В Україні ціле місто на кілька днів залишилося без води – через конфлікт між двома водоканалами мешканці Трускавця з нового року використовують технічну воду, яку підвозять за адресами. Проблему вже вирішили, підписавши контракт між водоканалами, проте така ситуація демонструє критичні обставини, в яких опинилися водоканали на тлі тарифів, що злетіли, на електроенергію і газ.
Правила гри доводиться посилювати. Ще в більш критичній ситуації опинилися підприємства. Деякі з великих виробництв уже зупинилися, під загрозою опинилися цілі галузі, наприклад, хлібопекарська.
У якій ситуації перебуває українська промисловість за умов величезних тарифів на газ, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
В Українському союзі промисловості та підприємців (УСПП) підрахували, що у найближчий місяць 50% виробництва може стати збитковим. У січні кубометр газу для бізнесу коштує вже 52,7 грн (для населення все ще менше ніж 8 грн), і такі ціни – нищівні для тепличного господарства, переробної галузі, хімпрому, хлібопекарів.
"За численними повідомленнями виробників скла, майже третина підприємств галузі зупинилися у виробництві. Підтримується мінімальна робота спеціалізованих плавильних печей, на спрямований газ, проте на виході продукції немає. Ризик у тому, що такі підприємства у разі їхнього зупинення не зможуть відновити роботу", – розповіли OBOZREVATEL в УСПП.
Операційний директор компанії GR Agro Артем Ремпен підтверджує – за кожен куб, доводиться платити більше за 52 грн. Можна було знайти варіант і дешевший, але тоді були б ризики припинення постачання газу. З такою ситуацією зіткнулися підприємства по всій країні: на відкритому ринку знаходили невеликих постачальників, які пропонували газ за вигідними цінами, проте потім виявлялося, що блакитного палива вони не мають.
"Є вільні оператори ринку. У них так, буває все сумно. Ми могли б заощадити півтори тисячі гривень на тисячі кубометрів, якби пішли до них. Але у нас газ – стратегічно важливий ресурс, ми не можемо без нього залишитися", – розповідає Ремпен.
Глава великого регіонального союзу підприємців Олена Єрьоменко пояснює: ситуація через ціни досягла критичного масштабу. За її словами, деякі члени цієї спілки, наприклад "Хлібодар", перебувають на межі банкрутства. Великі ритейлери не дозволяють підвищувати ціни до рівня хоча б собівартості виробництва – є контракти, які потрібно виконувати. В результаті доводиться працювати у збиток, закривати невигідні проєкти, в які раніше інвестували кошти. Крім того, ще наприкінці 2021 року відбулася серія скорочень співробітників.
"Склалася серйозна ситуація. Те, що стосується виробництва, вони на межі зупинення. Я можу говорити за виробництво продуктової сфери. Дуже складна ситуація на "Хлібодарі", вони на межі дефолту через підвищення цін як на газ, так і на електроенергію. Вони не можуть собі дозволити регулювати ціну на хліб, торгові мережі не дозволяють підвищувати ціни. Дуже складна ситуація на Вільнянському молокозаводі, він працює в мінус. Будь-яке виробництво, яке не візьми, – на межі закриття. Передбачити неможливо, чи зможуть вони вижити", – зазначає експертка.
Трускавець, у якому проживає близько 30 тисяч людей, кілька днів залишається без централізованого водопостачання. Причина – "Дрогобичводоканал" протягом чотирьох днів січня не підписав із ними контракт на постачання води. Нагромадилися борги у розмірі 12,5 млн грн, і підприємство вимагало підписати новий договір з умовами: передбачити покарання за заборгованість. Але у Трускавці з такою нормою не погоджувалися. Контракт із "Дрогобичводоканалом" підписали лише 4 січня. І лише після того, як про проблему водопостачання стало відомо в усій країні.
Насправді через різке подорожчання електроенергії (тариф для юросіб уже перевищив 4 грн за кВт*годину) всі водоканали опинилися в складній ситуації. Доводиться витрачати більше грошей на енергоресурси, а будь-яка заборгованість може призвести до розриву ланцюжка платежів: якщо нема чим платити за струм, то водоканал може залишитися без електроенергії і зупинитися.
З іншого боку, посилилися умови підписання договорів між приватними котельнями та "Нафтогазом" на постачання блакитного палива. Як наслідок, до кінця 2021-го без опалення, наприклад, залишався один із ЖК у селі Щасливе. Крім того, з величезними платежами зіткнулися українці, які живуть у нових ЖК та досі не перейшли на тариф на електроенергію для населення. Їм доводиться платити понад 4 грн за кВт*годину.
У хімпромі зупинився не лише найбільший у Європі Одеський припортовий завод, а й Сєвєродонецький "Азот". У таких обставинах аграрії отримають лише 25-30% потрібного їм обсягу добрив. І це ставить під удар весняні польові роботи.
Є ризик повної втрати тепличного господарства, зупинилася робота 30% виробництва, адже технічно просто неможливо поставити на паузу вирощування тепличних культур, змінити температуру тощо. "Виробництво не можна просто закрити на ключ, а потім прийти і запуститися. Це дуже складний процес. Після зупинення деякі компанії ніколи не можуть запуститися", – каже Єременко.
Бізнес також озвучує свої пропозиції, як виправити ситуацію:
Розібратися, чому український видобуток за потенційної можливості не компенсує внутрішню потребу в газі. В Українському союзі промисловості та підприємців закликали уряд вивчити ситуацію та вжити необхідних заходів.
Змінити процедуру розрахунку платіжок. Єременко вважає, що через методику Міністерства регіонального розвитку та будівництва щодо формування платежів за опалення дрібний бізнес вже отримав платіжки за опалення 8-15 тис. грн на місяць, при цьому навіть в умовах, коли утеплював приміщення та вимикав централізоване опалення. "Тепломережі не проводили аудит, інвентаризацію і не володіють ситуацією, де і які об'єкти розташовані. Вони виставляли рахунки згідно з цією методикою. Ми як завжди всі почали навпаки. Ми прописали європейські правила гри для бізнесу, маючи умови постачання тепла в Україні з часів СРСР", – обурюється вона.
У підсумку Кабміну буде дешевше зараз підтримати ті сфери, які не можуть впоратися з більшими цінами на газ, ніж пізніше ліквідувати наслідки втрати десятків тисяч робочих місць і шукати спосіб "латати" дірки в бюджеті через скорочення кількості платників податків.