Україні необхідна незалежна служба фінансових розслідувань – Гмирін

Якісне та системне реформування податкової системи не можливе без масштабного реформування законодавства та правоохоронних органів, які займаються розслідуваннями фінансових злочинів.

Діючи фіскальні органи вже довели свою професійну неспроможність, саме тому в Україні необхідно створити нову незалежну Службу фінансових розслідувань, яка упереджуватиме корупційні злочини й проводитиме якісні розслідування фінансових правопорушень, написав у своєму блозі на сайті "Ліга"експерт з оподаткування, доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін.

Експерт зазначив, що потужне зростання тіньової економіки та корупції в Україні є підтвердженням незадовільної роботи фіскальних служб.

"За висновками дослідження PWC, World Economic Crime and Fraud Research 2018: Survey of Ukrainian Organisations, два з п’яти перших видів економічної злочинності в Україні – це корупція та розтрата майна, іншими словами – рейдерство. Крім того, за статистикою відповідей респондентів в Україні, випадки корупції у 2018 р. зросли до 73% проти 56% у 2016-му. Результати досліджень підтверджують неефективну роботу всіх антикорупційних органів, що займаються виявленням й розслідуванням фінансових злочинів. Для ефективного упередження корупції й ухилянням від сплати податків, боротьби з тіньовим сектором економіки, необхідно консолідувати функції і повноваження в єдиному органі, який зможе професійно, оперативно і якісно реагувати на прояви фінансових правопорушень. Саме для цього необхідно створити єдину незалежну Службу фінансових розслідувань, яка поєднає функції й повноваження інших підрозділів, що займаються розслідуваннями фінансових злочинів", – пояснив він.

Крім того, експерт зазначив, що всі попередні податкові реформи в Україні проводились лише для розподілу політичного й економічного впливів, а нові, внесені до податкового законодавства зміни, викликали нові проблеми.

"Окремі податкові розрахунки стали заплутаними та незручними як для платників податків, так і для регуляційних органів. Сумнівне тлумачення певних термінів, положень, викладених у законах та інших нормативно-правових актах, негативно впливають на якість роботи платників податків, а також працівників податкової служби, які контролюють правильність нарахування та сплати податків. Про низький рівень довіри до фіскальних органів свідчать і результати опитування, проведеного дослідниками TNS на замовлення Проєктного бюро Національної ради реформ. За їхніми даними, лише 17% громадян довіряють працівникам Державної податкової служби. Крім того, за даними щомісячного опитування цієї компанії, 72% опитаних українців не відчули позитивного ефекту від податкової реформи яка проводилась протягом останніх п’яти років", – пояснив він.

Гмирін додав, що комплексне і системне реформування податкової системи починається від взаємної співпраці між владою, експертною спільнотою, бізнесом та усіма громадянами.

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів навесні планує провести "глибоку" податкову реформу, яка набуде чинності в 2021 році.