"У 10 разів вище, ніж у Росії!" Закон №1210 про підвищення податків для гірників розкритикували

Згідно з основними положеннями законопроєкту №1210, влада хоче зробити видобуток і переробку руди набагато дорожчими, зокрема, пропонується змінити базу оподаткування – замість вартості видобутої руди обкладати податком вартість товарної продукції. Це положення документа викликало здивування у галузевих експертів.

Такий підхід – брати ренту не з видобутої руди, а із збагаченої – не практикують ніде в світі. Виробники руди зі світовим ім'ям, які працюють в Україні, піддали ініціативу різкій критиці, йдеться в матеріалі "Рада руді не рада: вплив законопроєкту №1210 на залізорудну галузь" сайту ГМК-центр.

"Всі розмови про те, що гірничо-металургійна галузь отримує надприбуток і їй потрібно збільшити податкове навантаження, є помилковими. Вони з'являються або від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоспроможністю ГМК на світових ринках в інтересах бюджету й збільшення його витрат", – підкреслює Володимир Ткаченко, радник з питань взаємовідносин із органами влади "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР).

Водночас у матеріалі зазначають, що "надприбутки" ГЗК-експортерів – лише ілюзія.

"Після низки липневих максимумів цін на залізну руду на ринку настало "протверезіння". З початку серпня котирування залізорудної дрібниці в КНР круто покотилися вниз, впавши одразу на 20-25% – до $88-93/т. Крім того, влада Австралії прогнозує подальше зниження цін: в 2019 році – до $80/т, в 2020-м – до $61,4/т і в 2021 році – до $57,4/т. У той же час ціни на готову металургійну продукцію продовжують падати через слабке зростання світового ВВП і проблем перевиробництва", – пишуть автори матеріалу.

Також у статті вказується: за висновком аудиторсько-консалтингової компанії PwC, у разі ухвалення законопроєкту частка рентних платежів щодо комерційного прибутку металургійних підприємств України в 10 разів перевищить аналогічний показник у РФ. Інші країни також будуть вигідно відрізнятися від України й займуть її місце на світовому ринку.

Так, після ухвалення законопроєкту №1210 рівень рентної навантаження в Україні становитиме 22,2% від комерційного прибутку, тоді як у ПАР – 11,8%, в Австралії – 10,6%, в Казахстані – 8,5%, в Китаї – 4,4%, в РФ – 2,5%.