"Гра в імітацію" Офіс президента звинуватили у підставних конкурсах на держпосади
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Конкурси на державні пости в Україні є грою в імітацію і "заточуються" під наближених до влади кандидатів.
При цьому передвиборне кредо президента України Володимира Зеленського обходитися без кумівства у владі і привести команду технократів, виявилося не виконаним. Найбільший резонанс останнім часом отримала історія з анулюванням конкурсів на посади голови Держетнополітики і релігії і Держкіно. Про це пише "Лівий берег".
Читайте: В уряді оголосили конкурс на посаду нового глави ДФС та низки міністерств
"Після того, як до фінального етапу конкурсу потрапила одна лише директорка міжнародного Одеського кінофестивалю Юлія Синькевич, її не пропустили далі. У результаті Нацагентство з питань держслужби не змогло нікого рекомендувати Кабміну. Конкурс скасували і запустили по новій. Професійна спільнота виступила з підтримкою Синькевич, але вона відмовилася повторно подаватися на конкурс", – ідеться в публікації. У результаті конкурс проходить без Синькевич.
Схожа ситуація спостерігається і в конкурсі на посаду новоствореної Держслужби з питань свободи совісті та етнополітики. Там теж, після виходу в фінал "незручного кандидата", конкурс було анульовано і запущено заново. На відміну від Синькевич, ні Андрій Юраш, ні Юрій Решетніков, що вибули на останньому етапі, не відмовилися від участі в повторному конкурсі.
"Однак цього разу конкурс перетворився у відвертий фарс. Усі три етапи призначені на один день – на 9 січня. Тобто в один і той же день кандидатам потрібно пройти перевірку знань із законодавства, англійської мови та здати тест на абстрактне мислення. Складається відчуття, що перед організаторами конкурсу стоїть завдання за будь-яку ціну "завалити кандитатів", але при цьому провести свою людину", – йдеться в публікації.
Автор на прикладі цих двох історій відзначає дивацтва при проведенні конкурсних процедур. "Документи, що на посаду глав Держетнополітики, що на главу Держкіно приймалися до 28 грудня. Тоді ж були опубліковані списки кандидатів: 9 претендентів у Держкіно, і 21 особа на Держетнополітику. Однак уже на початку січня дивовижним способом додалися ще 1 кандидатура в Держкіно і 3 в Держетнополітику. Поки незрозуміло, як ці особи потрапили в кінцевий список кандидатів і чи немає в цьому порушення законодавства", – йдеться у матеріалі.
Читайте: В Україні нардепам підняли зарплату до 100 тисяч гривень: Розенко зробив резонансну заяву
За даними джерел видання, саме на цих "доданих" кандидатів і робиться ставка в Офісі Президента. У Держкіно команда Зеленського просуває Ольгу Безхмельніцину, а на Держетнополітику – Олену Богдан. Автор припускає, що ставка на Богдан зроблена тому, що вона жодного разу не робила публічних висловлювань на тему Томосу. Тоді як інший кандидат на посаду Андрій Юраш, вважається людиною з команди попереднього президента України Петра Порошенка.
"Кандидатуру Юраша підтримують більшість релігійних груп і організацій національних меншин. Тобто виходить, що влада намагається його не допустити в догоду УПЦ (МП), при тому, що більшість конфесій він влаштовує. Це явно не рівновіддаленість, яку намагаються представити в ОП в своє ставлення до церков. Це просто-таки фаворитизм однієї церкви і виконання умов (або якщо хочете "хотілок") виключно однієї конфесії, при ігноруванні думки більшості", – робить висновок автор матеріалу.
Як повідомляв OBOZREVATEL, нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубинський звинуватив організаторів відбору на посаду Держсекретаря Мінекономрозвитку в його зриві після того, як у фінал не вийшов "потрібний" претендент.