Експартнер Кличка Вадим Бухкалов повертається на ринок нерухомості: де він був 10 років і до чого тут блокчейн

Раніше в українському медіапросторі та бізнес-середовищі Вадима Бухкалова знали як партнера Віталія Кличка й потужного підприємця на ринку нерухомості з активами в $50 млн. У 2010 році київський бізнесмен збанкрутував, а в найпопулярнішій боксерській компанії в Україні К2 East Promotions, співзасновником якої він був, стався розкол і скандал. Відтоді ім’я Бухкалова почало забуватися.

В інтерв’ю OBOZREVATEL він розповів, де був увесь цей час, як повертається у сферу нерухомості, чому планує будувати бізнес на перетині з блокчейн-технологією та за що дякує Віталію Кличку.

— Вадиме, дванадцять років тому ви зі скандалом розірвали співпрацю з Кличком, а згодом збанкрутували. Ви фактично зникли з інформаційного простору. Як пережили кризовий період свого життя та чим займаєтеся зараз?

— Насправді все почало розвалюватися навіть раніше, в кризовому 2008 році. Пам’ятаю, як у вересні один з найбільших інвестиційних банків Lehman Brothers заявив про банкрутство. Це стало відправною точкою для світової фінансової кризи кінця 2000-х років, яка перейшла в гостру фазу й не оминула Україну. Бізнеси один за одним втрачалися, активи, які в мене були, почали знецінюватися, кредиторські заборгованості зростали. Чотири роки я ніби боровся з вітряними млинами, однак ситуація не покращувалася, швидше, навпаки. Проблеми були всюди: і в ділових справах, і з партнерами, і в сім’ї. Якщо маєш багато грошей, тебе всі люблять, поруч завжди багато друзів і партнерів. Коли втрачаєш все, залишаєшся сам на сам із негараздами.

Щоб вийти зі стану апатії та перезавантажитись, вирішив поїхати світ за очі – в Азію. Тоді я щиро сподівався, що подорож дасть мені змогу повернутися в Україну з новими силами, новою енергією та ідеями. Просто хотів вимкнути телефон і зосередитися на тому, як розрулити всі справи. У серпні 2012 року вперше побував у Таїланді й зрозумів, що це моє місце сили. Коли навколо тебе кардинально змінюється обстановка, змінюєшся й ти. Тоді я відчув, що житиму в цій країні не день і не місяць, але точно не думав, що залишуся на 10 років. Оселився на острові Пхукет, познайомився зі своєю теперішньою дружиною. Разом ми будуємо та розвиваємо бізнес на курортній нерухомості, запускаємо нові проєкти, виховуємо дітей.

— Виходить, що ви вирішили повернутися в сферу нерухомості? Чому?

— Так, вирішив займатися тим, що мені добре вдавалося робити в Україні. У Києві я заробляв саме на нерухомості – укладав угоди з купівлі-продажу, реалізовував проєкти з реконструкції. Це було досить успішно, я обожнював свою справу й люблю її зараз. Коли тільки-но приїхав на Пхукет, одразу зрозумів, що тут треба займатися нерухомістю, це дуже прибуткова й перспективна сфера в Таїланді.

— Як зрозуміли, що вам варто спробувати наново побудувати бізнес? З якими труднощами довелося зіткнутися?

— Грошей на будь-який новий бізнес в мене не було, тож починав з найпростішої моделі: комусь треба купити, комусь – продати. Моє завдання – знайти клієнта й заробити з комісії. Так з’явилося перше агентство з нерухомості та сайт bizphuket.net. Вже тоді я розумів, що ресурс має бути доступним з будь-якого куточку світу, тож все ідеально працювало онлайн. За законами Таїланду іноземець може відкрити свою справу тільки з тайським співвласником, тож довелося одразу шукати партнера.

Спершу ми укладали угоди не на купівлю-продаж, а на оренду вілл та бунгало, консьєрж-сервіс тощо. Оскільки Пхукет є курортним островом, тут потрібно допомагати відпочивальникам фактично з усім: від житла до нянь та оренди автівки. Було дуже складно, адже цей бізнес сезонний, у ньому немає постійності. А команду треба тримати весь рік, маркетинг теж щомісяця просив грошей. Ми були й на нулі, й у мінусі, траплялося таке, що з дружиною не мали грошей навіть на їжу. Пригоди ще ті.

На допомогу прийшов мій друг – він інвестував у бізнес стільки, скільки було потрібно, щоб закрити борги перед кредиторами. Це нас врятувало. Коли ситуація з фінансами більш-менш стабілізувалася, ми з командою зрозуміли, що треба спробувати сегментуватися, змінити сайт і позиціонування себе в цілому. Найняли талановитого менеджера Влада Гранкіна, який не лише систематизував усі процеси, а й згодом ініціював створення окремого бренду VillaCarte. Зараз це одне з найбільших агентств з нерухомості в країні. Ми маємо філіал не лише на Пхукеті, а й на Самуї та в Чорногорії. Перед пандемією коронавірусу, в 2019 році, відкрили для себе новий вектор діяльності та почали займатися девелопментом і будівництвом. Так з’явився перший на Пхукеті екологічний кондоготель Layan Green Park. Цьогоріч заснували ще один проєкт – клубний комплекс з дев’яти вілл класу люкс La Vista Villas. Вартість кожної – більше $1 млн.

— Як наважилися зі сфери сервісу перейти в девелопмент і почати будувати нерухомість?

— Спілкувався зі своїм другом-клієнтом, і він запитав, чому ми досі не будуємо нерухомість. Тоді я замислився, а й дійсно, чому? Я завжди мріяв створити компанію-єдинорога (єдиноріг в економіці – компанія-стартап, яка отримала ринкову оцінку вартості в розмірі понад 1 млрд доларів США. – Ред.), може, настав час зробити перший крок? До того ж хотів вийти із замкнутого кола "криза – розвиток – знову криза", тож вирішив ризикнути і спробувати. Довго обирав землю, передивився 30-40 різних ділянок і знайшов ідеальну за співвідношенням ціна-якість біля узбережжя. На той час друг уже був зайнятий іншими справами та передумав співпрацювати. Але я горів цією ідеєю, вкладав у неї душу, тож шляху назад не було. У відкритті кондоготелю Layan Green Park велику роль відіграла моя дружина. Ми з нею партнери, а тому всі рішення – від купівлі ділянки до підбору команди – ухвалювали разом. Нам вдалося домовитися із власником землі про розтермінування вартості на два роки, внести завдаток, а згодом ще й залучити інвестора з Казахстану, з яким працюємо й досі. Все вдалося завдяки людям, які працювали з нами. Ми сформували потужний менеджмент, відділ продажів та маркетингу. Коли співробітники зацікавлені досягти результату, успіх неминучий.

— У Таїланді ринок нерухомості досить конкурентний. Як в такому середовищі залишатися однією з кращих компаній?

— Це складно, але можливо. Є дві речі, які відрізняють нас від конкурентів, – якість та екологічність. На відміну від більшості тайських забудовників, які зводять будинки з найдешевших матеріалів, ми не маємо на меті збудувати апартаменти чи віллу з чого-небудь і як-небудь, а потім якомога дорожче продати. Коли тільки відкривали Layan Green Park, одразу хотіли, щоб це був екоготель. Нам довелося виконати сотні критеріїв, щоб в результаті отримати міжнародний сертифікат EDGE для "зелених" будівель, що підтверджує екологічно стійкі методи ведення бізнесу. Зокрема, ми встановили сонячні панелі, подвійні склопакети, впровадили систему розумного дому. Це все допомагає економити мешканцям на електроенергії та воді. Наприклад, скло LOW-E зберігає до 8,09% тепла в квартирі, а автоклавні газобетонні плити дозволяють заощаджувати до 7,09% на охолодженні та кондиціонуванні повітря.

— Ви казали, що відкрили цей бізнес перед коронакризою. Усі курорти світу тоді закривалися і банкрутували. Не боялися втратити все через пандемію?

— На диво вдалося не прогоріти. Перші об’єкти ми почали зводити саме на початку пандемії COVID-19. Ніхто не очікував, що ця хвороба буде настільки небезпечною та масштабною. Тоді втриматися на плаву допомогла криптовалюта. Люди купували нерухомість віддалено за цифрову валюту. У Таїланді це законно, навіть є власна криптобіржа Bitkub. Замість доларів клієнти надсилали Bitcoin, Ethereum або Tether, ми обмінювали їх на офіційній біржі, а девелоперу перераховували тайські бати. У 2019-му я дуже зацікавився ринком криптовалюти й хотів розібратися, як він працює. Спілкувався з партнерами, які вже давно в цій сфері, вчився трейдингу й зрозумів, що це технологія майбутнього. Зараз я активно використовую її в бізнесі й працюю над запуском ще одного проєкту на перетині блокчейну та нерухомості. Він називатиметься Sabai Ecoverse.

— Що це за проєкт і для кого він?

— Загалом це платформа для токенізації нерухомого майна з елементами гейміфікації, за допомогою якої користувачі зможуть інвестувати в курортну нерухомість спочатку в Таїланді, а згодом й у всьому світі. У форматі симулятора-стратегії гравець розвиває туристичну інфраструктуру на острові. Усі ігрові механіки максимально наближені до реального життя в Таїланді: треба будувати об’єкти, продавати їх, піклуватися про загальний рівень задоволення туристів. Так користувач накопичує внутрішню валюту та водночас вчиться керувати бізнесом. Відмінність від сотень інших таких ігор полягає в тому, що під час гри людина може заробити криптовалюту та навіть частину нерухомості. Додаток можна використовувати для різних цілей. Перша – навчання. Через гейміфікацію ми вчимо, як почати інвестувати в крипту, створити гаманець, поставити монети в стейкінг тощо. Друга пов’язана безпосередньо з заробітком і змогою викупити конкретний об’єкт, наприклад, цілу віллу або ж її окрему кімнату.

— Яким чином можна викупити об’єкт нерухомості?

— Ми розробляємо сайт, такий собі маркетплейс, на якому розміщено реальні об’єкти нерухомості, але в NFT. В один клік користувач може купити картинку квартири чи вілли. Здавалось би, чим це відрізняється від інших торгових майданчиків для незамінних токенів, як-от OpenSea? Тим, що більшість наших зображень матимуть ліквідність. Якщо ти придбав нерухомість і заплатив за неї, можеш приїжджати на Пхукет і забирати ключі. Якщо ж викупив якусь частину, наприклад, кімнату, маєш змогу отримувати від неї прибуток або ж кілька днів на рік жити в ній. Привілеї на цей об’єкт будуть навіть у тих, хто купить один квадратний метр.

— Яку юридичну силу має така покупка?

— Нині багато країн Європи, а також США та Сінгапур розвивають свою юридичну структуру й починають легалізувати криптовалюту. Ми організовуємо траст нерухомості в одну з цих юрисдикцій, де такі транзакції дозволяються та захищаються законодавством. Якщо клієнт вирішує придбати квартиру, ми оформлюємо цю нерухомість на трастову компанію. За бажанням можемо переписати житло на покупця, якщо він готовий приділити трохи часу цій процедурі та особисто прилетіти в Таїланд. Але перш за все ми маємо на меті максимально спростити угоди з нерухомістю в усьому світі, зробити так, щоб в один клік людина могла купити квартиру і на Пхукеті, і в Києві чи Маямі. В межах проєктів VillaCarte та Layan Green Park, про які я вже розповідав раніше, ми уклали понад 100 угод із оплатою в криптовалюті. Серед них – продажі вілл за понад $1 млн і десятків апартаментів від $100 тис.

— На якому етапі зараз розробка Sabai Ecoverse?

— Ми вже сформували команду з 30 людей, тепер працюємо над розробкою й тестуванням маркетплейсу та двох мобільних ігор. Також займаємося реєстрацією юридичної структури для продажу токенізованої нерухомості. До кінця 2022 року хочемо випустити свій токен, який розмістимо на топових біржах, як-от Binance.

— Яким буде ринок нерухомості за 3-5 років? І яку роль в цій сфері відіграватиме ваш блокчейн-проєкт?

— Блокчейн і нерухомість почали йти пліч-о-пліч лише кілька років тому, коли в низці країн почали визнавати криптовалюту як повноцінний спосіб оплати. Якщо говорити цифрами, сума токенізованої нерухомості ще в лютому 2020 року складала $25 млн в усьому світі. У квітні 2022-го ця сумма зросла до $190 млн. Тобто приріст за півтора року становить понад 700%. Відносно всього ринку нерухомості це невеликі гроші, але за темпами росту зрозуміло, що блокчейн-технологія найближчим часом відіграватиме значну роль у продажах та управлінні нерухомістю. Я часто порівнюю блокчейн з інтернетом. Коли з’явилася мережа, бізнес-аналітики стверджували, що це тимчасове явище, якась забавка для гіків, а нині без інтернету ми не уявляємо свого життя. Нині у світі зареєстровано близько 100 млн гаманців, однак невдовзі вони будуть у кожного. Неважливо, ми купуватимемо каву чи квартиру – за те й інше можна буде розрахуватися криптовалютою. Поки немає перенасичення ринку, я бачу багато можливостей і перспектив.

— Плануєте після перемоги України перенести модель Sabai Ecoverse на український ринок нерухомості? І чи приїдете в Київ, зважаючи на те, що за останні 10 років ви жодного разу не були тут?

— Так, звичайно. Дуже люблю Україну та хочу повернутися туди й допомогти відбудувати все, що зруйнували росіяни. На початку повномасштабної війни я евакуював своїх рідних, а зараз разом з командою та сім’єю допомагаю українцям із гуманітаркою, роблю криптопожертви. Попри те, що протягом останніх десяти років я жодного разу не був у Києві, підтримую теплі стосунки з усіма дітьми. Зараз вони навчаються за кордоном і почувають себе в безпеці. Щодо Sabai Ecoverse, як тільки проєкт набере перших користувачів і запрацює на повну, ми почнемо масштабуватися. Нашу ініціативу вже підтримав засновник криптобіржі Qmall і член списку Forbes 2021 Микола Удянський. Він називає себе амбасадором цього проєкту, а я вірю в те, що невдовзі ми станемо партнерами. Безперечно, Удянський є світовим лідером у сфері криптовалют і блокчейну, тож зараз допомагає детально продумати додаток і маркетплейс та запустити маркетингову кампанію. Це дуже цінна підтримка.

— І наостанок трохи про особисте. Ваш колишній партнер Віталій Кличко зараз мер Києва. Чи слідкуєте за його життям, кар’єрою?

— Нині Україна в стані війни, він перебуває на своєму місці, працює, тому я не можу давати оцінку його діям чи критикувати. У будь-якому разі я вдячний йому за досвід. За його життям та діяльністю не слідкую. Я бачу, що компанія, яку я тоді створив, продовжує процвітати й розвиватися, мене це радує. Досі працює Олександр Красюк, який виводить на всі бої Олександра Усика, та багато інших людей, які зазвичай залишаються за кадром.

— Чи вдалося вирішити питання з фінансовими заборгованостями, які залишились в Україні після того, як ви збанкрутували?

— Коли я виїхав за кордон, був винен близько $10 млн. В Україні банки і всі кредитори знають, що я в Таїланді. Про тих, у кого були якісь застави, не переймаюся, вони добряче заробили на моєму банкрутстві. Є люди, які кредитували мене, так би мовити, під чесне слово. Я всіх пам’ятаю, потроху віддаю борги, допомагаю тим, хто зараз опинився в скрутному становищі. Звісно, іноді хтось передає мені привіт, однак нічого не вимагає силою. Із усіма обов’язково розрахуюсь. Судячи з того, як нині йдуть справи, станеться це дуже скоро.

— Якби можна було повернутися в 2010 рік, чи змінили б своє рішення вийти з К2 East Promotions, переїхати в іншу країну і будувати бізнес на мільярди доларів фактично з нуля?

— Я не ухвалював рішення вийти з компанії, так вирішили за мене брати Клички й Красюк. Я намагався щось змінити, але не вийшло, стався конфлікт. Це була не єдина проблема на той час, виник заплутаний клубок, який я ніяк не міг розплутати, тож довелося відрізати нитку. Зараз я навіть радий, що все так склалося, бо завдяки своєму банкрутству зміг ширше подивитися на життя та світ загалом.

 Згадуючи минуле, можу сказати одне: все, що робиться, – на краще. Зараз в мене є вже семеро дітей, кохана дружина, яка водночас і партнер, і вірний друг, міцна та дружня команда. Спільно ми створюємо компанію довжиною в життя. Це моя мета, мрія, сенс буття. Все одно люди рано чи пізно вмирають, а бізнесу помирати необов’язково. Є безліч прикладів компаній, що живуть 200, 300, 500 років. Я вірю, що зможу створити справу, яка розвиватиметься й через століття.