Відео дня
Як в Україні легалізують азартні ігри та хто заробить: підводні камені
Законопроєкт про азартні ігри в Україні знову повернули до фінансового комітету Ради. Того самого, членів якого зовсім нещодавно запідозрили в корупції і зобов'язали проходити поліграф. Сам документ і без того викликає побоювання – в запропонованій редакції він допоможе примножити капітал окремих учасників ринку.
Детальніше про підводні камені законопроєкту про легалізацію казино читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Спірні правила: хто виграє від легалізації
Законопроєкт Кабміну про легалізацію грального бізнесу не тільки узаконить казино і зали з ігровими автоматами, а й створить правила роботи беттинг-компаній (ставки на певні події, коливання, підсумки спортивних заходівтощо). Зараз такі установи заробляють мільйони, але їхня діяльність майже не регулюється.
Читайте: "Легалізуємо азартні ігри": Зеленський зробив резонансну заяву
У такому вигляді новий ринок буде вигідний двом найбільшим фірмам, які вже працюють на ринку, і частково росіянам, які завбачливо підготувалися до легалізації.
А ось новим гравцям отримати свій шматок пирога буде вкрай складно. І ось чому:
для дрібних контор вартість ліцензії і утримання пунктів може виявитися непідйомною, а для великих операторів, навпаки – вкрай лояльною;
щоб отримати ліцензію, потрібно мати домен UA, відкрити 800 пунктів. Як зазначають учасники ринку, доведеться оформляти торгову марку. Все це може тривати цілий рік;
російські компанії вже підготувалися до легалізації: заздалегідь відкрили офіси в Києві, зареєстрували домени. Це може свідчити про те, що вони були попереджені про розроблювані правила.
"Формулювання закону передбачає нерентабельність всіх наземних об'єктів, національного оператора (зокрема й "Фаворита)", – впевнений учасник ринку. Виграють від цього ті оператори, які й зараз працюють онлайн. Тобто, відкривати пункти вони не планують, а от від конкурентів "на землі" вони позбудуться.
Щоб провадити діяльність онлайн, знадобиться ліцензія вартістю майже 27 млн грн. Фактично, такі суми зможуть осилити всього два найбільші оператори. Вони і збиратимуть вершки від ухваленої легалізації.
Читайте: Нардепам запропонували вирішити питання азартних ігор
Найімовірніше, беттингом стануть займатися і ті компанії, які зараз працюють з лотереями. А оскільки буде складно увійти на ринок, цілком можливо, що ті, хто вже працює, зможуть вигідно продати свій бізнес іноземцям.
Вихід з такої ситуації – прив'язка до обороту. Наприклад, встановити певний відсоток, який мають платити державі. Тоді чим більша компанія, тим більше вона платитиме.
Але це було б невигідно великим операторам і дозволило б вижити дрібним підприємцям. Залишається питання: чому вибрали саме таку модель і чи не стане це лобізмом двох конкретних операторів.
Ті, кому точно сподобаються нові умови – російські беттинг-компанії. Уже проявила свою активність "Ліга Ставок" (РФ) – вона орендує офіси в Києві. Ще одна російська фірма вже отримала український домен.
Саме наявність українського домена відкриває дорогу на офіційний ринок. Іншим же для того, щоб зареєструватися за законом – завести торгову марку і сайт з доменом UA – доведеться витратити майже рік. Весь цей час російські бізнесмени будуть освоювати український ринок.
Деякі норми закону чітко прописані для того, щоб не допустити до ринку "чужих". Наприклад, щоб отримати ліцензію іноземній фірмі потрібно мати 800 пунктів продажу. Хто стане відкривати стільки пунктів, не маючи ліцензії і гарантій – питання риторичне. А ось для компаній, що вже працюють, це не проблема.
До речі, серед лобістів лелагізаціі ринку - Давид Арахамія. Він має дружні відносини з однією з великих беттінг-компаній.
Як ставляться до нововведення: "за" і "проти"
Легалізацію бізнесу підтримують більшість опитаних експертів. Вони сходяться на думці: ринок має працювати, але з істотними обмеженнями.
Народний депутат від "Слуги народу", член підкомітету з грального бізнесу Олег Марусяк пояснює, що кабмінівський проєкт потрібно істотно допрацювати. З усіма його плюсами Міністерство фінансів внесло істотні правки, які нівелюють позитивний ефект від легалізації. Ніякого перехідного періоду не вводять – ліцензії отримають тільки ті учасники, які вже встигли підготуватися до нововведень. Часу зайти новому бізнесу не буде.
"У законопроєкті зник перехідний період. З його допомогою ми і хотіли зробити все плавно, щоб бізнес не постраждав, і щоб з першого ж року отримали надходження", – заявив нардеп.
Проблемним може виявитися і пункт про ідентифікацію гравця за паспортом і ідентифікаційним кодом. Логічно припустити, що іноземні "боси" не будуть відвідувати казино з ІПН чи звітувати перед співробітниками закладу. У такому разі реально жоден іноземець не зможе законно грати в рулетку, що може поставити під загрозу всю суть ідеї.
Місцева влада Херсона, наприклад, планує після легалізації домогтися розміщення на території області щонайменше одного готельного п'ятизіркового комплексу і казино. Це може стати поштовхом розвитку туристичної галузі регіону.
"Для нас це залучення інвестицій, створення найкращої туристичної інфраструктури, з операторами, проходженням круїзних лайнерів ц Чорному морі та їхнього заходу в нашу Херсонську область, створенням нової інфраструктури в Чорноморському районі", – підкреслив глава Херсонської ОДА Юрій Гусєв під час Першого українського грального форуму.
Як і скільки заробить держава
Якщо розроблений законопроєкт ухвалять, казино зможуть відкривати в п'ятизіркових готелях, а ігрові автомати – трьох, чотирьох і п'ятизіркових. На вході у кожен мають перевірити паспорт.
П'яні і неповнолітні до таких закладів потрапити не зможуть. А ось "вуличні" автомати залишаються поза законом.
Основні правила:
обмеження кількості ліцензій, гральних закладів та грального обладнання;
вимога щодо розміщення гральних закладів винятково на території готелів (класу 3-5 зірки – для залів ігрових автоматів і класу 5 зірок – для казино);
обов'язкову верифікацію гравців під час прийому ставок / виплати виграшів і реєстрації виграшів в "Системі онлайн-моніторингу", яка адмініструється податковою службою;
обов'язкову сертифікацію грального обладнання для проведення азартних ігор з міжнародними стандартами;
посилення фінансової та кримінальної відповідальності за діяльність у сфері азартних ігор без ліцензії;
обов'язковість цільового спрямування платежів за ліцензії в сфері азартних ігор на розвиток спорту, медицини та культури в Україні.
І хоча вартість ліцензій для багатьох непідйомна (загальна ліцензія – майже 27 млн грн), доходи в бюджет оцінюють в обсязі всього приблизно 3 млрд грн. Хоча ще недавно в Кабміні озвучували зовсім інші цифри.
"Легалізація грального бізнесу також дозволить бюджету отримати до 5 млрд грн ($199,3 млн), проте остаточні очікувані цифри надходжень до бюджету будуть залежати від того, в якій редакції депутати ухвалять закон", – заявляли в Кабміні ще кілька тижнів тому.
Для прикладу, фінансовий аналітик Володимир Мазуренко вважає: українська економіка втрачає близько $1 млрд щорічно через заборону грального бізнесу. Так, до 2009 року в країні працювало понад 10 тис. закладів, а сфера надавала майже 200 тис. робочих місць. Наприклад, за зарплати в 10 тис. грн тільки з фонду оплати праці щорічно б платили 9,9 млрд грн до бюджетів різних рівнів і Пенсійного фонду.
Водночас ексглава Держкомпідприємництва, президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський оцінює податкове поле щонайменше в 10 млрд.
Позитивне нововведення законопроєкту – виручені кошти підуть на розвиток культури, реалізацію молодіжної політики та розвиток спорту.
Якщо законопроєкт Кабміну ухвалять в такому вигляді, вже незабаром ринок азартних послуг в Україні може дістатися кільком монополістам.