Від Росії до Лівії: які країни та за якими "трубами" поставляють газ до Європи

Список постачальників газу до Європи

Найбільшим постачальником газу до Європи є Росія – із цієї країни надходить 42% (у 2021 році) імпортованого блакитного палива. Тому і більшість найкрупніших газопроводів ідуть до єврорегіону з РФ. Деякі з них були збудовані з метою обходу української ГТС.

Про те, хто і звідки постачає газ у ЄС – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Карта газопроводів ("Білий потік" не був реалізований)
  • "Уренгой – Помари – Ужгород"

Цей магістральний газопровід був побудований в СРСР в 1983 для постачання газу з родовищ півночі Західного Сибіру споживачам у республіках Союзу і країнах Центральної та Західної Європи. Проходить за маршрутом Уренгой (РФ) – Помари (РФ) – Ужгород (Україна).

Відео дня

Пропускна спроможність становить 32 млрд. куб. м природного газу на рік. Загальна довжина газопроводу – 4451 км, довжина по Україні – 1160 км.

Газопровід "Уренгой – Помари – Ужгород"
  • "Союз"

Газопровід, яким паливо транспортується з Оренбурзького газоконденсатного родовища до Центральної та Західної Європи. "Труба" була побудована СРСР у 1975-1979 роках разом із Болгарією, Угорщиною, НДР, Польщею та Чехословаччиною.

Пропускна спроможність "Союзу" – 26 млрд куб. м газу на рік. Газопровід проходить через територію РФ, Казахстану та України за маршрутом: Оренбург – Уральськ – Олександров-Гай – ГІС "Сохранівка" (кордон Росії та України) – Кременчук – Долина – Ужгород.

Загальна довжина становить 2750 км. У тому числі 300 км за територією Казахстану та 1568 км за територією України. У місті Бар (Вінницька область) траса "Союзу" з'єднується з трасою трубопроводу "Уренгою – Помари – Ужгород".

На західному кордоні нашої країни газ через газовимірювальні станції (ГІС) "Теково", "Берегово" та "Ужгород" поставляється в країни Євросоюзу – Румунію, Угорщину та Словаччину.

При цьому вже зі Словаччини газ транспортується до інших держав Центральної та Західної Європи. Зокрема, Чехії, Австрії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Словенії та Італії.

  • "Ямал – Європа"

Експортний трубопровід, який був введений в експлуатацію з метою обходу України. "Труба" починається у газотранспортному вузлі в Торжку (Тверська область, Росія).

Газопровід проходить через території таких країн: РФ, Білорусь, Польща та ФРН. Кінцева західна точка "Ямал – Європи" – компресорна станція "Мальнов" (у районі міста Франкфурт-на-Одері) поблизу німецько-польського кордону.

Карта трубопроводу

Загальна довжина газопроводу – 2000 км. "Ямал – Європа" неодноразово був схильний до критики з боку польської влади, оскільки він обмежує Україну в транзитній схемі.

Наприкінці грудня 2021 року російський "Газпром" почав ігнорувати бронювання потужностей газопроводу, який йде через Білорусь. Через це ціна газу в Європі неодноразово піднімалася.

  • "Північний потік"

Газопровід, який проходить між Росією та Німеччиною через Балтійське море. Довжина – 1224 км.

"Північний потік"

У квітні 2010-го у Балтійському морі розпочалося будівництво газопроводу. У листопаді наступного року вже відбулося введення в експлуатацію першої нитки "Північного потоку", а у жовтні 2012 року – другої. Оператором проєкту є компанія Nord Stream AG (материнські компанії – "Газпром", Wintershall, E.ON, Nederlandse Gasunie та Engie).

У проєкті брали участь РФ, ФРН, Нідерланди та Франція. При цьому "Північний потік" критикували країни-транзитери російського газу, в тому числі Україну, держави Прибалтики та Сполучені Штати Америки.

Карта "труби"
Будівництво "Північного потоку"

Пізніше Кремль вирішив ще більше обмежити Україну від транзитного маршруту. У вересні 2021-го був побудований газопровід "Північний потік-2", який є розширенням "Північного потоку".

Він проходить із Росії до Німеччини, а довжина "труби" становить 1234 км (2468 км за двома нитками). "Північний потік-2" проходить через ФРН, Данію, РФ, Фінляндію та Швецію.

Карта "Північного потоку-2"

Зазначимо, що газокриза в Європі, яка почалася восени 2021-го, відбувається багато в чому саме через те, що Росія хоче запустити скандальний трубопровід, оминаючи єврозаконодавство. Президент РФ Володимир Путін на засіданні уряду заявив, що як тільки Європа дасть "зелене світло" запуску "Північного потоку-2", то ціни зміняться. Він додав, що все тепер залежить саме від рішення ЄС.

США неодноразово вводили санкції проти газопроводу. До речі, американський президент Джо Байден завжди виступав проти запуску Північного потоку-2. Проте ще у травні 2021 року він відмовився вводити санкції проти компанії-оператора проєкту. Це вважалося найпотужнішою зброєю щодо протистояння "трубі".

Будівництво "Північного потоку-2"
  • Europipe II

Газопровід, яким поставляється газ із родовищ на шельфі Норвегії до Німеччини. Потужність становить 24 млрд. куб. м природного газу на рік. Більшість газу поставляється з родовищ Статоїл Асгард, Слейпнер, Гульфакс і Статф'єрд.

Газопровід Europipe II

Europipe II був введений в експлуатацію у 1999 році. Довжина газопроводу складає 658 км.

  • "Магріб – Європа"

Це газопровід, який пов'язує Хассі-Рмель (гігантське газоконденсатне родовище в Алжирі, розташоване в Сахарі) – через територію Марокко – з Іспанією та Португалією. Був введений у 1996 році.

"Магріб – Європа"

Від міста Кордова (Іспанія) "Магріб – Європа" через область Естремадура проходить до Португалії. Довжина трубопроводу – 1620 км.

Карта трубопроводу (жовтим кольором)
  • Greenstream (або "Зелений потік")

Трубопровід, прокладений по дну Середземного моря, служить для транспортування газу з Лівії до Італії (зокрема – на Сицилію). Довжина нитки "труби" становить 540 км.

Був запущений у 2004 році. Цікаво, що "Зелений потік" є одним із найглибоководніших із усіх існуючих нафто- та газопроводів. На схід від Мальти ділянка Greenstream досягає глибини 1127 метрів.

Газопровід із Лівії до Італії

Greenstream забезпечується запасами газових родовищ Bahr Essalam, Bouri Field та Wafa field, розташованих у Сахарі.

Також варто згадати про ще один газопровід РФ, який мав "обійти Україну". Йдеться про "Південний потік", який планували прокласти по дну Чорного моря з Анапського району в порт Варну (Болгарія). Але проєкт так і не був реалізований через позицію Єврокомісії, пов'язану з агресією РФ проти України, а також відповідні санкції.

Планувалося, що дві гілки мали пройти через Балканський півострів до Італії та Австрії. Будівництво газопроводу почалося в 2012-му, але через 2 роки проєкт зупинили.

Проте замість "Південного потоку" побудували інший газопровід – "Турецький потік" – з Анапського району Краснодарського краю Росії по дну Чорного моря до Туреччини. Протяжність – близько 1100 км. "Труба" складається з двох ниток загальною потужністю 31,5 млрд. куб. м газу на рік.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що газова литовська компанія Amber Grid завершила будівництво газопроводу GIPL, яке розпочалося ще у січні 2020 року. Трубопровід з'єднує Литву та Польщу, він має зменшити енергозалежність країн від РФ. Як стало відомо, вся 165-кілометрова "труба" заповнена газом.