В Україні посилили покарання за вирубку лісів: деталі і суми
З початку 2019-го року почав діяти закон, який передбачає підвищення відповідальності аж до тюремних термінів за контрабанду лісу.
Ним внесли зміни до адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального кодексів, а також до закону про підприємницьку діяльність з експорту лісу, повідомляє Радіо НВ.
Штрафи за перше порушення виросли втричі, а за друге протягом року — в п'ять разів. Уже з першого січня грошове покарання за незаконну вирубку, перевезення, зберігання, знищення або пошкодження дерев і ялинок стало від 170 до 250 гривень, для посадових осіб — від 204 до 680 гривень.
У свою чергу, за забруднення лісу стічними водами, шкідливими викидами або хімічними речовинами громадяни заплатять штраф 510-1530 грн, а посадові особи — 2550-4250 грн.
Незаконне вивезення з України необробленого або цінного лісу буде каратися позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. А якщо людина скоїла злочин вдруге або у великих розмірах, то їй загрожує позбавлення волі від п'яти до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років та з конфіскацією майна. А якщо це зробила група людей або в особливо великих розмірах, то їм загрожує позбавлення волі від 10 до 12 років з позбавленням права займатися певною діяльністю до 3 років і конфіскацією майна.
За словами народного депутата, секретаря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остапа Єднака, ці зміни не є системними, оскільки за три роки заборони на експорт деревини контрабанда не припинилася.
Читайте: В Україні різко підвищили низку штрафів: кого і як покарають
"Наша позиція була такою, щоб передати частину функцій Міністерству екології та природних ресурсів. Тому що після реформи 2011 року уряду Януковича-Азарова фактично всі агентства підпорядковуються Міністерству аграрної політики. Тому, якщо вже лісгоспи підкоряються МінАПК, то хоча б функції видачі дозволів на руки потрібно передати Міністерству екології та природних ресурсів, щоб вони були розмежовані і щоб "рука руку не мила", а було розмежування функцій, зниження корупційних ризиків. Поки політично ми не бачимо підтримки таких пропозицій", - зазначив Єднак і додав, що часткова прозорість у лісовій сфері під тиском депутатських звернень уже досягнута.
Професор кафедри лісівництва Національного інституту біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев розповів, що в Україні досі немає єдиних стандартів для визначення обсягів незаконної вирубки лісу, тому експерти й офіційні органи називають різні цифри.
"Є складна система відводу в рубку: все, що за межами офіційних дозволів, це менше відсотка від загального обсягу вирубаної деревини. Це те, що повідомляють Держлісагентства. Йде дискусія про правильність і неправильність дозволів, які отримує частина вирубаної деревини. Частина експертів відносить рубки, які офіційно мають дозвіл, до нелегальних, тому така дискусія виникає. Потрібно уточнювати терміни і поняття", — зазначив Зібцев.
Професор також додав, що зміни клімату мають значно більший ефект на лісові господарства, тому уряду варто розробляти механізми для протидії усиханню лісів.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні 1 січня 2019 року мінімальну зарплату підвищили з 3723 до 4173 грн. У результаті не тільки виросли доходи українців з мінімалкою, але і збільшився розмір пенсії та штрафи для роботодавців.