. Дуже часто на місці зрубаного природного лісу, який складався з дерев багатьох видів, висаджують одновидовий ліс – так звані монокультури. Такі штучні ліси часто є нестійкими до певних зовнішніх факторів і часто гинуть", – зазначив він.

Як приклад, експерт навів масштабні пожежі цьогоріч у Чорнобилі та Житомирські області, де якраз горіли величезні площі соснових монокультур.

"Багато де пожежі могли б бути не такими катастрофічними, якби там зростав природний ліс з різними видами дерев, які не так добре горять. До того ж, у монокультурах перестають існувати багато видів тварин і рослин, характерних для природних лісів – так ми втрачаємо лісове біорізноманіття. На жаль, в Україні й досі поширена практика створення монокультур на місці вирубок, навіть там, де від цього можна відмовитись. Питання необхідно вирішувати на законодавчому рівні", – зазначив природоохоронець.

На думку Гриника, серйозною проблемою також є незаконні рубки:

"Керівництво лісової галузі України часто розказує, що намагається боротися з ними. Проте під незаконними вони мають на увазі виключно рубки "без документів", які проводять сторонні люди. При цьому реальною проблемою є незаконні рубки "з документами", які проводяться самими лісгоспами. І такі рубки набагато масштабніші, ніж незаконні самовільні рубки. Для прикладу, це і незаконні санітарні рубки здорових лісів, і рубки з порушеннями певних природоохоронних обмежень.

Нещодавно з'явився новий голова Державного агентства лісових ресурсів України (Василь Кузьович – Прим. 24), але він, як і його попередники, закриває очі на масштабні незаконні рубки, які проводять його підопічні – лісгоспи. На жаль, лісова галузь залишається надзвичайно корумпованою. Проблема ускладнюється неналежним контролем – екоінспекція наразі дуже обмежена у повноваженнях і фінансуванні. Існують ініціативи, направлені на реформу екоінспекції, але поки вони чомусь не пріоритетні для Верховної Ради".

Експерт також відзначив, що в Україні дуже застаріле лісове законодавство, яке робить законними навіть найбільш катастрофічні рубки. Так, у Польщі у гірських лісах Карпат суцільні рубки – велика рідкість. А в Україні вони поширені і дозволені, що має жахливі наслідки.

Іще один приклад – наше законодавство не дає конкретного механізму, як охороняти рідкісні види тварин чи рослин у лісах. У розвинених країнах створюються певні охоронні зони для таких видів, а у нас це просто ніяк не передбачено.

Таких прикладів можна наводити багато, – підсумував Єгор Гриник. – Потрібно комплексно змінювати лісове законодавство, але це титанічна робота і поки незрозуміло, чи є взагалі людські та інші ресурси це робити.