"Санкції не працюють?" У Криму визнали провал із промисловістю
"Влада" анексованого Росією Криму любить повторювати, що санкції США і Європи їй не заважають. При цьому у внутрішніх документах вона змушена визнавати – ізоляція вкрай боляче б'є по економіці.
Зокрема, незважаючи на заяви "керівництва", що за останні п'ять років в кримських підприємств нібито "з'явився серйозний запас міцності для успішного розвитку", в Криму відчувають жорсткий дефіцит коштів через неможливість працювати на світових ринках. Про це йдеться в публікації "Крим.Реалії".
Читайте: Услід за ЄС: США та Канада "помстилися" Росії санкціями за Крим
Видання пише, що різницю між пропагандою "на публіку" і реальними показниками кримської промисловості можна побачити у двох документах підконтрольного Росії кримського уряду – "державній" програмі розвитку промисловості Криму до 2020 року та Стратегії соціально-економічного розвитку півострова до 2030 року. У них неодноразово згадуються санкційні обмеження як основні чинники, які гальмують економічний розвиток півострова.
В "держпрограмі" основними зовнішніми ризиками вказана "неможливість збуту продукції за межами Росії через санкційні обмеження".
Санкційні ризики також відображено у Стратегії розвитку Криму. У ній сказано, що через санкції і залежності Криму від Росії "існує високий ризик збільшення технологічного відставання Криму від передових регіонів Росії і світу".
У стратегії кримська "влада" передбачає три сценарії розвитку Криму, які безпосередньо залежать від рівня санкційного тиску.
Видання зазначає, що вплив санкцій особливо видно за станом ряду великих промислових підприємств Криму, які до 2014 року були бюджетоутворюючими у своїх регіонах.
"В умовах санкцій вони втратили можливість продовжувати легальну співпрацю з українськими та іноземними партнерами, втратили основні ринки збуту. Також багато промислових підприємств півострова зіткнулися з невиконанням обіцянок російської влади забезпечити їх оборонними замовленнями. Як виявилося, їх на всіх кримських виробників не вистачає", –пише видання.
І це не просто слова. У промисловості Криму після санкцій одні провали пішли за іншими.
Керченський металургійний комплекс – великий виробник ливарної продукції, виробів з пластмаси і стрілочних переводів для залізничних колій. До "націоналізації" кримською "владою" належав структурам українського бізнесмена Ріната Ахметова і вів стабільну діяльність. Зараз стабільних замовлень немає, через що робітники неодноразово страйкували. У 2020 році "влада" Криму збираються продати завод.
Феодосійський судномеханічний завод оборонзамовлення від РФ не отримав, хоча його колись обіцяли. Зараз переважно живе завдяки цивільним замовленнями від російських компаній.
Читайте: "Перетворює на радіоактивну пустелю": стало відомо про нову загрозу для Криму
"Кримський титан" – виробництво різко впало вже у 2014 році. На підприємстві проблеми з водою і доставкою руди. Падає ефективність виробництва, зростають витрати, знижується продуктивність. Завод став причиною екологічної катастрофи в Армянську. У квітні 2019 розвиток хімічної промисловості на півночі Криму обіцяли підтримати представники Сирії, щоб "Крим експортував з Сирії сировину, придатну для хімічної промисловості регіону". Але поки це теж залишається тільки на словах.
Читайте: У "Нафтогазі" озвучили збитки від анексії Росією Криму
Як повідомляв OBOZREVATEL, в листопаді 2019 року Кабмін України ввів санкції проти тих, хто руйнує об'єкти культурної спадщини в окупованому Криму, здійснює там теле- і радіомовлення, а також поставляє матеріали для оборонно-промислового комплексу РФ.
20 червня 2019 року Європейський Союз прийняв рішення на рік продовжити санкції проти Росії за анексію українського Криму.
У жовтні 2019 року в Євросоюзі заявили, що не мають наміру знімати економічні санкції з Російської Федерації.
28 січня стало відомо, що Євросоюз розширив санкції проти Росії за анексію Криму. Тепер під міжнародні штрафи потрапили ті, хто допомагав проводити "вибори" на півострові у вересні 2019 року.