Блог | Україна за рік реалізувала понад сотню інфраструктурних проєктів, і попереду – нові перемоги
2021 рік ми завершуємо з прибутковими фінансовими результатами наших ключових державних компаній, з понад сотнею успішно реалізованих інфраструктурних проєктів, а головне – з системним баченням планів президентської програми "Велике будівництво" на найближчі 2–3 роки.
З 2019 року Україна перестала щороку перевигадувати державні пріоритети, фокусуючись на конкретних завданнях і цілях.
Саме наявність довгострокового планування напряму впливає на відродження та розбудову в Україні дорожньої, залізничної, морської, авіаційної та туристичної галузей. Створюються нові ринки, залучаються мільярдні інвестиції. В країні з’являються нові компанії, а разом з ними — міжнародний досвід, інноваційні технології, сучасні підходи та рішення.
Мені точно не вистачить кількох абзаців для того, щоб розповісти про наші результати та плани. Але хочу все ж проставити основні акценти.
Дороги
Минулого тижня ми вперше звітували про підсумки 2021 року. 5098 км оновлених та збудованих доріг державного значення, 250 штучних споруд. Це те, що українці можуть спостерігати прямо зараз, подорожуючи між містами нашої країни.
Однак є зміни, які менш помітні, але не менш важливі. Якщо говорити про Укравтодор – то тут і перший (а головне – успішний) вихід агентства на міжнародний ринок капіталу, реалізація спільно з ЄБРР антикорупційної реформи, важливі зміни в системі ціноутворенні, які допоможуть нарешті відійти від радянських кошторисів у дорожній галузі, запуск експериментального конкурсу для обрання підрядника будівництва Київської обхідної дороги, відмова від поточного середнього ремонту у 2022 році.
63% українців задоволені роботою Укравтодору – і я вірю, що із завершенням системних реформ, цей показник зросте, як і вимоги громадян до якості та безпеки доріг.
Залізниця
У держави нарешті є чітке розуміння, якою має стати залізниця за 3 роки, і як цього, власне, досягти. Наші плани та завдання у розрізі оновлення парку вантажного та пасажирського рухомого складу, електрифікації та будівництва колій, системних реформ ми презентували у листопаді цього року.
Однак є конкретні результати, про які можна говорити вже зараз. 2021 рік Укрзалізниця завершила з прибутковими показниками. Саме у цьому році вперше за довгий час підвищено тарифи на вантажні перевезення. Електроенергія нарешті закуповується напряму, а не через компанії-посередників. Запущено програму оновлення парку вантажних вагонів до 2031 року, яка допоможе залізниці підвищити ефективність і безпеку роботи.
Сьогодні поїздом №229 з Києва до Ужгорода українці вже подорожують у нових купейних та СВ вагонах. Як і обіцяли, протягом листопада-грудня запустили нові дизель-поїзди на напрямках Одеса — Ізмаїл, Львів — Ясіня, Харків — Суми — Ворожба та Харків – Попасна.
2 дні назад ми запустили електрифіковану 11 кілометрову ділянку та новий маршрут Київ – Васильків – його чекали 25 років. А у листопаді завершили будівництво нової ділянки Чорноморська – Берегова, які оптимізує вантажопотік до найбільших українських портів.
Понад 10 років до цього Укрзалізниця не запускала аналогічних за масштабом проєктів.
Автомобільний транспорт та прикордонна інфраструктура
Цього року ми взялись за структурні зміни в Укртрансбезпеці. Зараз більшість державних послуг для автоперевізників переводяться у режим онлайн через систему "Шлях" — це стосується як розподілу та використання міжнародних дозволів, так і процесу отримання окремих ліцензій. Також ми на фінальному етапі відбору до Укртрансбезпеки нових інспекторів, функції яких також буде максимально регламентовано та оцифровано.
Є доволі складна ситуація з дозволами Угорщини, Румунії та Польщі. Країн, які є для нас транзитними на західному напрямку. Триває постійна робота на міжурядовому рівні — однак ми розуміємо, що без реальних кроків на зустріч, ми будемо захищати наші торговельні інтереси на рівні ЄС. Зокрема, спираючись на окремі статті Угоди про Асоціацію.
Ми і надалі інтегруємо українську транспортну систему в європейську. Саме до польських кордонів планується будувати першу українську концесійну дорогу Краковець – Львів – Броди – Рівне. У найближчі роки плануємо масштабне оновлення дороги М-07 Київ – Ковель – Ягодин.
Нашій команді вдалось розморозити дорожні проєкти у рамках польського кредиту. І вже маємо політичне рішення щодо включення міжнародних автомобільних пунктів пропуску до програми "Велике будівництво". Уже зовсім скоро українці отримають нову сучасну прикордонну інфраструктуру.
Авіагалузь та туризм
Це дві галузі, які найбільше на собі відчули наслідки пандемії Covid-19. Закриття кордонів по всьому світу змушувало вигадувати нові рішення для підтримки бізнесу. А також шукати інструменти для захисту державних інтересів.
Цього року в Україні вперше спостерігали за туристичним бумом із країн Аравійського півострова – це приклад того, як вчасна кооперація бізнесу та держави дає країні системний економічний ефект. У нас великі плани на розвиток туристичної галузі у найближчі роки. Зокрема, це промоція країни на міжнародних майданчиках і запуск програми оновлення інфраструктури для Національних природних парків.
Цього року ми запобігли утворенню в Україні чергового інфраструктурного довгобуду – Міжнародного аеропорту "Дніпро". Зараз тут вже стартувало реальне будівництво, з надійним підрядником і гарантованим фінансуванням. Ми продовжуємо оновлювати регіональну авіамережу, зокрема плануємо будівництво нових аеропортів на Західних і Східних кордонах. І, звісно ж, працюємо над тим, щоб Міжнародний аеропорт "Бориспіль" зміг на рівні конкурувати з найбільшими світовими авіахабами.
І, звісно ж, не можу не згадати ще одну важливу подію цього року – створення державного авіаперевізника Ukraine National Airlines. Ми вже маємо бізнес-модель, графік розширення авіапарку і розуміння конкретних термінів, коли компанія стане прибутковою. Також хочу наголосити, що UNA — це не лише про економічні потреби, але, першочергово, про захист державних інтересів. Як на національному, так і міжнародному рівнях.
І якраз 2 важливі цьогорічні події: Угода про Спільний авіаційний простір з ЄС та створення національного авіаперевізника — дають Україні змогу стати повноцінним гравцем на світовому ринку авіації.
Портова інфраструктура та державні сервіси для моряків
У грудні ми нарешті завершили передачу в концесію двох українських морських портів: "Ольвія" та "Херсон". Загальний обсяг інвестицій на найближчі 3,5 роки лише за цими двома проєктами – майже 2 млрд грн. Наразі вже маємо дорожню карту рішень по кожному з українським морських портів. Нагадаю, що наразі загальна потреба інвестицій у портову інфраструктуру складає близько 17 млрд грн.
Як і обіцяли, ми запустили можливість для тестування моряків через систему CES 6.0. Перше таке тестування відбулось у листопаді в Одеському сервісному центрі Моррічсервісу.
Зараз ми спільно з Міністерством цифрової трансформації та проєктом USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS" активно працюємо над тим, щоб нарешті на повну силу запрацював електронний кабінет моряка. Наша мета – перевести усі стосунки між державними органами та українськими моряками у діджилат-формат, щоб перекрити усі можливості для корупції на місцях. Це великий проєкт, який займає багато часу – однак впевнений, що вже найближчим ми покажемо реальний результат.
Наостанок – хочу подякувати нашій великій команді і привітати усіх з Новим роком!
Вірю, що у 2022 році приводів пишатися Україною у нас всіх стане ще більше.
