"Слугам" не вистачило голосів для звільнення Сенниченка? Чиновник написав другу заяву про відставку
Голова Фонду державного майна (ФДМ) Дмитро Сенниченко поки що залишився на своїй посаді. Його відставку не змогли схвалити депутати Верховної Ради – не вистачило голосів. При цьому відразу після голосування депутати поскаржилися на кнопки, що не спрацювали. У роботі парламенту зробили перерву, аби розібратися із проблемою. Після перерви було вирішено, що повторного голосування не буде, але Сенниченка все ж таки можуть звільнити вже сьогодні – він написав ще одну заяву про відставку.
Рішення про відставку Сенниченка у парламенті розглядали 27 січня. Першого разу за звільнення проголосували 223 народні депутати, тобто не вистачило всього 3 голоси (результати поіменного голосування дивіться нижче), свідчить трансляція засідання на YouTube.
Друге голосування може відбутися також 27 січня. Як заявив сам Сенніченко, він уже написав повторну заяву про відставку.
"Сьогодні у Верховній Раді розглядали мою заяву на звільнення, яку я подав у листопаді 2021 року, але депутати поінформували, що кнопки не спрацювали, і голосів не вистачило... Щойно написав повторну заяву за власним бажанням. Чекаю на розгляд комітету і сподіваюся на повторне голосування в залі сьогодні", – написав Сенніченко на своїй сторінці у Facebook.
Після першого голосування депутати від "Слуги народу" почали вимагати перерви у засіданні – щоб перевірити роботу системи "Рада". Низка нардепів заявила, що їхні кнопки не спрацювали. На що спікер відповів: "Переголосування не буде, прошу апарат розібратися".
Проте з ініціативи представника "Батьківщини" Сергяй Власенка у парламенті все ж таки оголосили перерву, щоб знайти причину можливої помилки. "У трьох народних депутатів з "Батьківщини", які знаходяться в одному ряді, не спрацювали кнопки, а вони голосували. У пана [Володимира] Кабаченка, [Сергія] Євтушка та [Івана] Крулька", – зазначив Власенко.
У відповідь на прохання Власенко Стефанчук оголосив перерву на 30 хвилин для того, щоб перевірити, чи перебувають Кабаченко, Євтушок та Крулько у залі та чи справді їхні кнопки "не спрацювали".
Загалом "Батьківщина" дала 13 голосів за звільнення – фракція підтримує відставку. Сергій Євтушок, член комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи, в ефірі каналу "Рада" підтвердив, що його кнопка "не спрацювала", але додав: за регламентом переголосування у день, коли ухвалення постанови вже провалили, бути не може.
"Відбулася технічна ситуація, моя картка та картки моїх сусідів по робочих місцях (які – я особисто бачив – натискали кнопку) не спрацювали... Але хочу зазначити, що рішення [про звільнення] не ухвалено. Регламент не передбачає повторне голосування. І за регламентом сьогодні голосування вже не може бути", – сказав він.
Проблему планують вирішити за допомогою повторної заяви Сенниченка про відставку. На його підставі у Верховній Раді зареєструють ще одну ухвалу про звільнення чиновника.
"Був збій у системі. Ми переголосувати не будемо, але ми маємо нову заяву від голови Фонду державного майна. І я даю доручення зібратися комітету економічної політики під час перерви і вирішити це питання, щоб після обіду ми могли ще раз проголосувати з цього питання "Буде нова постанова за новою заявою", – заявив Стефанчук після перерви.
Перша заява лежала з листопада
Заяву про звільнення за власним бажанням Сенниченко написав ще у середині листопада-2021. Проте питання не виносилося до сесійної зали. За словами депутатів, відстрочка була пов'язана із пошуком кандидата на заміну.
Сенніченко очолює ФДМ вже понад два роки, з 19 вересня 2019 року. У листопаді Сенниченко вже пояснював, що планував провести на посаді саме два роки. 27 січня він знову нагадав про цю обіцянку.
"У своєму першому інтерв'ю на посаді у 2019 році я заявив, що вважаю термін у 2 роки достатнім, щоб побудувати систему та процеси у Фонді та створити стійкий інститут. Це вдалося, зараз Фонд – стабільний та прозорий орган, який працює на користь громадянам та державі", – запевнив Сенниченко.
"Відставка – це моє особисте бажання та мої плани", – також говорив Сенниченко у листопаді. Про те, що це звільнення є добровільним, заявляв і прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Проте неофіційно можливу відставку Сенниченко пов'язували з приватизацією "Першого київського машинобудівного заводу" (колишній "Більшовик"), справу про яку зараз розслідує ДБР. Критики вважають, що держпідприємство продали дешево, а конкурс був нібито проведений "під одного учасника".
Також згадувалося про невдоволення політикуму приватизацією загалом. Якщо говорити про офіційні цифри, то план приватизації справді був фактично провалений. У 2021 році план бюджетних надходжень від приватизації було встановлено на рівні 12 млрд грн, а залучити вдалося лише 5,1 млрд грн.
Хоч це і рекорд за останні 10 років (як наголошує сам Сенниченко), такий показник явно не дотягує до планового. Однією з причин "просідання" стала заборона "великої приватизації через карантин, яку ввели з вересня 2020 року, проте зняли вже в березні-2021".
Ще одна часта претензія до ФДМ "часів Сенниченка" – неефективне управління "Одеським припортовим заводом" (ОПЗ). Підприємство працює за давальницьким контрактом та періодично припиняє роботу. Також ОПЗ зобов'язаний виплачувати борги, сума яких перевищує 11 млрд. грн.
Спроби виставити ОПЗ на приватизації робилися у 2016 та 2018 роках. Обидві виявилися невдалими, а за Сенниченка спроб провести продаж повторно вже не було, незважаючи на готовність підприємства до приватизації.
Сам Сенниченко на прощальній прес-конференції (теж у листопаді) дорікнув народним депутатам у тому, що ті "не змогли або не захотіли" ухвалити рішення про продаж ОПЗ, а також "Центренерго" та інших великих активів через систему ProZorro.
До речі, каденція Сенниченка у ФДМ також відзначилася регулярним викриттям хабарників. Наприклад, у січні 2020 року було затримано осіб, які пропонували особисто Сенніченку 5 млн доларів за призначення "свого" директора "Одеського припортового заводу".
Також Сенниченко пропонували 800 тис. доларів за 2 призначення та продовження дії договору між держпідприємством та приватною фірмою. Ще 100 тис. доларів Сенниченко пропонував ексчиновник "Миколаївенерго", який хотів стати керівником цього підприємства.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що незважаючи на скандали навколо конкурсу, до держбюджету України надійшло майже 1,5 млрд грн від приватизації заводу "Більшовик". Також інвестор зобов'язався погасити всі борги підприємства, що становлять понад 500 млн. грн.