Відео дня
Вілкул не брав участі в купівлі "Дніпромлина", – Паршин
Колишній народний депутат Олександр Вілкул не брав участі в купівлі компанії "Дніпромлин", а сама угода була вимушеною.
Про це розповів в інтерв'ю порталу Delo.ua бізнесмен і власник одного з найбільших аграрних холдингів Костянтин Паршин.
"З Олександром Вілкулом я не знайомий. Недавня згадка Вадимом Нестеренком про те, що Олександр Вілкул є стороною в угоді по "Дніпромлину", викликало особисто моє здивування. Переговори про продаж ми завжди вели тільки з ним, стороною угоди був тільки він. З якою метою він спотворює факти, мені незрозуміло. Можу лише припустити, що це черговий прийом для залучення уваги до ситуації, що виникла і формування до себе позитивного суспільного ставлення", – заявив бізнесмен.
Паршин розповів, що "Дніпромлин" його компанія купила 2005-ого року разом з іншими підприємствами аграрного сектора.
"Таким, що активно розвивався в цьому напрямі, був агрохолдинг Вадима Нестеренка, з яким ми перетиналися в процесі господарської діяльності та у якого, цілком ймовірно, були ті ж цілі. 2010 року момент став переломним для мене і нашої компанії. В країні змінилася політична ситуація, яка, безумовно,змінила умови та правила гри. Ми ніколи не прагнули вбудовуватися в державну систему з метою отримання якихось преференцій у бізнесі. Але багато хто обирав цей шлях. В обмін на негласне партнерство в бізнесі отримували можливість використовувати адміністративний ресурс для досягнення своїх бізнес-цілей", – розповів бізнесмен.
Він зазначив, що саме в цей час проти нього за надуманими підставами було відкрито кримінальне провадження і в якості запобіжного заходу суд обрав арешт.
"Крім того, почався тиск з боку державних органів на компанії нашої групи – перевірки, кримінальні справи, стандартний набір заходів. Я розумів, що, швидше за все, метою цих заходів було усунення мене від фактичного управління групою і надання морального тиску, зокрема й на моїх партнерів. Так, в принципі, і вийшло. Наші партнери по аграрному напрямку і по володінню компанією "Дніпромлин" заявили про своє бажання вийти зі спільного бізнесу і запропонували викупити їх частку або продати її третій особі, з якою вони вже вели переговори. Цією третьою особою виявився Вадим Нестеренко. З урахуванням всієї ситуації, що склалася, наша група не мала фінансової можливості викупити їх частку, тому ми були змушені почати переговори з Вадимом", – пояснив Паршин.
Прихід Нестеренка в компанію співпав з виходом Паршина з СІЗО.
"У результаті він зайшов партнером на "Дніпромлин". І буквально через кілька днів я вийшов з СІЗО. Ось такий ось дивний збіг обставин. Але партнерами ми були зовсім недовго. За умовами угоди Вадим повинен був виконати ряд зобов'язань. Зокрема, це стосувалося постачання зерна на "Дніпромлин". Це постачання було важливим. Від нього залежала подальша робота підприємства і групи в цілому. Ці зобов'язання Вадим не виконував, і це могло, перш за все, привести до банкрутства підприємства і спровокувати виникнення конфліктної ситуації між партнерами. У цей момент ми не володіли достатніми ресурсами для забезпечення захисту своїх інтересів в такого роду складному конфлікті. Та й кримінальну справу, як інструмент тиску на мене, закрито в той момент ще не було. При такій сукупності обставин єдиним виходом було рішення про продаж нашої частки в "Дніпромлині". На цей момент Вадим Нестеренко вже був нашим партнером, і це робило неможливим продаж нашої частки третім особам з юридичної та економічної точки зору", – зазначив він.
В процесі операції Нестеренко після переходу до нього контролю над активами взяв на себе зобов'язання забезпечення "Дніпромлином" контрактів, зокрема щодо повернення зі зберігання зерна великої міжнародної компанії "Топфер Інтернешнл", розповів бізнесмен.
"Це було одна з ключових умов угоди, оскільки на кону була репутація нашої бізнес-групи та наших партнерів. Крім цього, на Вадима покладені певні фінансові зобов'язання. Я був неприємно здивований тим, що свої зобов'язання, як фінансові, так і щодо повернення зерна, Вадим не виконав. Юридична особа [ТОВ "Дніпропетровський мельницький комбінат"], на якому були зобов'язання перед міжнародною компанією на суму 3 мільйони 200 тисяч доларів, було визнано банкрутом. Звісно, наші партнерські відносини з міжнародною компанією, які ми вибудовували роками, були повністю припинені, а нанесений нам репутаційний збиток можна було назвати катастрофічним. Після цього з аграрного ринку нам довелося на якийсь час піти", – підкреслив Паршин.