"Ми чекали!" Україна відреагувала на зраду Данії щодо газопроводу Путіна
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Рішення уряду Данії видати дозвіл на будівництво російського трубопроводу "Північний потік – 2" було неминучим та очікуваним.
Про це глава компанії НАК "Нафтогаз-Україна" Андрій Коболєв написав у Facebook. Водночас чиновник зазначив, що позиція Данії змогла "затримати проєкт на деякий час".
Читайте: "Нам викрутять руки": Зеленський різко висловився про "Північний потік-2"
"Ми очікували цього рішення протягом осені. Принципова позиція Данії затримала проєкт на деякий час, але геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини", – написав він.
За його словами, ефективною протидією агресії наразі є санкції західних країн.
"Плануємо максимально підтримати українських дипломатів в цьому напрямку. Ще важливішим стає завершення реформи ринку газу і повне впровадження європейського енергетичного законодавства України. Це законодавство буде захищати нас так само, як захищає споживачів Євросоюзу", – додав він.
Як вказав Коболєв, зберігається значення арбітражних і судових розглядів між "Нафтогазом" і "Газпромом", а також якісний анбандлінг, який дозволить Україні залучити потужного західного партнера до управління українською ГТС.
Нагадаємо, раніше OBOZREVATEL розповідав:
Данія в середу, 30 жовтня, видала дозвіл на будівництво газопроводу "Північний потік-2" у виключній економічній зоні країни.
Комітет Сенату США в липні пухвалив законопроєкт про введення санкцій проти компаній і приватних осіб, що беруть участь в будівництві газопроводу "Північний потік-2" з Росії до Німеччини.
Адміністрація Дональда Трампа вважає, що цей проєкт посилить економічний вплив Москви на Європу.
Російський "Газпром" очолює проєкт, тоді як інші учасники надають фінансову підтримку – це Shell, німецькі Uniper і Wintershall, австрійська OMV і французька Engie. OMV також публічно висловилася на підтримку "Північного потоку-2".
Проєкт зіткнувся з юридичними викликами з боку Європи, яка змінює свої енергетичні правила, зокрема регулювання цього газопроводу.