УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Пестициди, музеї і мангали: на що чиновники витрачають екоподаток

2 хвилини
1,3 т.
Пестициди, музеї і мангали: на що чиновники витрачають екоподаток

Гроші від екоподатку витрачають не на природоохоронні заходи та поліпшення навколишнього середовища, а на екскурсії для школярів, мангали і пестициди.

Відео дня

Про це повідомляє "Екополітика". Відзначається, що за 2020 рік вітчизняні підприємства сплатили у вигляді екологічного податку 5,1 млрд грн. З 2016-го сума сплачених податків перевищила 24 млрд грн. Приблизно 45% від цих коштів потрапляли в загальний фонд державного бюджету, а 55% – надходили на місця (25% до територіальних громад і 30% – в обласні бюджети) і поповнювали природоохоронні фонди. Однак витрачалися ці кошти місцевою владою не завжди за призначенням, найчастіше на заходи, які не мають відношення до охорони навколишнього середовища.

Зокрема, за інформацією видання, кошти від екоподатку використовуються на різні освітні цілі. Так, на Кіровоградщині в 2016-му році на це витратили всю суму.

"Ресурси від екоподатку в області дуже обмежені, тому тут вирішили не розмінюватися на всякі там очисні споруди і полігони, а витратити гроші на найважливіше: заходи з екологічної освіти, видання екологічного паспорта області, проведення Дня довкілля та наукові дослідження рослин і тварин Червоної книги. Всього пішло 250 тис. грн", – йдеться в матеріалі.

У Донецькій області на ці кошти проводять екологічні екскурсії для школярів, зокрема, тільки в 2021 році на цю програму виділили цілих 2 млн грн. Для порівняння, у тому ж 2021-му будівництво заводу для знешкодження відходів у селі Новодмитрівка коштувало 500 тис. грн.

"Тобто за 2 мільйони могли б з'явитися чотири таких заводи в чотирьох селах. І ймовірно, це спричинило б більший ефект для поліпшення екологічної ситуації Донеччини, ніж екскурсії школярів", – наголошується в матеріалі.

На Львівщині екологічні кошти йдуть на облаштування парків і рекреаційних зон, розміщуючи в них альтанки, мангали, дитячі ігрові зони.

"Наприклад, у 2017 році на запобігання знищенню природних комплексів на території регіональних ландшафтних парків "Надсянський" та "Равське Розточчя" витратили по 190 тис. грн. Ще 90 тис. грн на такі самі цілі виділили в РЛП "Верхньодністровські Бескиди". Пішли ці кошти на альтанки, мангали, дитячі ігрові комплекси і так далі", – відзначається в матеріалі.

У деяких випадках, гроші, призначені для поліпшення екології і захисту навколишнього середовища, використовувалися в протилежних цілях. Так, на Полтавщині з 2013 по 2016 роки з обласного фонду охорони навколишнього середовища виділялися кошти Кременчуцькому лісовому господарству на "хімічне проведення винищувальних заходів проти рудого соснового пильщика". Ліс захищали від комах шляхом розпилення пестицидів! Фактично, за рахунок екологічного податку цілеспрямовано забруднювали навколишнє середовище небезпечними хімічними речовинами. Витратили на це понад 260 тис. грн.

Раніше президентка Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок заявила, що засобам від екологічного податку необхідно повернути цільовий характер і направляти їх виключно на екологічні проєкти.

Зі свого боку Американська торгова палата (АСС) закликала Верховну Раду надати суб'єктам господарювання право використовувати до 70% екологічного податку на компенсацію витрат на природоохоронні заходи та екологічні інвестиції.