В Україні скасували обмеження щодо тарифів на опалення: як перерахують платіжки
Кабінет міністрів скасував обмеження на тарифи з тепла, які ще кілька місяців тому встановили їхні попередники. Головна причина – грошей на компенсацію різниці між встановленими та ринковими тарифами немає.
Про те, як нове рішення уряду вплине на вартість опалення – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
У держави немає грошей на дешеву комуналку
Якби норма продовжила діяти, в деяких містах через брак коштів могли просто відключити гарячу воду і тепло. Мовляв, за законом збитки постачальників тепла і гарячої води повинні компенсувати з держбюджету. Але грошей на це немає. Так, якщо Кабінет міністрів ухвалює рішення обмежити тарифи, він зобов'язаний передбачити гроші, які передадуть підприємствам на компенсацію дешевої комуналки.
Якщо ж підприємство працює у мінус, воно може просто закритися. Тільки за цю зиму для виконання "старого" рішення Кабміну знадобилося б 7 млрд грн. Левова частка українців мала платити за комуналку менше за розраховану ціну.
Читайте: Нові платіжки без урахування субсидій та пільг: що змінилось у розрахунках за комуналку
Так, максимальна ціна на Гкал мала скласти 1,4 тис. грн, а вартість кубометра гарячої води – 75 грн. Наприклад, у Смілі Черкаської області один Гкал коштує 2,3 тис. грн, у Кіровоградській області середня вартість становить 2,1 тис. грн, у Волинській – 1,8 тис. грн, у Рівненській – 1,7 тис. грн.
І всього у п'яти областях середня вартість тепла нижча за 1400 грн. І якщо споживачам така ідея подобається, то ось у містах рішення викликало занепокоєння. "Для абсолютної більшості міст такі витрати є непосильними, а впровадження таких змін призведе до повного припинення надання послуг із постачання теплової енергії та гарячої води населенню", – лякають в Асоціації міст України. Ця організація складається здебільшого з чинних і колишніх мерів.
Посилаючись, зокрема, і на їхнє звернення, вже новий уряд під керівництвом прем'єра Олексія Гончарука вирішив, що українці повинні платити стільки, скільки їм порахували. А якщо грошей немає – звертатися по субсидію.
"Антимонопольний комітет України також підтвердив, що для абсолютної більшості міст такі витрати є непосильними, а дію постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №560 призведе до повного припинення надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню", – виправдовують своє рішення в уряді.
Як платити менше
В середньому українська сім'я може платити за тепло на 30% менше. Для цього доведеться утеплювати весь будинок по периметру, встановлювати індивідуальний тепловий пункт, міняти двері і вікна. Одним словом, споживати менше. При цьому, знизити споживання тепла в будинку значно простіше, ніж економити в квартирі. Річ у тім, що економити на опаленні може тільки весь будинок, а не окрема квартира.
Більшість багатоповерхівок – із тепловими лічильниками. Навіть якщо у квартирі встановити регулятор і прилад обліку, тепло ітиме через стіни сусідам і в під'їзд. А платити доведеться не тільки за опалення власних квадратів, але і за будинкову втрату тепла, за опалення місць загального користування.
Більше того, утеплювати можна тільки всю багатоповерхівку по периметру (утеплення зовнішньої стіни окремої квартири не призводить до економії), а на це знадобиться кілька мільйонів гривень і згода всіх сусідів. Утеплити власний будинок дешевше, крім того, "тепло" через стіни не крастимуть сусіди, а платити доведеться тільки за ті кубометри газу і Гкал тепла, які самі витратили.
Отже, щоб економити тепло, потрібно:
переконатися, що в будинку є тепловий лічильник;
замінити або утеплити вікна в під'їзді;
встановити індивідуальний тепловий пункт, який регулюватиме подачу тепла залежно від температури (якщо оформити ОСББ, можна взяти кредит із компенсацією від держави);
взяти участь у гранті або взяти кредит на утеплення всього будинку по периметру.
Головне – почати з об'єднання сусідів в ОСББ. Без цього ухвалити колективне рішення, отримати підтримку від міста або держави буде вкрай складно. До речі, українці витрачають в кілька разів більше енергоресурсів, ніж у розвинених країнах з схожим кліматом. Наприклад, у багатій Німеччині важко зустріти сім'ю, яка залишає гарячий кран відкритим, відчиняє взимку вікна через те, що у квартирі занадто жарко, або не зачиняє двері у під'їздах.