УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Експерт пояснив, хто в Україні зможе претендувати на "інвестиційну няню"

Експерт пояснив, хто в Україні зможе претендувати на 'інвестиційну няню'

Скористатися послугами "інвестиційної няні" зможуть і українські компанії. Але тих, хто може потрапити під умови програми, в Україні всього кілька сотень.

Для цього потрібно мати річний обіг понад 50 млн євро, розповів UBR старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов.

За умовами держпрограми, на "інвестиційну няню" (чиновника, який допомагатиме компанії налагоджувати бізнес в Україні) зможуть претендувати компанії, що готові проінвестувати мінімум 30 млн євро і створити щонайменше 150 нових робочих місць.

"Якщо взяти в якості орієнтира компанії, у яких необігові активи вже перевищують зазначені в проекті 30 млн євро (близько 900 млн грн), то, за нашими розрахунками на основі даних за 2018 рік, таких приблизно 200 серед великих і 300 серед середніх. Разом, близько 500 компаній. Але ці активи накопичені протягом якогось, часто тривалого періоду часу. Суб'єктів, готових викласти цю суму на один проєкт, буде набагато менше", – зазначив Горюнов.

Якщо подивитися на поточну статистику капітальних інвестицій, то не так багато галузей (з тих, які підпадають під законопроєкт), в яких можуть реалізовуватися такі великі проекти.

Планку в 30 млн в першому кварталі 2020 року подолали:

  • тваринництво;

  • м'ясна промисловість;

  • масложирова промисловість;

  • чорна металургія;

  • роздрібна торгівля;

  • залізничний транспорт;

  • допоміжна діяльність у сфері транспорту;

  • мобільний зв'язок.

Все це – традиційні для України галузі з відомими бенефіціарами. Також можуть додатися машинобудування, інші види харчопрому і фармацевтика.

Підтримки підлягає не компанія, а конкретний інвестиційні проект. Формально, для реалізації такого проекту буде спеціально створюватися юридична особа. Тому, каже експерт, немає причин, за якими цього не можна буде зробити не тільки для якогось бізнес-проекту з нуля, але і, умовно, для нового цеху існуючого заводу.

"Створити ТОВ нескладно, зараз це можна зробити і онлайн. Багато груп і так схильні структурувати свій бізнес у вигляді безлічі юросіб", – зазначив Горюнов.

У той же час в президентському законопроєкті нічого не говориться про походження інвестора – він може бути як іноземним, так і українським. До того ж їх може бути кілька (в одному проекті).

"Так що український бізнес зможе отримати "інвестиційну няню" і претендувати на передбачені законом пільги. Ми навіть очікуємо, що серед бенефіціарів проекту в першу чергу і будуть українські інвестори", – додав Горюнов.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Україна після завершення пандемії коронавірусу зосередиться на підтримці українського експорту та залученні інвестицій з-за кордону.

20 травня президент України Володимир Зеленський сказав, що законопроєкт про "інвестиційних нянь" в Раді зареєструють найближчим часом. Також восени буде відкрито Інвестиційний офіс, який замінить всі держпідприємства в цьому напрямку при органах влади.

Президент Володимир Зеленський вирішив замінити всі правоохоронні підрозділи, які займаються розслідуванням економічних злочинів, на єдиний орган фінансових розслідувань.

На засіданні Національної ради реформ України представили законопроект про "інвестиційних нянь".