"Економічний паспорт" містить численні ризики, його необхідно доопрацювати, – Цимбалюк
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Президентський законопроект про економічний паспорт (№6394) має бути доопрацьований, щоб уникнути серйозних ризиків для держбюджету. Про це написав народний депутат України Михайло Цимбалюк на своїй сторінці в Facebook.
"Проект Закону недопрацьований, має значний вплив на Державний бюджет, поряд з тим є значні ризики розкрадання коштів Фонду", - написав Цимбалюк.
На думку депутата, запропонований президентом законопроект має бути серйозно доопрацьований з урахуванням позицій економічних експертів та зовнішніх кредиторів України, адже в нинішньому вигляді він містить багато ризиків для бюджету та фінансової системи.
"Президентський Законопроект необхідно доопрацьовувати, або ж взяти за основу альтернативний Законопроект (№6394-2). У цьому документі немає вікового цензу, на поповнення фонду має піти 5% доходів Загального бюджету, а не лише рента, тобто вся економіка буде працювати на наповнення Фонду", - пояснив Цимбалюк.
Також він вважає, що кошти Фонду майбутніх поколінь не можна вкладати в облігації внутрішньої державної позики та держпідприємства, які можуть збанкрутувати - їх потрібно інвестувати в приватний сектор, і цим дати поштовх для розвитку українському малому та середньому бізнесу.
Раніше член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин заявив, що реалізація президентської ініціативи про економічний паспорт українця призведе до недофінансування пенсій та соціальних виплат.
Водночас народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що економічний паспорт – це виключно піар-проект президента, який дискримінує українських дітей за роком народження.
Нагадаємо, 6 грудня президент вніс до Верховної Ради два законопроекти щодо запровадження "економічного паспорта українця". Ініціатива передбачає відкриття для дітей, народжених з 1 січня 2019 року, рахунків на яких накопичуватимуться кошти від рентних платежів. Ці кошти діти зможуть використати після досягнення повноліття на освіту чи житло.