Карантин у "червоних" зонах доб'є бізнес: чим Україна заплатить за нову хвилю коронавірусних обмежень

Посилення карантину в областях, які потрапили до "червоних" зон, може "добити" сферу туризму та ресторанного бізнесу. На їхній захист стала місцева влада. Наприклад, у Тернополі чиновники відмовились виконувати вказівки Кабміну і МОЗ щодо закриття кафе й торговельних центрів.

Фахівці з працевлаштування обурилися тим, як нечітко прописані умови послаблення карантину, та застерегли – у деяких областях люди від безробіття будуть змушені виїжджати за кордон.

OBOZREVATEL з'ясував, як посилення обмежень вплине на регіони та чи загрожує це новою хвилею трудової міграції.

У кого можуть початись проблеми

На думку економіста, координатора Експертної платформи НБУ Андрія Блінова, Україна вже не повернеться до ситуації, яка була в березні-травні, коли карантин був практично тотальним. Однак це може призводити до погіршення ситуації, наприклад, у Луцьку й Тернополі як обласних центрах, та в інших містах, куди влітку можуть приїжджати туристи.

"Йдеться про те, що обмеження стосуються червоної та помаранчевої зон і, передусім, підприємств громадського харчування, частково туристичної сфери. Ці сектори будуть проблемними. Чи буде це впливати на роботу великих промислових підприємств? Я думаю, що ні. У нас не передбачено прямої заборони роботи підприємств. Однак з роботою громадського транспорту можуть бути проблеми. Тобто в таких регіонах може зупинятися громадський транспорт, не працюватимуть навчальні заклади, музеї, розважальні центри, кафе, зменшуватимуть приплив людей до таких регіонів", – сказав він OBOZREVATEL.

Йому опонує економіст Андрій Новак, який вказує на важливу обставину – рішення про закриття тих же кафе і ресторанів у "червоних" зонах ухвалює місцева влада. А вона, найімовірніше, на ці кроки не піде.

"На сьогодні карантинні заходи, які ухвалюються урядом, уже не сприймаються суспільством та місцевою владою, оскільки економічні наслідки карантину набагато важчі, ніж епідеміологічні. Один за одним місцеві органи влади не погоджуються на нові обмеження, не погоджуються з поділом на зони. Тому поки що наслідком "червоних" зон можна вважати лише обмеження транспортного сполучення. А так, якщо місцева влада сама не запровадить обмеження (на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій), то бізнес працюватиме", – пояснив Новак.

Куди рухатиметься економіка

Якщо в регіонах справді дійде до закриття закладів, то, на думку економістів, обмеження лише затягнуть їхній вихід із кризи, однак до кардинального погіршення ситуації не призведуть.

"Великі промислові центри – Запоріжжя, Харків, Дніпро, Одеса, Київ – залишаються поза "небезпечними" зонами. Тому можна говорити, що загалом українська економіка буде поступово відновлюватися. У червні відновилось будівництво завдяки масовому будівництву доріг. Ми бачимо зростання виробництва в певних галузях промисловості. Велике питання поки що щодо врожаю, але є ознаки, що врожай зернових має бути рекордним, як і торік", – сказав Блінов.

На його думку, поступово відбуватиметься рух української економіки від падіння ВВП до -12% у квітні до -6% за підсумками 2020 року. А у 2021 році буде зростання на 3-4%.

Як новий карантин вдарить по ринку праці

Як обмеження вплинуть на ринок праці, поки що невідомо. Ймовірно, першими від посилення карантину постраждають працівники сфери обслуговування:

• офіціанти, бармени, бариста;

• продавці-консультанти, касири;

• мерчендайзери, охоронці;

• працівники торговельних центрів, дитячих таборів, фітнес-центрів (вони опиняться у вимушених відпустках ще раніше, у "помаранчевій" зоні).

Ці люди можуть "перекочувати" на роботу у продуктові магазини чи на АЗС або чекати, поки обмеження знімуть.

"У мене головне питання через це – який порядок "виходу" з цих зон. Тобто наскільки має знизитись кількість хворих, скільки днів вона не повинна зростати, щоб обмеження послабили. Чітких відповідей на ці питання нам не дали – все прописано достатньо "грубими" мазками. Ще більш невизначені ті, хто опинився в "помаранчевій" зоні – їм не зрозуміло, працювати далі чи вже готуватися до закриття", – вважає експертка з працевлаштування Тетяна Пашкіна.

Від цього, наприклад, залежить, як бути закладам харчування з уже придбаними продуктами – умовно, роздати їх працівникам додому чи почекати кілька днів і знову повернутись до роботи.

"Чим довше ми будемо сидіти в "червоній" зоні, тим довше будуть проблеми з персоналом. Якщо це триватиме три дні – люди перетерплять. Якщо тиждень, то ситуація трохи гірша, а якщо два тижні й більше – почнеться хаос і паніка, бо люди вважатимуть, що вони цапи-відбувайли. Якщо невизначеність продовжуватиметься, то ринок або піде в тінь, у "сірі" підробітки, або, можливо, працівники поїдуть у інші області (якщо їх туди пустять) або взагалі за кордон", – пояснила Пашкіна.

Затишок перед "трудовою" бурею

Експерт вказує на ще одну обставину: серпень – це "тиха" пора відпусток. А ось вересень та жовтень – це бізнес-сезон, коли у великі міста повертаються студенти, які шукають підробітки, а компанії розписують бюджети на майбутнє.

"Бізнес може просто не витримати. Підприємець скаже: я зараз запланую відкриття якогось ресторану чи ТЦ, а потім нас знову кинуть у "червону" зону й не буде ніякого виторгу. Не буде ні покупців, ні орендарів, якщо йдеться про магазини. Тобто тривалі інвестиції будуть заморожені", – пояснила вона.