Суддя КСУ пов'язав скандал навколо органу із земельною реформою та звинуватив владу

Суддя КСУ заявив: причина скандалу навколо Конституційного Суду України не стільки в його рішенні з антикорупційної реформи, а нібито в "бажанні дискредитувати Суд і заблокувати його роботу".

Таку думку висловив член Конституційного Суду Сергій Сас, передає ZN.UA. Як розповіли журналісти, Сас звернувся до них із проханням опублікувати його заяву і проєкт рішення, прийнятий Судом за основу в рамках справи про тлумачення статей 13 і 14 Конституції, які стосуються землі.

Редакція підкреслила, що "значною мірою не розділяє політичну позицію судді". "Однак ми не бачимо причин відмовити доповідачу в доведенні його позиції, а також в можливості громадськості ознайомитися з проєктом, який судом прийнято за основу, і, очевидно, стане рішенням", – сказано в статті.

Уточнюється, що Конституційний Суд 2 листопада в закритому режимі розглянув депутатське подання про роз'яснення декількох статей Конституції.

На думку судді, останні події навколо КСУ нібито пов'язані з рішенням, яке він підготував за поданням про роз'яснення цих земельних статей.

У своєму зверненні Сас звинуватив ЗМІ в поспішних висновках і заявив, що "пікетники з шашками і фаєрами три години відпрацьовували під стінами суду свій заслужений заробіток у 100 гривень за годину (прошу вибачення перед тими, хто прийшов на мітинг із волі серця)". Суддя мав на увазі протест, який пройшов перед будівлею Суду після скасування кримінальної відповідальності за незаконне декларування.

"Хоча, на моє переконання, проблему, якщо вона і виникла в зв'язку з визнанням неконституційними окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та статті 366-1 Кримінального кодексу України, можна вирішити шляхом виконання рішення Конституційного Суду, яке є обов'язковим і оскарженню не підлягає, протягом одного або максимум двох пленарних тижнів через внесення змін до законів, як це зробив парламент після прийняття судом рішення у справі про незаконне збагачення", – заявив суддя.

За словами Саса, "спостерігачі від влади в суді доповіли до інстанцій, а там зрозуміли, що прийняття такого рішення судом є реальною загрозою для так званої земельної реформи". Однак, як стверджує Сас, офіційне тлумачення зазначених положень Конституції забезпечить повернення земельної реформи в конституційне русло і не дозволить позбавити українців "національного багатства, створення великих землевласників і латифундій, а також не допустить позбавлення права власності громадян України на землю".

Суддя заявив, що влада нібито тисне на Суд "руками" НАЗК, НАБУ, деяких засобів масової інформації з метою його дискредитації і щоб дестабілізувати роботу, "унеможливити прийняття важливих рішень, зокрема, рішення щодо офіційного тлумачення окремих положень статей 13, 14 Конституції України".

Сас вважає, що КСУ діяв як незалежний орган і в межах Конституції. При цьому суддя назвав апогеєм внесення президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства.

Про що сказано в роз'ясненні КСУ щодо земельної реформи

У проєкті рішення суду йдеться про те, що "закріплені у преамбулі та статтях 1, 2, 5, частині першій статті 13, частині першій статті 14 Конституції України імперативні положення нормативно виражають суверенну волю Українського народу на створення України як унітарної, суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави, у якій земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси у межах її території, природні ресурси виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу були визнані об’єктами права власності й основним національним багатством Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади, наділеного виключним правом визначати і змінювати конституційний лад в Україні".

Також, в КСУ вважають, що за змістом першого речення ч. 1 ст. 13, першого речення ч. 1 ст. 14 суб’єктом права власності на землю є виключно громадяни України. Тобто, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території держави законно, не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. Теж саме стосуються й іноземних юросіб, а також юридичних осіб України, заснованих іноземцями, іншими державами. Згідно з проєктом рішення, міжнародні організації також не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю.

"Як суб’єкт права власності на землю Український народ здійснює розпорядження землею безпосередньо через всеукраїнський референдум відповідно до статті 73 Конституції України щодо зміни території України. Інших випадків безпосереднього здійснення Українським народом права власності на землю через всеукраїнський референдум у Конституції України не закріплено", – йдеться у проєкті рішення.

При цьому питання, що охоплюються положеннями статей 13, 14 Конституції , можуть бути вирішенні лише шляхом внесення змін до вказаних положень Конституції України в порядку, визначеному статтею 156 Основного Закону України.

Також КСУ вважає, що право власності українців на землю є абсолютним, незмінним, постійним і тому не може бути обмежене будь-якими законами України, діями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

У проєкті рішення вказано, що згідно з Конституцією, Українська держава зобов’язана забезпечити кожному громадянину України можливість використання землі на праві власності на засадах соціальної справедливості, верховенства права, захисту права власності і господарювання, рівності суб’єктів права власності перед законом.

При цьому рівність перед законом означає, що в законах мають бути визначені однакові підстави, умови, способи і порядок набуття і реалізації права власності на землю серед однойменних суб’єктів, якими є виключно громадяни України всіх національностей, "які виявляють бажання та мають правоздатність і дієздатність самостійно використовувати землю на праві власності за її функціональним призначенням як головний засіб виробництва у сільському й лісовому господарствах, для ведення фермерського господарства, іншого сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, задоволення особистих майнових і немайнових потреб та охоронюваних законом інтересів".

В КСУ також вважають, що держава і територіальні громади не можуть виступати суб’єктами права власності на земну поверхню суші з верхнім родючим шаром ґрунту як об’єкт права власності Українського народу. Вони зобов’язані лише здійснювати права власника на землю від імені громадян, регулювати перехід права власності з додержанням принципу поєднання власника землі і сільськогосподарського товаровиробника у одній особі, а також забезпечувати охорону землі як об’єкта права власності і основного національного багатства Українського народу в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь.

Крім того, у проєкті рішення вказано, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти у передбачених Конституцією і законами України межах повноважень і у спосіб, які б виключали будь-які можливості надмірної концентрації значних площ землі і створення латифундій на праві власності на землю у одних громадян України порівняно з іншими.

"Передбачене у першому реченні частини першої статті 14 Конституції України поняття "земля" необхідно розуміти у контексті норми першого речення частини першої статті 13 Конституції України як об’єкт права власності Українського народу", – йдеться в документі.

При цьому правова сутність закріплених у цій нормі Конституції України понять „основне", "національне", "багатство" полягає в тому, земна поверхня в межах українських кордонів разом з її ґрунтами, надрами, природними ландшафтами і ресурсами екологічних систем суші, природними ресурсами її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони має для Українського народу виключну і надзвичайно важливу економічну, соціальну, екологічну, духовну, історичну цінність порівняно з іншими "багатствами, що належить Українському народу на праві власності і підлягає розподілу через суспільні фонди споживання".

Водночас, згідно з рішенням, одним з головних обов’язків держави перед Українським народом є забезпечення підвищення родючості ґрунтів, раціональне використання, збереження, відтворення і охорона природних властивостей землі, її надр, атмосферного повітря, водних та інших природних ресурсів у екологічних системах земної поверхні суші і моря у межах території України.

"Закріплене у частині першій статті 14 Конституції України словосполучення "перебуває під особливою охороною держави" передбачає, що держава в особі органів державної влади і органів місцевого самоврядування у визначених Конституцією України межах має забезпечити спеціальний правовий режим доступу до землі – об’єкта права власності Українського народу – та її охорону і захист як територіальної основи суверенітету України", – вказано у проєкті рішення.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

• В Україні назрів скандал через те, що Конституційний суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.

• НАЗК після цього закрило доступ до електронних декларацій, проте розпорядженням Кабміну, ухваленим за рішенням РНБО, доступ був відновлений.

• Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про звільнення всього складу Конституційного суду.

• Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що законопроєкт Зеленського нібито має ознаки конституційного перевороту.

• Зі свого боку представник президента в КСУ Федір Веніславський назвав проєкт закону єдиним можливим варіантом виходу з кризи після рішення Конституційного суду.

• Народні депутати 4 листопада передали в КСУ заяву із закликом до суддів добровільно піти у відставку.