"Гарних новин немає": що буде із зарплатами та роботою українців

Ринок праці в Україні переживає наймасштабнішу кризу у своїй історії. Ні світова фінансова криза 2008-го, ні економічна криза після Революції Гідності у 2014-му, ні початок війни з Росією, ні тим паче коронакриза не зрівняються з тим, що відбувається зараз. На відновлення за найоптимістичнішими оцінками знадобиться кілька років.

У деяких сферах конкуренція на одну відкриту вакансію сягає 14 осіб на місце (йдеться про конкретних фахівців, які відповідають умовам вакансії), а зарплати впали навіть у начебто захищеній сфері IT.

Про те, що відбувається на ринку праці та коли ситуація може поліпшитися, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

"Гарних новин немає", – розповідає керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслана Березівська. Справді, кількість вакансій незначно збільшилася. Але річ у тому, що з початком повномасштабного вторгнення роботодавці повністю припинили пошук працівників.

Після того, як виявилося, що багато працівників поїхали за кордон, вступили до ЗСУ тощо, вакансії довелося відкривати тільки для того, щоб заповнити поточний штатний розпис. Зарплати ж продовжили падати. "У деяких сферах просто неможливо було знижувати... У травні зарплати у добувній промисловості обвалилися на 58%", – пояснює експерт.

У червні ситуація стабілізувалась, але зарплати продовжили падати. Наприклад, якщо ще в травні IT-шники в середньому заробляли 103 тис. грн і, здавалося б, війна не зачепила їхньої сфери, то вже в червні їхня середня зарплата становила лише 70 тис. грн. У сфері маркетингу зарплата впала із 30 тис. до 19,5 тис. грн. Для тих, хто розпочинає свою кар'єру (студенти, претенденти без досвіду роботи), зовсім пропонують 8,5 тис. грн.

Падають й інші сфери. Але й це не найгірша новина: для деяких спеціалістів роботи просто нема. Насамперед це стосується вчених, інженерів, юристів. Фактично високоосвічені фахівці залишилися без роботи та змушені шукати можливості для перекваліфікації.

Змінилися й настрої роботодавців. Якщо раніше фактично роботодавці "полювали" за цінними кадрами, зараз вони мають змогу обирати серед величезної кількості відгуків на вакансії. Зарплати пропонують нижчі, ба більше, новим співробітникам платять менше, ніж тим, хто вже працює.

"Позитивних новин немає. Відновлення дуже повільно йде. У всіх у 4,5 рази менше вакансій, ніж до війни. Відновлення з боку роботодавців якщо і відбувається, то дуже повільно. Збільшилася кількість претендентів, більше сеансів перебування на сайті. Вивчають інформацію про вакансії. За останній тиждень – 12 тис. відгуків на вакансії (це довоєнний рівень)", – розповідає аналітикиня grc.ua.

Аналітичні центри провели серію опитувань серед роботодавців, і значна частина відмовилася озвучувати чіткі плани. Зараз, коли продовжуються інтенсивні військові дії, російські окупанти обстрілюють торгові центри, знищують будинки, СТО і будь-якої миті можуть знищити будь-який бізнес, розраховувати на відновлення економіки не доводиться.

Ринок праці – лакмусовий папір. Як тільки закінчиться війна, почнуться інвестиції та процес відновлення, зміниться і ситуація із зарплатами та вакансіями. Ба більше, частина експертів оптимістично припускає, що може виникнути навіть дефіцит ринку праці.

Однак до того моменту пройде тривалий і досить складний період. Після початку війни 2014-го ринок праці відновився лише через два роки, 2016-го. На цей момент рівень зарплат відновився до докризового у гривневому еквіваленті. У доларах зарплати досягли "старого" рівня лише за чотири роки.

Якщо війна закінчиться протягом найближчих пів року, можна розраховувати, що економіка пройде такий самий шлях відновлення і цього разу. Однак багато залежатиме, зокрема, від того, наскільки активно та швидко міжнародні партнери нададуть обіцяну допомогу на відновлення. А з урахуванням, що з кожним місяцем війни криза посилюється і в країнах ЄС, США, посилюватимуться і проблеми зі збиранням коштів.

При цьому статистика не дозволяє об'єктивно оцінити реальний стан справ, розповідає вчена Лідія Ткаченко. У регіонах, де йдуть активні бойові дії, українці не шукають роботи та фізично не можуть цього зробити. Крім того, далеко не всі внутрішньо переміщені особи поспішають працевлаштуватися: багато хто сподівається на швидке повернення у свої будинки та квартири.