Хаос скасовується – штрафів не буде. У Раді затвердили довгоочікуваний закон для бізнесу
Народні депутати погодилися змінити терміни подачі держреєстраторам звіту про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юрособи. Дедлайн щодо розкриття підприємствами відповідних даних продовжено ще на 9 місяців – до 11 липня 2022 року (замість 10 жовтня 2021 року). Через такий термін український бізнес запанікував, у нотаріусів, у ЦНАПах та в податковій утворилися величезні черги – підприємці поспішали, щоб їх не оштрафували.
Відповідний законопроєкт №5807 ухвалено у Верховній Раді в п'ятницю, 8 жовтня. Його авторами виступила чисельна група народних депутатів від партії "Слуга народу" на чолі з Ігорем Фрісом. За ухвалення проєкту в цілому проголосували 342 парламентарії під час пленарного засідання, яке транслювалося на YouTube-каналі парламенту (щоб подивитися поіменне голосування, доскрольте до кінця сторінки). Уже найближчим часом законопроєкт буде надіслано на підпис президентові.
Варто зазначити, що документ ухвалено у скороченій редакції порівняно з тією, яка вносилася на розгляд парламенту в липні. З такою пропозицією виступив парламентський комітет із питань економічного розвитку, щоб прискорити ухвалення законопроєкту №5807.
Зокрема, з редакції проєкту прибрали норми, з якими категорично не погоджувався Мінфін, а саме:
скасувати обов'язок юрособи подавати відомості про свої кінцевих бенефіціарів у разі, якщо засновниками підприємства є лише фізичні особи, які і є його кінцевими бенефіціарними власниками;
у разі держреєстрації змін до відомостей про юридичну особу або до статутних документів скасувати необхідність подачі нотаріально завіреної копії документа, що посвідчує особу кінцевого бенефіціара, однак за умови, якщо така копія вже є в матеріалах реєстраційної справи та дані того, хто засвідчує документ, не змінювалися;
Ухвалений законопроєкт №5807 передбачає єдину новацію – подовжити на 9 місяців кінцеву дату звітності про кінцевих бенефіціарів власників. Зараз для "безштрафної" подачі даних про бенефіціарів відведено лише 3 місяці, які закінчуються 10 жовтня. Тепер дедлайн щодо звіту продовжується до 11 липня 2022 року.
Ажіотаж і черги
Пропозиція щодо відстрочення подачі бенефіціарних даних є, мабуть, найбільш довгоочікуваним для бізнесу. Багато підприємств через ажіотаж і карантинні обмеження елементарно не можуть навіть записатися до держреєстратора. Автори законопроєкту також зазначають, що встановлений законом термін у 3 місяці вкрай недостатній для всезагальної подачі звіту про кінцевих бенефіціарів. Навантаження на держреєстраторів зросло в рази, особливо з урахуванням того факту, що при держадміністраціях такі реєстратори були ліквідовані.
За інформацією міністра юстиції Дениса Малюськи, з більш ніж 1 млн всіх юридичних осіб в Україні, які повинні подати державному реєстратору відомості про кінцевих бенефіціарних власників, на сьогодні з цим завданням впоралися лише 173 333 підприємства. У зв'язку з цим міністр запевнив, що навіть якщо закон про продовження 3-місячного терміну не був би ухвалений вчасно, штрафи б не застосовувалися ні в жовтні, ні навіть у листопаді "в силу об'єктивних причин".
Навіщо потрібен закон?
Вимога про розкриття бенефіціарів була введена новим законом про фінмоніторинг, який набув чинності 28 квітня 2020 року. Мета цього закону – посилення боротьби з фінансуванням тероризму.
Згідно з документом, надати інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів власників зобов'язані всі юридичні особи в Україні, які здійснюють фінансові операції, за винятком тих, які внесені до спеціального переліку звільнених від такого обов'язку (політичні партії, профспілки, адвокатські об'єднання, ОСББ, релігійні організації, держоргани та установи тощо).
Водночас вимога про розкриття не стосується фізосіб-підприємців (ФОП), яких не потрібно додатково ідентифікувати. У випадку з ФОП всі дані вже є – паспорт та ІПН тих фізосіб, які здійснюють фіноперації.
Закон передбачає, що розкриття даних про кінцевих бенефіціарів відбуватиметься в 2 етапи – первинне подання відомостей і щорічне підтвердження.
На першому етапі всі юрособи, зареєстровані до 28 квітня 2020 року (дати набуття чинності закону про фінмоніторинг) зобов'язані подати держреєстратору інформацію про кінцевих бенефіціарів та структуру власності. Зробити це потрібно було в 3-місячний термін із моменту затвердження Мінфіном форми і змісту такої структури. Оскільки відповідний наказ почав діяти лише з 11 липня 2021 року, то крайній для розкриття термін закінчувався 10 жовтня (саме його продовжили ухваленим законопроєктом №5807 до 11 липня 2022 року).
Всіх, хто не вкладеться у відведений часовий проміжок, очікує штраф у розмірі від 17 000 до 51 000 грн. Штрафувати будуть директора підприємства, який особисто зобов'язаний підписувати структуру власності юрособи.
Другий етап передбачає щорічне, починаючи з 2022 року, підтвердження або оновлення інформації про бенефіціарних власників і структуру власності юрособи, незалежно від наявності змін. Водночас крайня дата щорічної звітності у кожного підприємства буде своя – розкрити дані потрібно буде протягом 14 днів із "дати народження" юрособи.
Крім цього, закон зобов'язує підтримувати в актуальному стані інформацію про кінцевих бенефіціарів та структуру власності підприємства. У разі будь-яких змін у юрособи є 30 днів, щоб повідомити про них держреєстратору, інакше штраф.
Як повідомляв OBOZREVATEL, державна служба фінансового моніторингу за 9 місяців 2020 року надіслала до правоохоронних органів 739 матеріалів для протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму. Сума фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією коштів, становить 60,3 млрд гривень.