УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

У ДТЕК закінчилось обладнання для ремонту: чи допоможе експорт струму з ЄС і що має зробити кожен українець

4 хвилини
117,9 т.
Як покращити ситуацію

В Україні нові удари по об'єктах енергетичної інфраструктури можуть сповільнити процес відновлення енергопостачання. Устаткування для ремонту критично не вистачає, масовані атаки тривають, а обсяги генерації скорочуються.

Про те, чи може Україні допомогти ЄС і що має зробити кожен українець, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

ЄС пообіцяв експортувати електроенергію до України. Нас це врятує?

Постачання струму з Євросоюзу справді теоретично можуть замінити втрати частини виробництва. До спроби Росії знищити інфраструктуру Україна продавала електроенергію в ЄС. Фактично навіть з урахуванням окупації Енергодара (а разом із ним і Запорізької АЕС) електроенергії було більше, ніж потрібно на потреби всередині країни.

Тепер ситуація зворотна: пошкоджено ГЕС, ТЕС, ТЕЦ – струму критично не вистачає. ЄС готовий постачати нам свою електроенергію. Але тут є два великі "але".

Перше – ціни. Хтось має платити за електроенергію, яку може отримати Україна. І ціни в ЄС у рази вищі, ніж в Україні. Це мільярди, яких немає і в без того дефіцитного бюджету країни. Тому тут лишається сподіватися на додаткову фінансову допомогу від західних партнерів для оплати енергоресурсів, які можуть спрямувати в Україну.

Друге – логістика. Електроенергію можуть доставити до кордону. А далі починається складна схема розподілу та поставок струму країною, і всю цю систему регулярно атакують російські окупанти. "Постачання не може бути панацеєю, якщо будуть проблеми із функціонуванням енергосистеми в частині передачі. Питання в тому, чи можемо ми передавати електроенергію по всіх вузлах", – розповідає OBOZREVATEL Андріан Прокіп, експерт із питань енергетики Українського інституту майбутнього.

Хороша новина: єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон пообіцяла, що ЄС надаватиме і технічну, і фінансову, і матеріальну допомогу. 1 листопада вона приїхала з офіційним візитом до Києва, зустрілася із президентом Володимиром Зеленським. Якщо слідом за обіцянками будуть і конкретні рішення, хоча б частину електроенергії Україна може отримати безкоштовно.

"Перший крок було зроблено ще у березні, коли ми за два тижні синхронізували українську енергомережу з мережею континентальної Європи, у чому багато хто сумнівався. У цій системі електроенергія може передаватися в обох напрямках. Це означає, що Україна може як експортувати, так і імпортувати електроенергію з ЄС", – заявила Сімсон.

У ДТЕК кажуть, що вже немає обладнання на ремонти. І що тепер буде?

"Зараз працюємо над тим, щоб отримати обладнання від партнерів. Це проблема, в усіх енергетиків проблема. Для цього потрібні великі гроші та час", – пояснили в компанії ДТЕК. Накопичене на складах уже давно використали. При цьому росіяни продовжують атаки на об'єкти енергетичної інфраструктури і в деяких випадках вже встигли знищити обладнання, яке було замінено.

На момент публікації матеріалу в ДТЕК на запит OBOZREVATEL із проханням прокоментувати терміни та можливості відновити дефіцит обладнання за допомогою міжнародних партнерів не відповіли. Однак зараз відомо про те, що допомогу надають 12 країн.

"Звичайно, потрібен час, щоб це обладнання можна було використовувати в умовах обстрілів. Це не можна назвати панацеєю. Тут більше потрібна допомога у засобах ППО, які зменшать ефективність ударів", – каже Прокіп.

Вартість обладнання може вимірюватись у сотнях мільйонів доларів. Окрім того, далеко не все підходить конкретним станціям. Деталі постачання, графіки, наявність обладнання не оприлюднять, оскільки цією інформацією можуть скористатися російські окупанти.

А чим я можу допомогти?

Жителі ЄС, які платять за електроенергію у рази більше, вже давно вивчили прості правила енергоефективності. Вони не залишають ввімкненим світло у порожніх кімнатах, купують енергоефективну техніку. Усьому цьому доведеться навчитися і українцям, розповідає OBOZREVATEL директорка "Закарпаттяенергозбут" (група Tolk) Наталія Німець.

"Ми рекомендуємо побутовим споживачем по змозі встановити багатофункціональний прилад обліку – двозонний лічильник", – розповідає експерт. У такому разі із 7 ранку і до 23 вечора доведеться платити за звичайним тарифом, а з 23-ї до 7 ранку – вдвічі менше (0,72 грн за кожну кВт*годину при споживанні до 250 кВт*год в місяць).

"Зробити споживання більш економним можна, якщо вмикати енергоємні прилади переважно вночі. Це насамперед стосується пральних, сушильних, посудомийних машин, бойлерів, системи електроопалення, кондиціювання тощо. Все це сучасне електрообладнання в переважній більшості "розумне", тож дозволяє програмувати споживання та час роботи", – пояснює вона.

Згідно зі статистичними підрахунками, під час встановлення двозонного приладу обліку та переведення споживання електричної енергії в нічний режим можна зменшити суму платежу за спожиту електричну енергію у розмірі від 10 до 25%.

Тож у разі використання багатофункціональних приладів обліку споживач заощаджує на споживанні електроенергії, енергосистема розвантажується, енергоспоживання рівномірно розподіляється за часом доби – і як результат покращується якість енергопостачання.

"Якщо кожен замислиться над енергоощадними заходами, то економія для всієї країни буде гігантською! Ми ж зараз із вами робимо чудеса, збираючи кошти на "байрактари" чи супутники, чому б так само не здійснити диво, заощадивши для держави велику кількість енергоресурсів?" – пояснює вона.

Загалом потенціал для економії електроенергії в Україні залишається на найвищому рівні. Навіть нескладні заходи економії значно покращать ситуацію в країні.