Перемагали посуху і боролися за працівників: українські аграрії підбили підсумки 2019 року

Для українських агровиробників 2019 рік став справжнім випробуванням, адже цьогоріч були і зливи, і посуха, валютні коливання та радикальні кроки уряду щодо запуску земельної реформи. Втім і наступний не обіцяє бути легкою прогулянкою. OBOZREVATEL з’ясував, з яким настроєм закінчують цей рік аграрії та чого чекають від 2020-го.

Рік не з найкращих

2019 рік у аграріїв почався з несприятливих умов. Через дощі, які почались у травні, багато холдингів не змогли вчасно закінчити посівну ярих культур. А от у червні у більшості регіонів почалась повітряна посуха з середньодобовими температурами вище 30 С. Це все погано відобразилось на урожайності ріпаку і пшениці. Посушливі умови осені 2019 року та низька ціна на пшеницю наштовхувала виробників шукати альтернативні культури для зміни структури посівних площ в сторону ярих культур у 2020 році. Посіви озимини також були зменшені до мінімуму для забезпечення потреб тваринництва та видачі на паї.

За підсумками сезону українським агровиробникам вдалось соняшнику і пшениці зібрати більше, ніж очікували. А от урожайність кукурудзи і сої хоч і виявилась меншою, але все одно досить високою. Так "Агро-Край", підприємство агрохолдингу "Укрлендфармінг", закінчує збирання кукурудзи та підготовку до нової посівної кампанії. Середня врожайність кукурудзи в цьому році у них – 9,1-9,5 т/га, досить висока. І це незважаючи на посушливе літо.

Втім, за таких несприятливих умов аграрії змогли перевірити, як під час посухи показують себе гібридні сорти, що були висіяні на дослідних ділянках. Найбільш стійкі сорти у майбутньому можуть почати широко використовувати. "Оскільки посушливих умов далі буде більше, то цей рік показав, які сорти/гібриди дають кращий врожай в посушливих умовах", – пояснив керівник департаменту агровиробничої діяльності групи компаній "Укрлендфармінг" Владислав Тютюнник.

Наприклад, гібрид П9074 у поточному сезоні на окремих полях показав дуже високий результат – 14,3 т/га, – говорять у компанії.

Не меншою проблемою для аграріїв стали низькі ціни. Так, соняшник подешевшав аж на 30%. Також впали ціни на кукурудзу. Це змусило більшість компаній затягувати паски: зменшувати інвестиції й капіталовкладення, оптимізувати бізнес-процеси.

Проте навіть і у таких умовах "Укрлендфармінгу" вдається платити конкурентні зарплати і мотивувати співробітників працювати з віддачею. "У нас своя система мотивації, премії можна отримати залежно від того, як працював, як ставився до техніки і якою була продуктивність. Цього року система мотивації дозволяє механізаторам заробляти великі суми – до 40 тис. грн на місяць", – сказав директор "Агро-Краю" Олександр Колодяжний.

Як проблема заробітчан змінювала крупні агрохолдинги

Цього року "Польське радіо" оприлюднило сумну статистику: відсоток українських заробітчан, які бажають залишитися жити в Польщі, у порівнянні з минулим роком збільшився на одну третину. Для агрохолдингів, особливо тих, які знаходяться ближче до західного кордону, втрата кадрів – одна з основних проблем.

Особливо напруга відчувається з трактористами й комбайнерами, водіями, які в Польщі можуть заробляти 1500-2000 євро на місяць – вдвічі більше, ніж в Україні.

"В Україні деякі робітники можуть гарно заробляти в сезон, коли робота дуже інтенсивна. А за кордоном вони мають стабільний заробіток кожного місяця через те, що Європа перейшла на погодинну оплату, яка гарантує стабільність. Тому і в Україні, аби втримувати людей, деякі підприємства, що знаходяться біля західних кордонів, перейшли на цю модель. Я думаю, що розцінка, коли є норма виробітку і від неї тракторист заробляє зарплату, скоро відійде в минуле або якось трансформується. Бо вона не враховує сезонність", – сказав Тютюнник.

Подібна проблема є і з молодими випускниками сільськогосподарських вишів: після навчання багато хто їде на заробітки. На перших порах після університету це дає їм змогу одразу щомісяця заробляти 1000 євро, а не працювати 2-3 роки в Україні за 10-15 тис. гривень. І це для колишнього студента дуже велика різниця. Але ситуація міняється через кілька років: зарплати у тих, хто залишився набувати досвід в Україні, зростають у 3-4 рази, а от заробітчани назад у професію, як правило, не повертаються. "Так ці молоді агрономи стають для нас "втраченими людьми", – констатують аграрії.

За таких умов "Укрлендфармінг" від початку платить високі зарплати та залучає молодь до навчання, проводить профорієнтаційну роботу для майбутніх кадрів, співпрацює з ключовими аграрними "вишами" і коледжами країни. Завдяки цьому студенти отримують можливість вивчати новітні технології та сучасну техніку. Як соціально відповідальна компанія, "Укрлендфармінг" всебічно заохочує жителів сіл залишатися працювати в селах, а не шукати роботу в містах або інших країнах.

Ринок землі: збільшення ВВП чи "судові війни"

У 2020 році українських аграріїв чекає масштабна реформа – відкриття ринку землі. На думку фермерів, існує ризик недбалого ставлення до землі новими власниками і того, що вони "витискатимуть" з чорноземів усе, що можна. Також є побоювання, що землю розглядатимуть як просте капіталовкладення: куплять кілька сотень тисяч гектарів і залишать їх "парувати" на кілька років, пояснюючи, що на обробіток не мають грошей. "Урожаю не буде, не буде роботи для людей. Для держави це загроза для продовольчої безпеки", – говорять фермери.

Також у крупних компаніях побоюються, що селяни задля продажу паїв можуть почати розривати договори оренди. Це може призвести до того, що поля будуть розділені на клаптики, кожен з яких потрібно обробляти окремо. А у деяких випадках наслідком можуть стати "судові війни" чи зменшення земельного банку.

Втім, власник "Укрлендфармінгу" Олег Бахматюк вважає, що земельна реформа в Україні неминуча. Тож головне проводити її правильно, з розумними обмеженнями і захистом інтересів як власників, так і орендарів.

За його словами, міф що "олігархи все скуплять", не справдиться: висока ринкова вартість землі не дозволить зібрати в одних руках великі земельні банки. "Я вважаю, що відкриття ринку землі необхідне, більш того – неминуче. Ми все одно будемо орендарями. Але ефективніше укладати довгострокові угоди з великими, а не з дрібними орендодавцями. При цьому я вважаю, що мінімальні обмеження для великих іноземних гравців повинні бути впроваджені. А основне завдання держави - дати можливість людям, які бажають продати свою землю, продати її дорого. Це можливо тільки в умовах відкритого, прозорого ринку землі", – сказав Бахматюк у коментарі виданню "Фокус".

Хто буде у виграші в 2020 році

За таких умов, готуючись до 2020 року, багато українських агрокомпаній вирішили робити ставку на отримання максимального прибутку. Вони почали зменшувати кількість озимих культур на користь більш рентабельних – в основному, соняшника. Через це очікується, що у 2020 році його буде в надлишку, а ціни піднятись не зможуть. Тож ті, хто роблять ставку на цю культуру, ризикують. У виграші будуть хіба що компанії, які займаються не лише вирощуванням, а й переробкою соняшнику: попри падіння вартості зерна, ціни на олію залишаються високими.

Зі слів Владислава Тютюнника, "ті, хто мають переробку, однозначно будуть в плюсах. Вони скуплять з ринку зайвий соняшник і будуть нормально почуватись. А ті, хто не мають переробки, заробити багато на соняшнику не зможуть".

В "Укрлендфармінгу", втім, кажуть, що "вигадувати колесо" не будуть і спиратимуться на перевірені культури. Тож якщо поля отримають достатньо вологи, то і урожаї в 2020 році будуть не гірші, ніж цього року.