В Україні практично не залишилося зерна для випікання хліба
В Україні можуть запровадити обмеження на продаж пшениці за кордон. Причина – дефіцит зерна, придатного для випікання хліба. За даними експертки в галузі сільського господарства Лариси Гук, на кінець 2021 року в Україні залишилося лише 800 тис. тонн продовольчої пшениці, чого явно замало для забезпечення потреб країни.
"Тепер говорити про обмеження експорту, м'яко кажучи, запізно. Начасі – думати про те, звідки завозитимемо зерно або борошно для забезпечення населення "житниці Європи" звичайним хлібом", – зазначила вона у матеріалі для ZN.UA.
Які обмеження може запровадити влада
За словами Гук, рішення про те, якими саме будуть обмеження на експорт пшениці, влада, швидше за все, ухвалить у січні 2022 року. Наразі розглядаються кілька сценаріїв:
запровадження граничних обсягів експорту продовольчої пшениці;
запровадження експортного мита на вивезення пшениці.
"І все це після дійсно рекордного врожаю пшениці – більше 30 млн тонн. При цьому пекарі знову й знову пишуть листи на ім'я президента, а виробники борошна роблять забіги навіть на довгі дистанції в пошуках придатної для випікання хліба сировини за межами нашої країни", – наголошує експертка.
Усе зерно вже продали
Головною причиною ситуації, що склалась, є безконтрольний продаж зерна за кордон, зазначає Гук. "Експортери примудрилися підписати меморандум з владою та отримали дозвіл на вивіз 25,3 млн тонн пшениці без поділу на продовольчу та фуражну (призначену для годівлі тварин. – Ред.)", – розповідає вона.
Це спричинилось до того, що вивозилося переважно продовольче зерно. Тому, за її словами, точної відповіді на просте запитання "скільки у країні залишилося високоякісної пшениці?" ніхто не знає.
"На 1 грудня елеватори декларують 3,2 млн тонн пшениці. Але продовольчої (пшениці 2-го класу), тобто придатної для випічки хліба, – лише 800 тис. тонн. І цього катастрофічно недостатньо при щомісячній потребі у пшениці на рівні півмільйона тонн", – наголошує Гук.
Хліб можуть почати пекти з фуражного борошна
Експерт припускає, що в умовах, що склались, пекарі можуть свідомо піти на зниження якості своєї продукції – і почати пекти хліб з низькоякісного борошна. Понад те, використовувати можуть і фуражне зерно.
"Є ще майже 1,5 млн тонн пшениці 3-го класу. Не ідеально, але все ж таки. Плюс фураж (а що ви хотіли?)", – зазначила Гук.
Борошно доведеться купувати
Особливого сенсу забороняти вивезення пшениці вже немає, кажуть аналітики. Адже трейдери вже вивезли все, що могли.
Держава ж, зазначає Гук, по суті відмовилася формувати запаси борошномельної пшениці для забезпечення потреб внутрішнього ринку. "Мінекономіки та Мінагрополітики не почули це прохання пекарів та борошномелів. Та й у експортному меморандумі не прописано співвідношення продовольче-фуражне зерно", – наголошує вона.
Вихід – закупівля борошна за кордоном. Наразі найімовірнішим постачальником є Туреччина. "Пекарі сходяться на думці, що Україна у 2022 році купуватиме борошно у Туреччині", – зазначила Гук.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні у січні 2021-го через подорожчання газу для хлібопекарської галузі можуть розпочатися перебої з постачанням хліба. Вартість блакитного палива для них на початок наступного року становитиме 52 грн за кубометр.
Водночас різко підняти ціни на хлібобулочні вироби не вдасться – вже підписано контракти з ритейлерами. Як результат, деяким підприємствам доведеться закритися або працювати у збиток.